Справа № 2-2866/11
09 жовтня 2012 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
в складі :
головуючого судді Гавриш М.З. при секретарі Скрипкіной А.Ю.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кілія цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк» в особі філії - Южного головного регіонального управління Комерційного банку « Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним
Позивач, ОСОБА_2 , звернувся до Кілійського районного суду Одеської області 17 серпня 2010 року з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» ( ПриватБанк) в особі Філії « Южне головне регіональне управління» Закритого акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» ( Южне ГРУ Приватбанку), з позовом про визнання недійсним укладеного між сторонами кредитного договору № 222660-cred від 18квітня 2008 року . Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що за вказаним договором він отримав кредит в розмірі 20 000 доларів США під 22% річних на строк до 18 квітня 2011 року, але договір протирічить вимогам діючого законодавства , оскільки містить положення, які значно погіршують стан ОСОБА_2 як споживача за споживчим кредитом по відношенню до умов, встановлених діючим законодавством, а саме: ст. 99 Конституції України, ст.524 ЦК України, ст.3 Декрету КМУ « Про платіжні системи та перерахування коштів в Україні», ст.6,7 Постанови НБУ № 200 від 30.05.2007 року «Про затвердження Правил використання іноземної валюти на території України», ст.3 Декрету КМУ від 19.02.18.993 року « Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та чергу інших законодавчих актів, в тому числі законів України « Про захист прав споживачів»( п.2 ст.8), « Про банки та банківську діяльність»( ст..55) , Цивільного кодексу( ст.. 627,524,533, ч.2 ст.198) З посиланням на п.2 ст.18 Закону України» про захист прав споживачів» позивач просить визнати укладений кредитний договір недійсним та розірвати його та зобов»язати відповідача розірвати договір поруки № 222660-cred від 18 квітня 2008 року, укладений між ЗАТ КБ « ПриватБанк» та ОСОБА_3 та договір поруки 222660-cred від 18 квітня 2008 року, укладений між ЗАТ КБ « ПриватБанк» та ОСОБА_4.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та навів доводи на обґрунтування своїх вимог, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату та час слухання справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Письмові заперечення на позов отримані судом 07 серпня 2012 року і містяться в матеріалах справи. На обґрунтування правомірності укладеного кредитного договору відповідач посилається на наявність у банківської установи на момент укладання договору банківської ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями та відповідного дозволу Національного банку України. Оскільки у Додатку 1,2 останнього включено право здійснення операцій з валютними цінностями , зокрема розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, вказана у дозволі валютна операція в повній мірі відповідає характеру укладеної з ОСОБА_2 кредитної угоди, в якій валютою кредитування є саме іноземна валюті.
Зі згоди позивача справа розглянута на підставі наявних в справі доказів із роз'ясненням позивачеві наслідків прийняття заочного рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
04 грудня 2001 року Національним Банком України видано банківську ліцензію сер. 00006 № 22 Закритому акціонерному товариству комерційному банку « ПриватБанк», зареєстрованому НБУ 19 березня 1992 року за номером 92 на право здійснювати банківські операції , визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України « Про банки та банківську діяльність» та Дозвіл сер. 00278 № 22 -2 на право здійснення вищезазначених операцій( з Додатком) .
Позивач визнає факт укладення 18 квітня 2008 року кредитного договору № 222660-cred між ним та відповідачем , за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 20.000 доларів США. Факт отримання коштів в іноземній валюті за вказаною угодою позивач не оспорює.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 25.02.2010 по цивільній справі № 2-545/2010 , яке набрало законної сили 10 березня 2010 року з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 стягнуто солідарно на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № 222660-CPED від 18/04/2010 року в сумі 13966 ( тринадцять тисяч дев»ятсот шістдесят шість доларів 57 ( п»ятдесят сім) центів США , що по курсу НБУ станом на 25.02.2010 року складає 111.598 ( сто одинадцять тисяч п»ятсот дев»яносто вісім) грн 89 коп. та судові витрати по справі в сумі 1365 грн 92 коп, всього 112.958 ( сто дванадцять тисяч дев»ятсот п»ятдесят вісім) грн 81 коп.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи сер. А01 № 054809 від 17.07.2009 року , здійснено зміну найменування відповідача як юридичної особи на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк « Приватбанк», місце проведення державної реєстрації - виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради .
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 Цивільного кодексу України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Банк як фінансова установа, яка отримала у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську ліцензію на здійснення валютних операцій та письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання). Щодо вимог підпункту «в» пункту 4 статті 5 цього Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення операцій щодо надання та одержання резидентами кредитів у іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то, оскільки на цей час законодавством України не встановлено термінів і сум кредитів у іноземній валюті як критеріїв їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування, ця норма не може застосовуватись судами. Надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору. ( п.11 Постанови ВССУ № 5 від 30.03.2012 року« Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» ).
З а п.1.5 договору № 222660-cred від 18 квітня 2008 року позивачу був наданий кредит на споживчі цілі. Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» надання (отримання) споживчих кредитів у іноземній валюті на території України забороняється. Але оспорюваний кредитний договір був укладений сторонами до набрання чинності Законом України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», пунктом 8 якого була доповнена ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" . Підстав для застосування вказаної норми , яка набула чинності після укладення сторонами кредитного договору та закінчення строку надання кредиту у суду немає.
В частині вимог, пов'язаних із зобов'язанням відповідача розірвати договір поруки № 222660-cred від 18 квітня 2008 року, укладений між ЗАТ КБ « ПриватБанк» та ОСОБА_3 та договір поруки 222660-cred від 18 квітня 2008 року, укладений між ЗАТ КБ « ПриватБанк» та ОСОБА_4, правових підстав для задоволення позову немає.
На підставі вищезазначеного, керуючись
ст. ст.,10, 11, 60, 212-215 ,ПССУ № 5 від 30.03.2012 року « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня оголошення.
Заочне рішення може бути скасоване судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Кілійського районного суду М. З. Гавриш