справа № 2-1475/12
(заочне)
21 вересня 2012 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Мельник І.О.
при секретарі - Бондар Н.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди. В обгрунтування своїх вимог вказувала, що 25.05.2010 року між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого позивачка передала відповідачу в якості позики гроші в сумі 25000 грн. зі щомісячною сплатою відсотків у розмірі 5% місячних від позиченої суми до 25 числа кожного місяця. Вказаний правочин посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2050. Відповідачка зобов'язалася повернути вказану суму до 25.05.2012 року. Станом на день подачі позову заборгованість ОСОБА_2 складає 55000 грн., з них: 25000 грн. -сума позики, 30000 грн. -заборгованість по відсоткам. ОСОБА_1 вказує, що своїми протиправними діями по невиконанню договору позики, відповідачка заподіяла їй моральну шкоду, яка оцінюється в 5000 грн. В зв'язку з викладеним, враховуючи, що відповідачка в добровільному порядку не повертає кошти, позивачка вимушена звернутися до суду, просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь борг в сумі 55000 гривень, 5000 грн. моральної шкоди та сплачений нею судовий збір в сумі 600 грн.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що на підставі договору позики від 25.05.2010 року ОСОБА_2, позичила у ОСОБА_1 25000 грн., зі щомісячною сплатою відсотків у розмірі 5% місячних від позиченої суми до 25 числа кожного місяця.
Пунктом 2 договору позики встановлено, що кінцевим строком дії договору є 25.05.2012 року. Проте відповідачка не сплатила борг в добровільному порядку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 28.05.2012 року заборгованість ОСОБА_2 за договором позики від 25.05.2010 року складає 55000 грн., з них: 25000 грн. -сума позики, 30000 грн. -заборгованість по відсоткам.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник повинен повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Оскільки відповідач не повернув весь борг у встановлений строк, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 31 березня 1995 р. N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються судами, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яким встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, що підпадають під дію законів, якими врегульовано такі зобов'язання і передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди не підлягають до задоволення, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами, є договірними, відшкодування моральної шкоди у випадку їх порушення законом не передбачено, крім того відповідне зобов'язання не передбачено також в умовах договору, укладеному між сторонами.
Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором позики від 25.05.2012 року підлягають до часткового задоволення, до стягнення з ОСОБА_2 підлягає сума позики в розмірі 25000 грн., несплачені відсотки в сумі 30000 грн., а всього 55000 грн.
Також до стягнення з відповідача в силу вимог ст. 88 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають судові витрати по оплаті судового збору в сумі 600 грн., оскільки зазначені судові витрати понесені позивачем при подачі позову, що підтверджено документально квитанцією № 1366559/12.
Керуючись ст.ст. 10, 88, 215, 224-226 ЦПК України , ст.ст. 526, 527, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 55000 гривень та сплачений судовий збір в сумі 600 грн., а всього 55600 грн.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку на протязі 10 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Головуючий: