Справа № 1407/4678/2012
іменем України
"09" листопада 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Малюк Т.О.
при секретарі Огренда І.М.
з участю прокурора Луценко С.В.
потерпілої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лаптиха Вирянівського району Східно-Казахстанської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, проживаючого в АДРЕСА_1, одруженого, в силу ст.. 89 КК України не судимого,
- за ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч. 3 КК України,
20 липня 2012 року приблизно о 14-й год. підсудний ОСОБА_2, знаходячись в кімнаті житлового будинку ОСОБА_3, що знаходиться по АДРЕСА_3 користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон «Нокіа 1800»IMEI НОМЕР_1 вартістю 120 грн., який знаходився на підвіконні, з сім-карткою МТС вартістю 5 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 125 грн. ОСОБА_3 від цивільного позову відмовився.
Крім того, підсудний ОСОБА_2 26 липня 2012 року приблизно о 00.30 год. шляхом вільного доступу через незачинені двері проник до приміщення гаражу та сараю, розташованих на території домоволодіння по АДРЕСА_2, де, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав належне ОСОБА_1 майно, а саме: з приміщення сараю -бензопилу «STIHL MS 170, 180»вартістю 1000 грн. та з приміщення гаражу -велосипед «Україна»вартістю 150 грн., заподіявши потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 1150 грн.
Підсудний ОСОБА_2 винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні визнав повністю та пояснив, що 20 липня 2012 року в денний час він був у ОСОБА_3 в будинку. Користуючись тим, що за ним ніхто не спостерігає, викрав мобільний телефон «Нокіа 1800», який згодом продав, а гроші витратив на придбання продуктів харчування. ОСОБА_3 відмовився від відшкодування йому шкоди. 26 липня 2012 року приблизно опівночі він зайшов у двір ОСОБА_1, світло у будинку не горіло. Він шляхом вільного доступу проник у гараж, звідки викрав велосипед, після чого пішов у сарай, звідки в крав бензопилу. Викрадене згодом продав. Згоден відшкодувати потерпілій заподіяну шкоду. У вчиненому кається.
Винність підсудного у вчиненому повністю підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_1 яка пояснила, що 26 липня 2012 року вона виявила, що з її господарчих приміщень викрадено велосипед «Україна»та бензопила. Крадіжку вчинив підсудний ОСОБА_2 Даною крадіжкою її заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 1150 грн., яку просить стягнути з підсудного та суворо його не карати.
Пояснення підсудного, потерпілої відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються, тому у відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України суд вважає можливим не досліджувати інші докази, оскільки сторони проти цього не заперечують.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що пред'явлене підсудному ОСОБА_2 обвинувачення доведено у повному обсязі, і його дії що полягають у таємному викраденні чужого майна /крадіжка/, органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ст.. 185 ч. 1 КК України. Його ж дії, які полягають у таємному викраденні чужого майна /крадіжка/, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення, органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ст.185 ч. 3 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2. у відповідності до ст. 66 КК України, є: визнання своєї вини та щире каяття у скоєному..
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 згідно зі ст. 67 КК України, судом не виявлено.
Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує викладене, те, що він є не судимий, його негативну характеристику з місця проживання, думку потерпілої і вважає можливим звільнити його від покарання з випробування та покладанням на нього певних обов'язків.
Потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1800 грн. У судовому засіданні потерпіла, змінивши позовні вимоги, просить стягнути з підсудного 1150 грн. Суд вважає цивільний позов обґрунтованим та таким, що на підставі ст. 1166 ЦК України підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч. 3 КК України, та призначити йому покарання: за ст. 185 ч. 1 КК України -1 рік позбавлення волі; за ст. 185 ч. 3 КК України -3 роки позбавлення волі. Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 3 /три/ роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину та виконає передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без відома органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 1150 одну тисячу сто п'ятдесят/ грн..
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.
Суддя Т.О. Малюк