Справа № 1631/1290/12
іменем України
14 листопада 2012 року Селище Шишаки
Шишацький районний суд Полтавської області в особі головуючого - судді Колоса Ю.А. при секретарі Кирда Н.М. за участю прокурора Завезіона Є.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки заяву
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харків, зареєстрованого в АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2, засудженого вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 21.03.2005 року за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки,
про звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про звільнення його від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
В заяві вказав, що він був засуджений вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 21.03.2005 року за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки. Жодних обов'язків, передбачених ст.76 КК України на нього покладено не було, а тому до органів кримінально-виконавчої системи він не з'являвся.
Про те, що вирок суду направлений на виконання за зареєстрованим місцем його проживання до КВІ Новосанжарського району Полтавської області, повернутий без виконання до Шишацького районного суду йому стало відомо тільки навесні 2012 року, коли він звернувся до органів внутрішніх справ з заявою про оформлення закордонного паспорта.
При винесенні вироку його не попереджали про необхідність явки для постановки на облік до органу, який здійснює контроль за поведінкою умовно засуджених осіб, він жодного разу до органів КВІ не викликався для цього у встановленому порядку, хоча ні від кого не переховувався, в розшуку не перебував, місця проживання не змінював. Тому вирок суду щодо нього до цього часу не виконаний, внаслідок чого рішення про звільнення від призначеного покарання після закінчення іспитового строку судом не приймалось, через що він не може вважатися особою, яка не має судимості. При цьому давність виконання вироку не переривалась.
У зв'язку з наведеними обставинами ОСОБА_1, посилаючись на норми п.3 ч.1 ст.80 КК України, просить звільнити його від відбування покарання, призначеного вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 21.03.2005 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 21.03.2005 року був засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки.
У апеляційному порядку справа не переглядалася.
Дані про ухилення ОСОБА_1 від відбування покарання, про перебування його в розшуку та про звільнення від відбування покарання відсутні.
Згідно ч.1 п.3 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: п'ять років - при засудженні до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості.
ОСОБА_1 засуджений за злочин середньої тяжкості. На момент звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про звільнення від відбування покарання, вирок відносно нього не виконувався більше, ніж шість років.
Частина 3 ст. 80 КК України передбачає, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. Ця процесуальна дія не є обов'язковою умовою перебігу строку давності. Тільки навмисне ухилення засудженого від відбування покарання та вчинення нового злочину переривають ці строки. Ухилення від відбування покарання - це умисне діяння засудженого, спрямоване на те, щоб уникнути приведення обвинувального вироку до виконання.
За змістом кримінального закону засуджений може бути звільнений від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку лише тоді, коли вирок не приведений у виконання не з вини засудженого. Судом не встановлено даних, які б свідчили про умисне ухилення ОСОБА_1 від контролю уповноважених органів в період іспитового строку, що свідчить про відсутність його вини у тому, що вирок суду не виконувався.
На підставі ч.1 п.3 ст.80 КК України, ст.152 КВК України, керуючись ст.411 КПК України, суд
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харків, зареєстрованого в АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2, від відбування покарання, призначеного вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 21.03.2005 року, - звільнити у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Постанова може бути оскаржена на протязі семи діб до апеляційного суду Полтавської області.
Cуддя