Справа №1804/1686/2012 2/1804/2012/368/2012 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.10.2012 Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді Васяновича В.М., при секретарі Плотніковій О.С., з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Глухівська міська державна нотаріальна контора - про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на житлове приміщення, -
В И Р І Ш И В: Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати недійсним заповіт, посвідчений 05 жовтня 2011 року державним нотаріусом Глухівської міської державної нотаріальної контори (реєстр. №1-1676), від імені померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх необґрунтованістю. На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем та третьою особою протягом десяти днів з лня отримання копії рішення.
Суддя
Справа №1804/1686/2012 2/18004/2012/368/2012 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.10.2012 Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді Васяновича В.М., при секретарі Плотніковій О.С., з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Глухівська міська державна нотаріальна контора - про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на житлове приміщення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою, мотивуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його дядько ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживав у власній квартирі на АДРЕСА_1. Також посилається на те, що 19 березня 2002 року ОСОБА_5 склав на його ім'я заповіт. Крім того, мотивує свої вимоги тим, що після його смерті звернувся до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, де дізнався, що 05.10.2011 р. ОСОБА_5 посвідчив заповіт на ім'я відповідача ОСОБА_3 Цей заповіт вважає недійсним, оскільки протягом 2003 -2012 років ОСОБА_5 часто хворів, звертався за допомогою до невропатолога, починаючи з 2008 року, стояв на обліку у лікаря-психіатра. А з 2011 року у нього погіршився стан здоров'я, знизилася пам'ять, проявлялось забуття, були суїцидальні заяви, випадки неправильного сприйняття оточення та часу, тощо. При цьому відповідачка скористалася станом здоров'я ОСОБА_5, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, оскільки за даними Третьої обласної психіатричної лікарні від 18.11.2011 р. він хворів на атеросклеротичну деменцію, а її ознаки почалися ще до посвідчення заповіту, тому позивач просить визнати цей заповіт недійсним і визнати за ним право власності на належну померлому ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві. Представник позивача ОСОБА_2 в суді позов також підтримав у повному обсязі та просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_5, посвідчений 05.10.2011 р. нотаріусом Глухівської міської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_3, а також заявив, що його довіритель ОСОБА_1 не наполягає на стягненні з відповідачки судових витрат. Відповідач ОСОБА_3 в суді позов не визнала та пояснила, що про існування заповіту дізналася вже після смерті ОСОБА_5, і їй відомо, що на час складання заповіту й пізніше він не мав психічних захворювань, а в нього були тільки фізичні захворювання, з приводу яких той знаходився на лікуванні в січні 2008 року, а потім лише з вересня 2011 року. Також відповідачка в суді заявила, що висновки експертизи вважає необ'єктивними, оскільки вона проведена поверхово, експертами взято до уваги діагнози, які свідчать про фізичний стан ОСОБА_5, а не про стан його психічного здоров'я. Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що на час посвідчення нею заповіту ОСОБА_5 той розумів значення своїх дій і читав складений заповіт та власноручно зробив у ньому запис про це. Також ОСОБА_4 суду пояснила, що під час посвідчення заповіту він надав паспорт ОСОБА_3 і разом з ним у нотаріальну контору приходила якась жінка, при цьому ОСОБА_5 говорив, що то його племінниця, на яку він і склав заповіт, але то була не ОСОБА_3. Допитана судом експерт ОСОБА_6 повністю підтвердила висновок посмертної судово-психіатричної експертизи №336 від 20 серпня 2012 року про те, що під час складання заповіту 05.10.2011 р. ОСОБА_5 виявляв ознаки атеросклеротичної деменції і за своїм психічним станом на час його складання він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Крім того, експерт суду показала, що такий висновок було зроблено комісією лікарів-експертів на підставі вивчення матеріалів справи та медичної документації, без будь-яких застережень. Оскільки деменція -це хвороба, яка, не виникає раптово, а розвивається поступово, і такий діагноз ОСОБА_5 було встановлено лікарем-психіатром 18.11.2011 р., то й на час складання заповіту (05.10.2011 р.) у нього була ця хвороба і вони зробили однозначний висновок, що тоді він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що працює лікарем-психіатром третьої обласної психіатричної лікарні і 18.11.2011 р. до нього на прийом звернувся ОСОБА_5, якого привів хтось з родичів. При цьому скаржився на зниження пам'яті, що вночі не спав, був агресивним, і йому було встановлено діагноз -атеросклеротична деменція (слабоумство). Від госпіталізації ОСОБА_5 відмовився і йому було рекомендовано догляд родичів. Далі свідок показав, що потім ОСОБА_5 звертався за допомогою ще 14.12.2011 р., був неохайним, скаржився на порушення пам'яті, він не знав, де знаходиться, не впізнавав родичів. Також ОСОБА_7 суду пояснив, що дане захворювання розвивається поступово, і на час звернення по соматичному стану ОСОБА_5 не потребував стаціонарного лікування. Свідок ОСОБА_8 суду показала, що знала ОСОБА_5 ще з 1954 року, коли працювала вчителем у школі в с. Обложки, а він навчався в 10 класі. Далі свідок показала, що працювала секретарем в громадській організації ветеранів, а ОСОБА_5 очолював організацію «Діти війни»і готував позови до суду в інтересах дітей війни. Також ОСОБА_8 суду показала, що в кінці 2011 року в нього був інсульт і після виписки з лікарні була погана пам'ять, мислення неадекватне, незв'язна мова. Останнім часом він був не зовсім адекватним, сидів у кабінеті і дрімав. Допитана судом свідок ОСОБА_9 показала, що є сусідкою покійного ОСОБА_5, знає його з 2006 року. Спілкувалися вони з приводу дітей війни, він був членом Соціалістичної партії. Також свідок показала, що за ОСОБА_5 доглядали родичі, вони приносили йому їсти, прибирали квартиру. А одного разу, десь під осінь 2011 року, він приніс пульт від телевізора й каже це твоя мобілка. Часто сусіди жалілися, що в нього у квартирі текла вода, пригорала їжа. Приблизно 5 років назад у нього був інсульт, а десь за неділю до смерті ходив по місту й шукав «дітей війни». Допитана в суді свідок ОСОБА_10 теж показала, що є сусідкою покійного ОСОБА_5, за яким останнім часом доглядали родичі, приносили їсти. В останні роки він хворів. Далі свідок показала, що коли десь в кінці літа -ближче до осені 2011 року прийшла до нього в гості, то у нього на газовій плиті горіла кастрюля. Останнім часом ОСОБА_5 не був агресивним, але говорив не по суті.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що ОСОБА_5 був дядьком її зятя ОСОБА_1, який разом з її донькою ОСОБА_13 доглядав за ним. Далі свідок показала, що з початку 2011 року у ОСОБА_5 були помітні відхилення у поведінці, якісь странності. Так, влітку 2011 року він просив лопату, щоб відкидати сніг, а на початку 2012 року топився у ванні. Також Примакова суду показала, що у лікарні був випадок, коли ОСОБА_3 забрала гроші у ОСОБА_5 без його відома. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що проживає у будинку, сусідньому з ОСОБА_5, який жив один, і бачила, що за ним доглядали ОСОБА_13 і ОСОБА_1, вони прибирали в хаті, приносили поїсти. Останнім часом ОСОБА_5 став якимсь дивним, ходив як втрачений. Восени вона заходила до нього у квартиру, там був важкий запах, все перевернуто. Допитана в суді свідок ОСОБА_14 показала, що ОСОБА_5 є її рідним братом і вони з родичами йому допомагали, прибирали готували їсти, прали білизну. Далі свідок показала, що потім стали помічати, що він вів себе якось дивно, не знаходив продукти, хоч вони були на місці, був неохайним, не обслуговував себе. У травні 2011 року був випадок, коли прийшли поздоровляти його з Днем народження, а він сказав, що народився восени. Також свідок показала, що десь на початку осені 2011 року ОСОБА_5 говорив, що треба піти в парк покормити дітей війни. Крім того, незадовго до смерті він говорив, що заповіт склав на її сина. Допитана судом свідок ОСОБА_15 показала, що знає ОСОБА_5 приблизно 11 років, їй відомо, що той займався лікуванням травами, часто зустрічалася з ним по сусідству. Родичі приносили йому їжу, а останнім часом він був якимось дивним, приблизно за місяць до смерті говорив, що хтось украв його паспорт, але той знайшовся. Раніше він був нормальним, а десь з осені 2011 року став якимось не таким, говорив незрозуміло, неправильно відповідав на питання. Свідок ОСОБА_16 суду показала, що знає ОСОБА_5 як дідуся ОСОБА_13, який з її слів проживав один. Коли той лежав у лікарні, то до нього приходили ОСОБА_13, їх діти. Він вів себе якось незрозуміло, чомусь заходив до інших палат. Був випадок, коли у нього пропали гроші, після того як у нього в палаті побувала велика жінка, а після дзвінка ОСОБА_13 вона принесла гроші. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що знає ОСОБА_5 з того часу як він переїхав у Глухів зі Львова, вони з родичами допомагали йому у всьому. Деякий час він співмешкав з жінкою, яка померла, пропонували з чоловіком ОСОБА_1 пожити у них, але той відмовився. Далі свідок показала, що десь на початку 2008 року ОСОБА_5 захворів, водили його до невропатолога, потім ще часто зверталися до різних лікарів. Також свідок показала, що він став вести себе якось дивно. Так, 15 травня 2011 року прийшли поздоровити його з Днем народження, а той сказав, що ніякого Дня народження у нього немає. Їх діти розповідали, що дідусь не впізнавав їх, коли вони приносили йому їсти. У серпні 2011 року, коли був День народження у її свекрухи, то він сказав, що вже пішов, але не знайшов під'їзд будинку. Влітку 2011 року був випадок, коли дідусь сидів у парку й говорив, що треба покормити дітей війни. Крім того, часто втрачав різні документи, не знав, де клав речі, а потім вони знаходилися, у квартирі був безпорядок. А після виписки з лікарні, у листопаді 2011 року відвели його до психіатра. Коли ж ще знаходився в лікарні, то сказав, що в нього пропали гроші, які потім повернула ОСОБА_3, яка сказала, що їх дав сам ОСОБА_5. Допитана в суді свідок ОСОБА_17 показала, що знає ОСОБА_5 з 2001 року по роботі в організації дітей війни як чесну, порядну людину. У вересні 2011 року він потрапив у лікарню, відвідувала його там і бачила, що він був у важкому стані. Після виписки з лікарні ОСОБА_5 був дуже слабкий і говорив, що племінник пропонував йти жити до нього, але він відмовився, бо хотів жити один. Також свідок пояснила, що той не говорив, що спілкується зі ОСОБА_3, і вона не знає, які у них були відносини, але бачила їх разом у місті. Крім того, свідок показала, що незадовго до смерті, десь до 23 лютого 2012 року, ОСОБА_5 говорив, що хоче змінити заповіт на ОСОБА_3. Після лікарні він приходив в організацію приблизно через один чи два тижні. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що працює лікарем-терапевтом в терапевтичному відділенні Глухівської ЦРЛ і у вересні 2011 року у неї на лікуванні знаходився ОСОБА_5 Далі свідок показала, що спілкувалася з ним не багато, приблизно по 5 хвилин під час обходу, якихось відхилень у поведінці не помічала. Він тільки не розумів, що серйозно хворий і завжди говорив, що у нього все в порядку. Свідок ОСОБА_20 суду показала, що працює дільничним лікарем-терапевтом Глухівської поліклініки і 31 жовтня 2011 року у неї на прийомі був ОСОБА_5, йому було встановлено діагноз кардіосклероз,і під підозрою застійна правостороння пневмонія. Потім 29.11.2011 р. здійснювала прийом хворого на дому, стан його погіршився, не взнавав родичів, різко погіршилася пам'ять, було нетримання мочі, і встановлено діагноз церебральний атеросклероз III ст., хронічне порушення мозкового кровообігу, слабоумство. А 20 грудня 2011 року знову оглядала ОСОБА_5 на дому, стан його був незадовільний і встановлено такий же діагноз, як і 29.11.2011 р. Далі ОСОБА_20 суду показала, що була в нього вдома за викликом 27 лютого 2012 року, він не був доступним, не відповідав на запитання, зі слів родичів турбували головні болі, слабкість в ногах, порушення пам'яті, нетримання мочі, діагноз церебральний атеросклероз III ст., хронічне порушення мозкового кровообігу. Потім повторно оглядала ОСОБА_5 на дому 29.02.2012 р., стан його не покращився, була неправильна поведінка, а 01 березня 2012 року його було госпіталізовано, так як зі слів родичів він намагався втопитися у ванні. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, експерта, свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав: Так, з свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1, виданого 05.03.2012 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Глухів Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області, вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 74 років. Із заповіту, посвідченого 19.03.2002 р. державним нотаріусом Глухіської міської державної нотаріальної контори (реєстр. №874), вбачається, що ОСОБА_5 заповів усе своє майно ОСОБА_1. Із заповіту, посвідченого 05.10.2011 р. державним нотаріусом Глухіської міської державної нотаріальної контори (реєстр. №1-1676), вбачається, що ОСОБА_5 заповів усе своє майно ОСОБА_3. Також в суді встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 01 серпня 2001 року (зареєстрованого 01.08.2001 р. в Глухівському МБТІ, реєстр. №87) ОСОБА_5 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 З висновку амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи №336 від 20 серпня 2012 року вбачається, що під час складання заповіту 05.10.2011 року ОСОБА_5 виявляв ознаки атеросклеротичної деменції і за своїм психічним станом не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. З амбулаторної карти №610 поліклінічного відділення Глухівської центральної районної лікарні вбачається, що 28.01.2008 р. ОСОБА_5 встановлено діагноз преходяще порушення мозкового кровообігу на тлі церебросклерозу III ст. 04 вересня 2010 року його було оглянуто лор-лікарем і встановлено діагноз двобічний неврит слухових нервів. Крім того, 29.11.2011 р. ОСОБА_5 було оглянуто на дому лікарем-терапевтом і діагностовано церебральний атеросклероз III ст., хронічне порушення мозкового кровообігу, недоумство. Згідно медичної карти стаціонарного хворого №6668 ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Глухівської ЦРЛ з 02.11.2011 р. до 15.11.2011 р. з діагнозом позагоспітальна правобічна плевропневмонія, вторинна анемія середнього ступеня важкості. Згідно медичної карти стаціонарного хворого №1418 ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Глухівської ЦРЛ з 01.03.2012 р. до 04.03.2012 р. з діагнозом церебросклероз III ст., атеросклеротична деменція, постінфарктний кардіосклероз поза госпітальна правобічна плевропневмонія, вторинна анемія середнього ступеня важкості, де й помер. Також з медичної карти №41687 амбулаторного хворого ОСОБА_5 Третьої обласної психіатричної лікарні вбачається, що 18.11.2011 р. він був оглянутий лікарем-психіатром і йому було встановлено діагноз атеросклеротична деменція. Відповідно до вимог ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»за №7 від 30 травня 2008 року, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою, яка через стійкий розлад здоров'я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, а ч.4 вищевказаної статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. При цьому згідно вимог ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Оскільки за результатами амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи №336 від 20.08.2012 р. зроблено мотивований висновок, що на час складання заповіту (05.10.2011 р.) ОСОБА_5 виявляв ознаки атеросклеротичної деменції й за своїм психічним станом не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, і суд не має підстав не довіряти цьому висновку, то оцінивши в сукупності зібрані у справі докази та дані медичної документації, суд приходить до висновку, що заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 від 05 жовтня 2011 року необхідно визнати недійсними з підстав, передбачених ст. 225 ЦК України. В той же час, вимоги позивача про визнання за ним права власності на жиле приміщення -квартиру АДРЕСА_1, не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Так, відповідно до ч.4 ст. 1254 ЦК України, якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 331 цього Кодексу. Зважаючи на те, що заповіт ОСОБА_5 від 05 жовтня 2012 року визнано недійсним на підставі ст. 225 ЦК України, то тим самим відновлено чинність його попереднього заповіту від 19 березня 2002 року на користь ОСОБА_1 Тобто, спірна квартира має успадковуватися позивачем ОСОБА_1 за правилами, передбаченими главою 85 ЦК України, на підставі заповіту від 19.03.2002 р., а тому в задоволенні позову в частині вимог про визнання права власності на вищевказану квартиру необхідно відмовити за їх необґрунтованістю. На підставі ст.ст. 225, 1254 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212 -215 ЦПК України, суд, - В И Р І Ш И В: Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати недійсним заповіт, посвідчений 05 жовтня 2011 року державним нотаріусом Глухівської міської державної нотаріальної контори (реєстр. №1-1676), від імені померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх необґрунтованістю. На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем та третьою особою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя