Справа № 2а-4787/11
09 червня 2011 року Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси -ДЕРУНЕЦЬ О.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -
Позивач 19 травня 2011 року звернувся до суду з позовом про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, пенсія виплачується йому Управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси. Статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але відповідач не бажає проводити відповідне нарахування цих пенсій та відмовив йому в цьому. Тому просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату до пенсії за період з 11.07.2000 року по даний час та виплачувати в подальшому.
Відповідачем до суду заперечення у строк, передбачений ч. 5 ст.183-2 КАС не подано.
У відповідності до ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 травня 2011 року позовні вимоги в частині періоду з 11.07.2000 року по 17.11.2010 року включно залишено без розгляду.
Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків ліквідації на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
При цьому позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, де перебуває на обліку як пенсіонер, із заявою про нарахування державної та додаткової пенсії у розмірах, встановлених статтями 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але в проведенні перерахунку пенсії йому було відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Нормами ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», по-скільки рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач допустив бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні позивачу пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з 18 листопада 2010 року по 19 травня 2011 року включно, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що з точки зору матеріального права підлягають задоволенню.
Позов в частині позовних вимог в подальшому нараховувати та виплачувати на користь позивача пенсію по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»не підлягає до задоволення, оскільки, позивач не надав суду доказів, що на час подання позову відповідач мав намір в майбутньому порушувати його права. Таким чином, в решті вимог позивача має бути відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконується негайно.
На підставі ст. 22 Конституції України, ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 183-2, 186 КАС України, ст. 19, 46, 152 Конституції України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 28, 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суд, -
Визнати незаконною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси у перерахунку ОСОБА_1 пенсії у відповідності вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з 18 листопада 2010 року по 19 травня 2011 року включно.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 18 листопада 2010 року по 19 травня 2011 року включно, з урахуванням сплачених сум та провести відповідні виплати.
Судовий збір в сумі 03 грн. 40 коп. віднести на рахунок держави.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.