Станично-Луганський районний суд Луганської області
Справа № 2-467/2012
іменем України
07.11.2012 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:
Головуючого-судді Соболєва Є.О.,
при секретарі Сухаревській Н.О.,
за участю:
позивачки ОСОБА_1,
представника відповідача -відділення
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних
захворювань у Станично-Луганському районі Куніциної О.С.,
представник відповідача та третьої особи -управління
Пенсійного фонду України
в Станично-Луганському районі Разакової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах і інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Станично-Луганському районі Луганської області та управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі, треті особи: ОСОБА_5, управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі, Артемівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, про встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження, встановлення факту проживання однією родиною, зобов'язання відповідачів вчинити певні дії,
Позивачка звернулася до суду з позовами до відповідачів, які потім були об'єднані в одне провадження, посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні своїх трудових обов'язків на підприємстві помер ОСОБА_6, про що був складений акт за формою Н-1. Позивачка проживала з ним однією родиною, як чоловік та дружина з вересня 2000 року по день його смерті в с. Миколаївка Станично-Луганського району Луганської області. За час спільного проживання вони вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, вважали себе чоловіком та дружиною. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка -ОСОБА_4, але вони не встигли зареєструвати шлюб та належно встановити батьківство через матеріальні труднощі.
ОСОБА_6 на протязі усього свого життя визнавав своє батьківство по відношенню до дочки, а саме він піклувався про неї, матеріально забезпечував, приймав участь у її вихованні.
Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 08.02.11 р. був встановлений факт батьківства померлого ОСОБА_6 відносно неповнолітньої ОСОБА_4.
Також рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 20.05.11 р. був встановлений факт проживання однією родиною позивачки з померлим ОСОБА_6.
Із зазначеними рішеннями позивачка звернулася до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Станично-Луганському районі для призначення їй страхових виплат, належних до виплати їй та її дитині після смерті ОСОБА_6, але їй у цьому було відмовлено.
Також на підставі рішення суду про встановлення батьківства від 08.02.11 р. позивачці управлінням Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі з 07 грудня 2010 року була призначена пенсія на дитину у зв'язку з втратою годувальника, а з 01 травня 2012 року виплату пенсії їй було припинено у зв'язку зі скасуванням цього рішення суду.
Ухвалами апеляційного суду Луганської області від 12.04.12 р. та 25.04.12 р. рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 08.02.11 р. та 20.05.11 р. були скасовані, заяви позивачки залишені без розгляду, тому вона звернулася з позовами до суду до відповідачів в позовному провадженні, в яких просила: встановити факт того, що ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Луганська; внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 від 29 листопада 2004 року № 993 в графі: «відомості про батька», записавши ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця села Міловатка Сватівського району Луганської області, батьком дитини; встановити факт того, що вона з вересня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкала однією родиною з ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області поновити виплати раніше призначеної пенсії, у зв'язку із втратою годувальника на дитину ОСОБА_9 на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 01 травня 2012 року; зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Станично-Луганському районі Луганської області вчинити певні дії, а саме:
- призначити та виплатити як члену сім'ї ОСОБА_1 одноразову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»у розмірі п'ятирічного заробітку померлого ОСОБА_6 на сім'ю потерпілого;
- призначити та виплатити на дитину ОСОБА_4, одноразову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»у розмірі однорічного заробітку померлого ОСОБА_6, як особі яка перебувала на його утриманні;
- призначити та виплачувати на дитину ОСОБА_4, щомісячні страхові виплати, передбачені ч. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності».
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.
Представник відповідача -відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Станично-Луганському районі Куніцина О.С. позов не визнала, підтвердила обставини наведені у письмових запереченнях проти позову.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Разакова Т.О., позов визнала, була не проти встановлення в казаних у позові юридичних фактів та задоволення позовної вимоги до УПФУ про поновлення виплати пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання надала заяву, в якій була не проти задоволення позову, просила справу розглянути за її відсутності.
Третя особа - Артемівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Луганського МУЮ надали заяву, в якій були не проти задоволення позову, просили справу розглянути за відсутності їхнього представника.
Вислухавши осіб, які брали участь у справі, оглянувши матеріали цивільної справи № 2о-3 /11, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 саме при виконані ним своїх трудових обов'язків на підприємстві, що підтверджується актом № 2 за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом та свідоцтвом про його смерть, у зв'язку із чим згідно положень ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»внаслідок вказаного нещасного випадку на виробництві настав страховий випадок.
Відповідно до ст.ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні страхові виплати.
Статтею 33 вказаного Закону передбачено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д»пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого (ч. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»).
Страхові виплати особам, які втратили годувальника, провадяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів ч. 9 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності».
Для отримання страхових виплат та одноразової допомоги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку особи, які мають на них право повинні подати необхідні документи відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності».
Також цією нормою закону передбачено, що факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.
Саме в такому порядку були встановлені факт батьківства померлого ОСОБА_6 відносно неповнолітньої ОСОБА_4 згідно рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 08.02.11 р., а також факт проживання на момент смерті ОСОБА_6 однією родиною позивачки згідно рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 20.05.11 р..
Ці рішення суду були скасовані апеляційною інстанцією з формальних причин, справи залишені без розгляду, оскільки до участі у розгляді справ не було залучено Фонд соціального страхування від нещасних випадків через те, що на той час не було відомо, що позивачка буде звертатись за страховими виплатами у зв'язку з настанням нещасного випадку на виробництві.
Через скасування зазначених рішень суду позивачка змушена повторно звертатись до суду для встановлення вказаних вище фактів вже у позовному провадженні.
Так, положеннями ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч.4 ст. 3 СК України).
Факт проживання однією родиною (сім'єю) позивачки із померлим ОСОБА_6 з вересня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 -моменту смерті останнього підтверджується довідками виконкому Миколаївської ради №№ 805, 806 від 19.06.12 р., актом обстеження побутових умов № 531 від 19.06.12 р. та побутовою характеристикою ОСОБА_6, з яких йдеться, що ОСОБА_6 за життя з вересня 2000 року до своєї смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1, мав склад родини: співмешканка -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, дочка - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, вони вели спільне господарство і проживали як єдина та повноцінна сім'я. Також цей факт підтвердили у своїх письмових поясненнях, адресованих суду, мешканці с. Миколаївка ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.
Приписами ч. 1 ст. 130 Сімейного кодексу України передбачено що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Із копії актового запису про народження ОСОБА_4, який знаходиться в матеріалах цивільної справи 2о-3/11, йдеться, що запис про народження дитини зроблений за вказівкою матері, тобто на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України.
Факт батьківства померлого ОСОБА_6 відносно неповнолітньої ОСОБА_4 підтверджується насамперед церковним свідоцтвом про хрещення дитини, з якого йдеться, що 19 травня 2005 року у Свято-Миколаївському соборі смт. Станиці Луганської здійснено таїнство хрещення над ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також цей факт підтверджується поясненнями ОСОБА_5, які вона давала у якості свідка у цивільній справі № 2о-3/11 про встановлення відповідного факту, де вона підтверджувала, що вона є старшою дочкою ОСОБА_6, ОСОБА_4 доводиться їй сестрою. Крім цього вказаний факт підтверджується тією ж довідкою виконкому Миколаївської сільської ради № 806 від 19.06.12 р., актом обстеження № 521 від 19.06.12 р., побутовою характеристикою ОСОБА_6, письмовими поясненнями ОСОБА_16 та ОСОБА_17, письмовими поясненнями мешканців села Миколаївка с. Миколаївка ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, з яких йдеться, що малолітня ОСОБА_4 є рідною дочкою померлого ОСОБА_6
Не вірити переліченим вище доказам на встановлення вказаних фактів у суду немає підстав, оскільки вони відповідають вимогам чинного цивільного процесуального законодавства (ч. 1 ст. 58 ЦПК України) та не біли ніким із осіб, які брали участь у справі спростовані.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивачки щодо встановлення вказаних вище фактів доведеними, а тому такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням вимог позивачки про встановлення факту проживання однією родиною з померлим ОСОБА_6, а також встановленням факту його батьківства відносно малолітньої ОСОБА_4, також слід задовольнити її вимоги стосовно внесення змін в актовий запис про народження дитини щодо відомостей про батька. Крім того, в такому випадку, слід задовольнити вимоги позивачки і стосовно зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо зобов'язання призначити та виплатити їй як на себе, так і на дитину страхові виплати у зв'язку з настанням страхового випадку внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаного зі смертю ОСОБА_6 через те, що згідно наведених вище норм закону це обов'язок, а не право Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті.
Також, враховуючи те, що дочка позивачки потребує допомоги з боку держави, а саме вона відповідно до ст. ст. 9, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»має право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд, встановивши загадані вище факти, з урахуванням того, що представник другого відповідача -управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі позов визнала, вважає необхідним вимоги позивачки щодо зобов'язання УПФУ в Станично-Луганському районі поновити з 01 травня 2012 року виплати раніше призначеної згідно рішень суду пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Суд вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Станично-Луганському районі Луганської області, викладені у запереченні проти позову стосовно того, що в наданій позивачкою до Фонду довідці виконкому Миколаївської сільської ради його місце фактичного проживання не співпадає з його зареєстрованим місцем проживання з огляду на таке.
Так, згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Частина 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»наголошує, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Виходячи з наведених вище норм вважається, що фізична особа вправі в Україні вільно обирати собі місце проживання, яке може не співпадати з його зареєстрованим місцем проживанням, що ніяким чином не може впливати на обсяг його прав і обов'язків, встановлених законом.
Численними доказами встановлено, що померлий ОСОБА_6 проживав саме за адресою: АДРЕСА_1, тому наявність реєстрації його місця проживання за іншою адресою не є перешкодою у визначенні його дійсного місця проживання за фактичним місцем проживання.
Це ж стосується і доводів Фонду стосовно того, що позивачка до смерті ОСОБА_6 отримувала допомогу від держави як одинока мати, тому що пред'явлення вказаного позову позивачкою є насамперед одним із способів захисту майнових інтересів дитини, які не повинні змінюватись з настанням певних обставин, в тому числі смерті фактичного годувальника сім'ї.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Луганська.
Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4 від 29 листопада 2004 року № 993 в графі: «відомості про батька», записавши ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця села Міловатка Сватівського району Луганської області, батьком дитини.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 з вересня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкала однією родиною в АДРЕСА_1 з ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Станично-Луганському районі Луганської області вчинити певні дії, а саме:
- призначити та виплатити як члену сім'ї ОСОБА_1 одноразову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»у розмірі п'ятирічного заробітку померлого ОСОБА_6 на сім'ю потерпілого,
- призначити та виплатити на дитину ОСОБА_4, одноразову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»у розмірі однорічного заробітку померлого ОСОБА_6, як особі яка перебувала на його утриманні,
- призначити та виплачувати на дитину ОСОБА_4, щомісячні страхові виплати, передбачені ч. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області поновити виплати раніше призначеної пенсії, у зв'язку з втратою годувальника на дитину ОСОБА_4 на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 01 травня 2012 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом 10-ти днів з моменту його проголошення, а особами, які не були присутніми в судовому засіданні у той же строк - з моменту його отримання.
Головуючий: