Справа № 2-1998/11
18 жовтня 2012 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі судді Гавриш М.З., при секретарі Скрипкіній А. Ю., з участю представника позивача ОСОБА_6, представника відповідача Таратинова Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кілія цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства « Українська пожежно - страхова компанія» , третя сторона без самостійних вимог ОСОБА_4 про здійснення страхових виплат та стягнення матеріальної і моральної шкоди , завданої внаслідок дорожньо - транспортних пригоди
Позивачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звернулись до Кілійського районного суду Одеської області Одеської області 25 серпня 2010 року з позовною заявою до Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» з позовом про стягнення:
- страхових виплат в розмірі 51 000 грн. в тому числі: 11 000 грн. на користь ОСОБА_4 та 37 686 грн. 02 коп. на користь ОСОБА_3,
- витрат на поховання потерпілого на користь ОСОБА_3 в розмірі 2152,55 грн,
- боргу з врахуванням індексу інфляції за час прострочення та 3% річних від простроченої суми в розмірі 12 208 грн 74 коп.. в тому числі на користь ОСОБА_4 в сумі 3880 грн 13 коп., на користь ОСОБА_3 в сумі 8328 грн 61 коп.,
- витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн., в тому числі на користь ОСОБА_4 в сумі 2500 грн., на користь ОСОБА_3 в сумі 2500 грн.
- моральної шкоду в розмірі 30 000 грн., в тому числі: на користь ОСОБА_4 в сумі 10 000 грн., на користь ОСОБА_3 в сумі 20 000 грн.
На обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на факт того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті ДТП з вини ОСОБА_4, який рухався на автомобілі ВАЗ 2109 державний номер НОМЕР_1, ним був здійснений наїзд на малолітнього ОСОБА_5, 2003 року народження, який помер від завданих травм по дорозі в лікарню. На момент ДТП автомобіль належав на праві власності ОСОБА_4 та був застрахований на підставі укладеного з відповідачем договору обов»язкового страхування. Вказують, що відповідач прострочив виплату страхового відшкодування на 2 роки 2 місяці , тому, посилаючись на добровільне відшкодування ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 11 000 грн. матеріальної та моральної шкоди та оплату правих витрат в розмірі 2500 грн., з врахуванням 3% від простроченої суми боргу та індексу інфляції просять стягнути з страхової компанії на користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду в розмірі 17380 грн 13 коп, на користь ОСОБА_3 з врахуванням 3% річних від суми боргу та індексу інфляції - 48 514 грн 63 коп .
03 листопада 2011 року до суду звернулась ОСОБА_3, з доповненнями та уточненнями до позовної заяви до АТ « Українська пожежно - страхова компанія», визначивши ОСОБА_4 третю особу без самостійних вимог, а ціну позову в 78350 грн 38 коп. , які просить стягнути на власну користь. Посилаючись на ті ж підстави просить стягнути з відповідача:
- 51 000 грн. на відшкодування обов'язкового ліміту відповідальності страхувальника за шкоду, завдану життю потерпілого ,
- 2152,55 грн. матеріальної шкоди, завданої понесеними витратами на поховання дитини;
- 20 200 грн вартості надмогильної споруди
- 3980 грнн понесених витрат на правову допомогу .
- 3 % річних в сумі 5483,38 грн.
- інфляційні в розмірі 19367 грн.
В судовому засіданні представник позивача , адвокат ОСОБА_6, заявлені вимоги ОСОБА_3 згідно уточнень та доповнень від 03.11.2011 року підтримав в повному обсязі, як представник ОСОБА_4 від позовних вимог останнього за первісним позовом відмовився, як представник ОСОБА_4 як третьої сторони згідно уточненого позову вимоги ОСОБА_3 підтримав. На обґрунтування позову послався на доводи, викладені в уточненій позовній заяві.
Представник відповідача, Таратинов Ю.М. позов не визнав в повному обсязі, доводи, викладені в письмових запереченнях підтримав та пояснив, що АТ « УПСК» 04 лютого 2009 року повністю здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_3, чим виконало обов'язки по страхуванню цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно договору страхування з громадянином ОСОБА_4. Сума страхового відшкодування складає 2 152 грн 55 коп і відображає фактично понесені потерпілою стороною видатки на поховання ОСОБА_5, які виплачені в межах страхового ліміту на підставі документально підтверджених витрат . Також представник відповідача зазначив, що заявлені вимоги є завищеними, необґрунтованими та безпідставними,не ґрунтуються на законі , тому просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
04 січня 2008 року строком на 1 рік між Одеським обласним управлінням Ат « Українська пожежно - страхова компанія» та ОСОБА_4 був укладений договір обов»язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким страхувальник - ОСОБА_4 застрахував свою цивільно - правову відповідальність на страховий випадок за участю транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 2109 1993 р.в., номерний знак НОМЕР_1
22 червня 2008 року в селі Кислиці Ізмаїльського району Одеської області в результаті ДТП з вини власника автомобіля ВАЗ 2109 державний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 був здійснений наїзд на малолітнього ОСОБА_5,2003 р.н., смерть якого наступила від отриманих тілесних ушкоджень по дорозі в лікарню.
Матір померлої дитини - ОСОБА_3 , 22.06.2008 року отримала від ОСОБА_4 матеріальну допомогу на поховання сина в розмірі 1000 грн. та 19.09.2008 року матеріальну допомогу в розмірі 10 000 грн., що підтверджується наданими позивачем розписками , копії яких залучені до матеріалів справи.
Вироком Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 06 жовтня 2008 року по кримінальній справі № 1-568/2008 ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та засуджений до 5 років позбавлення волі , із застосуванням ст..75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки. Зі змісту вироку вбачається, що засуджений ОСОБА_4 після ДТП здійснив всі міри щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди і будь яких претензій до нього потерпіла не має.
26.12.2008 року ОСОБА_3 звернулась до АТ « Українська пожежно - страхова компанія» з заявою про відшкодування на особовий рахунок 9944 витрат , пов'язаних з похованням загиблого 22.06.2008 року в результаті ДТП сина, ОСОБА_5. Звернення до страхової компанії було здійснено на підставі наявного на момент ДТП страхового полісу ОСОБА_4 та документів, що підтверджували понесені витрати.
Платіжним дорученням № 85 від 10 лютого 2009 року Одеським обласним управлінням АТ « УПСК» було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 на рахунок 9944 в Кілійському відділенні Ощадбанку в розмірі 2152,55 грн.
Ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ред . Закону від 20.10.2005, яка діяла на момент укладання договору страхування між ОСОБА_4 та Одеським обласним управлінням АТ « УПСК» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому
цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи(ст.22.1). Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України . Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України . При цьому страховик
відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті
9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування,
визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком,
сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної
пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у
розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у
скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
За правилами ст..9 вказаного Закону
обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це
грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату
страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування Враховуючи, що відповідачем в лютому 2009 року за письмовою заявою позивача здійснено страхове відшкодування в повному обсязі згідно заявлених вимог та наданих документів, підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 51000 грн. страхових виплат у суду немає, як немає і підстав для стягнення моральної шкоди в порядку ст.. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Судом достовірно встановлено, що вироком суду відносно ОСОБА_4 моральна шкода не стягувалась, тому правових підстав для її відшкодування страховою компанією немає.
В частині вимог щодо стягнення 3 % річних за прострочення сплати відповідачем 51 000 грн заборгованості по виплаті страхового ліміту та інфляційних виплат на вказану суму суд визнає вимоги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки заборгованості по страховим виплатам у відповідача не існує.
В частині стягнення відшкодування кошторисної вартості надмогильної споруди позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вказана в позові сума вартості спорудження пам»ятника не є понесеними витратами на поховання і до витрат на поховання не відноситься.
Оскільки жодна з заявлених позовних вимог не підлягає задоволенню , судові витрати у виді витрат на правову допомогу стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі вищезазначеного, в межах заявлених вимог, керуючись ст., ст.,10, 11, 208-210 ,213-215, ЦПК України суд
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Акціонерного товариства « Українська пожежно - страхова компанія» , третя сторона без самостійних вимог ОСОБА_4 « Про здійснення страхових виплат та стягнення матеріальної і моральної шкоди , завданих внаслідок ДТП» - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1128 грн 67 коп. який підлягає зарахуванню до спеціального фонду державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення.
Суддя Кілійського районного суду М. З. Гавриш