Станично-Луганський районний суд Луганської області
Справа № 2-437/2012
іменем України
05.11.2012 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:
головуючого Соболєва Є.О.
при секретарі Сухаревській Н.О.,
за участю представника позивача -адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Валуйської сільської ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, в якому зазначила наступне.
Право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 згідно довідки БТІ зареєстроване за ОСОБА_3 -відповідачем у справі та ОСОБА_6.
Вона у вказаному будинку проживає з жовтня 1999 року, де його ремонтує, сплачує комунальні послуги.
До цього будинку свого часу вона заселилася з відома його власників, якими вони домовилися, що вона буде проживати у будинку з подальшим його викупом .
01 червня 2000 року вона сплатила ОСОБА_6 4000,00 грн. за його частку будинку і домовилася з ним про переоформлення на себе документів після того як вона сплатить гроші в сумі 4000,00 грн. ОСОБА_3 -брату ОСОБА_6.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
Після смерті брата ОСОБА_3 спадщину не приймав і не оформлював.
Вказуючи, що вона пропонувала відповідачу оформити спадщину після смерті брата, однак той відмовився, зазначаючи, що вона правомірно володіє вказаним вище будинком більш ніж 10 років, позивачка просить суд визнати за нею право власності на нього за набувальною давністю.
До початку судового розгляду по суті судом за клопотанням позивачки в якості співвідповідача була залучена Валуйська сільська рада, оскільки цей орган місцевого самоуправління в імені відповідної територіальної громади має право на визнання не успадкованого майна відумерлим.
Крім того, до початку розгляду справи по суті судом було залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 -дружину та сина померлого ОСОБА_6, які теж на приймали спадщину після смерті свого батька, однак можуть претендувати на неї.
В судовому засіданні представник позивачки -адвокат ОСОБА_1 позов своєї довірительки підтримала, просила його задовольнити.
Від відповідачів надійшли заяви, в яких вони позов визнали, ОСОБА_3 просив розглядати справу за його відсутності, Валуйська сільська рада - за відсутності їхнього представника.
Треті особи також надали до суду заяви, в яких вони були не проти задоволення, просили розглядати справу за їх відсутності.
Вислухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що житловий будинок, на який просить визнати за собою право власності позивачка, на праві власності дійсно належить відповідачу ОСОБА_3, а саме ? його частки, а також ? частки цього будинку належало брату відповідача -ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
З акту депутату Валуйської сільської ради від 04.05.12 р., який був складений на підставі свідчень сусідів позивачки, йдеться, що остання у житловому будинку ОСОБА_6 проживає з жовтня 1999 року постійно, іншого житла не має.
Розписками покійного ОСОБА_6 від 01.07.2000 р. та ОСОБА_3 від 12.06.08 р. підтверджується факт, що вони отримали від позивачки грошові кошти в сумі по 4000,00 грн. кожен за продаж належної їм частки вказаного будинку.
Після смерті ОСОБА_6 за прийняттям спадщини ніхто не звертався, що підтверджується повідомленням державного нотаріуса Станично-Луганської державної нотаріальної контори Перепелиці І.В. за № 853/01-16 від 12.07.12 р..
Відповідно до статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист своїх цивільних прав та свого інтересу в судовому порядку у спосіб, передбачений законодавством.
Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Наведені вище обставини переконали суд в тому, що між позивачкою та Гловченками фактично відбувся правочин купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, однак він не був оформлений відповідно до законодавства, тому цей факт тільки підтверджує, що позивачка правомірно володіє цим будинком.
Відповідно до частини першої статті 344 діючого Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (ч. 4 ст. 344 ЦК України).
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень діючого Цивільного кодексу України передбачено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Діючий на цей час Цивільний кодекс України набрав чинності 01.01.04 р. (п. 1 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України).
Виходячи із наведених норм закону правила про набувальну давність на нерухомість почали застосовуватись з 01 січня 2011 року - спливу десяти років з 01 січня 2001 року, які застосовуються у випадку неможливості особи, яка правомірно володіє майном в інший спосіб оформити свої права на нього.
Таким чином, враховуючи, що позивачка позбавлена можливості через неприйняття спадщини спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 в інший спосіб оформити своє право власності на житловий будинок ОСОБА_6, в яким вона правомірно володіє більш ніж десять років, другий відповідач ці обставини не оспорює і не претендує на спадкове майно, суд вважає можливим позов ОСОБА_2 задовольнити: визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: