ВИРОК Справа 1617/1621/12
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ 1/1617/226/12
"12" листопада 2012 р. Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Хоменко О.А.
про секретарі - Дробот О.П.
з участю прокурора - Стеценко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця справу про обвинувачення
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця
та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України,
не одруженого, не працюючого, освіта
середня, раніше судимого 04.06.2007
року вироком Дніпропетровського
районного суду м. Київ за скоєння
злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК
України, до покарання у вигляді
позбавлення волі на строк 2 роки
в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України
ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України в тому, що він 20.08.2012 року близько 03:00 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у салоні автомобіля таксі "Десяточка" марки ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, на автодорозі неподалік с. Ісківці Лохвицького району Полтавської області, незаконно заволодів даним транспортним засобом при наступних обставинах:
ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 20.08.2012 року знаходилися в м. Лохвиця та вживали спиртні напої, після чого знаходячись на вул. Перемоги біля магазину "Левада", о 02:45 год. по мобільному телефону викликали таксі "Десяточка", щоб доїхати до урочище "Шумейкове" до місця свого тимчасового проживання. На виклик до магазину "Левада" приїхав таксист ОСОБА_2 на своєму власному автомобілі марки ВАЗ - 2103 д.н.з. НОМЕР_1. ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сіли в салон автомобіля і ОСОБА_2 повіз їх у напрямку урочище "Шумейкове". Під час руху пасажири гучно розмовляли, сперечалися та заважали водієві керувати транспортним засобом, у зв'язку з чим ОСОБА_2 став відмовляти їх везти далі, на підставі чого між ним та пасажиром ОСОБА_3 виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_3 жестикулював та розмахував недопитою пляшкою горілки, вимагав, щоб водій їх віз далі. Проїхавши с. Ісківці та піднявшись на гору ОСОБА_2 зупинив автомобіль на прохання пасажира ОСОБА_4, який вийшов на кілька хвилин з автомобіля, після чого знову сів в автомобіль і ОСОБА_2 повіз їх далі. Проїхавши поворот в сторону м. Лубни, пасажири ОСОБА_3 та ОСОБА_5 знову стали вимагати зупинити автомобіль, ОСОБА_2 різко загальмував та прийняв у право на обочину. ОСОБА_3 втратив рівновагу і випадково зачепив ОСОБА_2, вдаривши його з необережності пляшкою недопитою горілкою по голові. ОСОБА_2 злякався, вискочив з автомобіля, встигнувши заглушити двигун та забрав ключ із замка запалення автомобіля, і побіг по дорозі у зворотному напрямку, залишивши свій автомобіль. ОСОБА_4 вийшов із автомобіля і пішов пішки у напрямку урочища "Шумейкове". Через кілька хвилин слідом за ним також пішов ОСОБА_3, а ОСОБА_1 залишився у салоні автомобіля. У нього раптово виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою доїхати на автомобілі до урочища "Шумейкове". Так ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння пересів на місце водія в салоні автомобіля, виламав замок запалення та від'єднав від нього дроти електропроводки, зімкнув їх, в наслідок чого увімкнулося запалення та завівся двигун автомобіля, після чого він поїхав даним автомобілем по дорозі в напрямку урочища "Шумейкове" і таким чином незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ - 2103 д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 15 300 грн., спричинивши своїми діями матеріальної шкоди власнику автомобіля ОСОБА_2 на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 в інкримінованому злочині визнав себе винним повністю.
Заслухавши пояснення підсуднього ОСОБА_1 суд прийшов до висновку, що його вина повністю доведена.
Підсудній ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він дійсно разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 20.08.2012 року знаходилися в м. Лохвиця та вживали спиртні напої, після чого знаходячись на вул. Перемоги біля магазину "Левада", о 02:45 год. по мобільному телефону викликали таксі "Десяточка", щоб доїхати до урочище "Шумейкове" до місця свого тимчасового проживання. На виклик до магазину "Левада" приїхав таксист ОСОБА_2 на своєму власному автомобілі марки ВАЗ - 2103 д.н.з. НОМЕР_1. Вони сіли в салон автомобіля і ОСОБА_2 повіз їх у напрямку урочище "Шумейкове". Під час руху почали гучно розмовляли, сперечалися та заважали водієві керувати транспортним засобом, у зв'язку з чим ОСОБА_2 став відмовляти їх везти далі, на підставі чого між ним та пасажиром ОСОБА_3 виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_3 жестикулював та розмахував недопитою пляшкою горілки, вимагав, щоб водій їх віз далі. Проїхавши до с. Ісківці та піднявшись на гору ОСОБА_2 зупинив автомобіль на прохання пасажира ОСОБА_4, який вийшов на кілька хвилин з автомобіля, після чого знову сів в автомобіль і ОСОБА_2 повіз їх далі. Проїхавши поворот в сторону м. Лубни, він разом із ОСОБА_3 знову стали вимагати зупинити автомобіль, ОСОБА_2 різко загальмував та прийняв у право на обочину. ОСОБА_3 втратив рівновагу і випадково зачепив ОСОБА_2, вдаривши його з необережності пляшкою недопитою горілкою по голові. ОСОБА_2 злякався, вискочив з автомобіля, встигнувши заглушити двигун та забрав ключ із замка запалення автомобіля, і побіг по дорозі у зворотному напрямку, залишивши свій автомобіль. ОСОБА_4 вийшов із автомобіля і пішов пішки у напрямку урочища "Шумейкове". Через кілька хвилин слідом за ним також пішов ОСОБА_3, а ОСОБА_1 залишився у салоні автомобіля. У нього раптово виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою доїхати на автомобілі до урочища "Шумейкове". Після чого ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння пересів на місце водія в салоні автомобіля, виламав замок запалення та від'єднав від нього дроти електропроводки, зімкнув їх, в наслідок чого увімкнулося запалення та завівся двигун автомобіля, потім він поїхав даним автомобілем по дорозі в напрямку урочища "Шумейкове".
Суд вважає, що дії ОСОБА_1, які виразилися у незаконному заволодіння транспортним засобом з метою тимчасового його використання, вчиненому повторно необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 289 КК України.
При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину визнав, щиро розкаявся, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, добровільно відшкодував завдану шкоду. Дані обставини згідно ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання. В ході судового засідання встановлено, що обставиною, що обтяжуює покарання згідно ст. 67 КК України є перебування підсуднього під час вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд, приймаючи до уваги повне визнання підсудним своєї вини в об'ємі пред'явленого йому обвинувачення, особу підсуднього, обставини, що пом'якшують покарання приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсуднього ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.
Речові докази -автомобіль марки ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 передати йому за належністю.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд. -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна.
У відповідності до ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком три роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально -виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Речові докази -автомобіль марки ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 передати йому за належністю.
Цивільний позов по справі не заявлено.
На вирок можу бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.
СУДДЯ: О.А. ХОМЕНКО