Справа № 1231/4766/2012
Провадження №2-а/1231/344/2012
17 жовтня 2012 року Стахановський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Юрченко І.М.
при секретарі Федотовій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стаханові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС групи ДПС ВДАІ Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області лейтенанта міліції Шиян Сергія Івановича про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Звертаючись до суду, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.08.2012р. постановою відповідача його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255грн. за перевищення швидкісного режиму руху. З вказаною постановою позивач не згодний вважаючи її такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Зокрема, у справі не було встановлено та доведено обставини на підтвердження наявності в діях позивача адміністративного правопорушення, не дотримано вимоги щодо застосування спеціальних технічних засобів фіксації порушення. Також позивач зазначив, що постанова не відповідає формі, затвердженої Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (затв. Наказом МВС №185 від 22.02.2001р).
У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме його автомобілю.
Фактично йому співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано лише в усній формі про нібито виміряну радаром швидкість його автомобіля та час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобіля позивача неможливо, а за таких умов різниця у кількості секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрів від його автомобіля.
Крім того, позивач вказав на те, що він рухався в потоці автомобілів, і швидкість не перевищував. Права при цьому інспектор позивачу не пояснив. В своїх поясненнях позивач написав, що не згоден з порушенням, оскільки не порушував правила дорожнього руху, що він рухався зі швидкістю 48 км/год, свідків немає. Окрім цього позивач вважав, що відповідач порушив Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Постанова про накладення адміністративного стягнення має відображати реквізити приладу, яким фіксувалося порушення. Оскільки це засіб вимірювальної техніки, повинні буті вказані реквізити документів про допуск даного засобу вимірювальної техніки до використання
Окрім наведеного, зазначив, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує його права, передбачені ст. 268 КпАП України, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 245 КпАП України. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 276, 278, 279, 230 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. За таких умов його права при такому розгляді справи грубо порушено.
На підставі зазначеного просив суд скасувати винесену щодо нього постанову від 09.08.2012р. серії АР1 №104290, провадження у справі закрити.
В судове засідання позивач не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (ар.с.37). Надав суду письмові заперечення, відповідно яких позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі. Відповідачем у запереченнях зазначено, що 09 серпня 2012 року близько "10" год. "00" хв. він спільно з інспектором ВДАІ Бердянського МВ ст. лейтенантом міліції Фурсою О А. ніс службу на патрульному автомобілі ДЕУ Ланос номерний знак 08.0963, відповідно до затвердженої дислокації несення служби, знаходився на вул. Калініна біля перехрестя з вул. Ботанічною в місті Бердянську.
У цей час позивач, керуючи автомобілем RENAULT TRAFIC, номерний знак НОМЕР_1, скоїв порушення вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху України (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.) рухався по вул. Калініна у м. Бердянську зі швидкістю руху 86 км/год, тобто перевищив дозволену швидкість руху на 26 км/год. Контроль за швидкісним режимом здійснювався за допомогою вимірювача швидкості радіолокаційного відеозаписуючого "Визир" № 0812376, свідоцтво про повірку № 1-5342-12 від 18.04.2012р., дійсне до 18.04.2013р. На відеозапису зазначено дату, час правопорушення, швидкість руху транспортного засобу та номер приладу «Визир»та за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 122 КУпАП.
Після зупинки ним вказаного транспортного засобу згідно положень пункту 21-1 статті 11 Закону України "Про міліцію" та роз'яснення позивачу суті скоєного ним правопорушення, відповідач відповідно до вимог статей 254 - 256 КУпАП склав протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 341615, другий примірник якого вручено позивачу.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання; так позивач після ознайомлення з протоколом власноруч в протоколі складеному відносно нього по суті порушення пояснив, що «Ехал со скоростью 48 км/ч»і більше ніяких клопотань та зауважень зі сторони гр. ОСОБА_1 не надходило.
У подальшому, згідно положень статей 222 та 276 КУпАП відповідачем прийнято рішення про розгляд вказаного адміністративного протоколу на місці вчинення правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ним розпочато та проведено відповідно до вимог статей 278 -280 КУпАП. При цьому, було враховано відеоматеріали та інші докази у справі відповідно до положень статті 251 КУпАП. Інших доказів під час розгляду справи не виявлено, у тому числі, клопотання або заперечення від позивача йому не надавались (не надходили). Крім того, їх необхідність у матеріалах справи не визначена адміністративним законодавством.
За результатами розгляду адміністративної справи відносно позивача відповідачем згідно положень статей 283 - 285 КУпАП винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 104290, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Винесену постанову було негайно на місці розгляду справи оголошено правопорушнику (позивачу) та вручено йому її копію.
Вважав, що винесена ним постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є правомірною (законною), а її зміст не суперечить нормам законодавства.
На підставі зазначеного просив у позові позивачу відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд справи і рішення по справі здійснюються на засадах змагальності сторін, свободи в наданні доказів ними суду своїх доказів та в доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна доказати ті обставини, на яких базуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Вивчивши доводи позивача, відповідача, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 09.08.2012р. зазначено, що позивач, 09.08.2012р. о 10-54год керуючи транспортним засобом RENAULT TRAFIC д/н НОМЕР_1 в м.Бердянськ по вул.Калініна біля перехрестя з вул.Ботанічна рухався зі швидкістю 86 км/год в межах населеного пункту чим перевищив швидкість руху в населеному пункті (ар.с.5).
За текстом протоколу про адміністративне правопорушення від 09.08.2012р. позивач висловив свою незгоду з діями відповідача, надавши пояснення, які співпадають з його доводами, викладеними в позові (ар.с.6).
До того ж, протокол, окрім зазначення використання вказаного пристрою «Визир», не містить жодних доказів на підтвердження фіксації фактичної швидкості саме транспортного засобу позивача. А отже доводи позивача в цій частині суд вважає слушними.
Оцінюючи доводи позивача, щодо відсутності доказів вчинення ним правопорушення та правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, суд приймає до уваги, що за текстом протоколу про адміністративне правопорушення в графі «свідки»- свідків не зазначено. При цьому, з матеріалів справи виплаває, що будь-які додатки до протоколу, відсутні. При цьому з наданого відповідачем диску не можна встановити де саме рухався автомобіль під керуванням позивача, немає також підтвердження наявності дії дорожнього знаку 5.45 на дорозі, де було зафіксовано перевищення швидкості, а отже не має можливості ідентифікувати, на якій саме місцевості рухався автомобіль позивача. Окрім цього на диску взагалі не видно номерного знаку автомобіля.
Також слід зауважити, що в протоколі зазначено, що швидкість вимірювалась приладом ВИЗИР 08112176, а відповідачем до заперечень додано свідоцтво про повірку № 1-5342-12 від 18.04.2012р. на прилад ВИЗИР № 0812376.
З урахуванням чого суд доходить висновку щодо обґрунтованості доводів позивача щодо відсутності у справі будь-яких передбачених законом доказів на підтвердження наявності обставин, які зазначено відповідачем як підставу для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, підстави вважати, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було дотримано вимоги діючого законодавства та встановлено докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відсутні. А отже, ствердження позивача щодо протиправності дій відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, що відповідно до ст.293 КУпАП є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст.6,9,10,11,12,159,160,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІДПС групи ДПС ВДАІ Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області лейтенанта міліції Шиян Сергія Івановича про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити у повному обсязі.
Скасувати постанову ІДПС групи ДПС ВДАІ Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області лейтенанта міліції Шиян Сергія Івановича від 09.08.2012р. серії АР1 № 104290 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 255грн., провадження у справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: