Станично-Луганський районний суд Луганської області
Справа № 2-468/2012
іменем України
01.11.2012 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:
головуючого Соболєва Є.О.
при секретарі Сухаревській Н.О.,
за участю: позивачки ОСОБА_1,
представника відповідача Жигріної Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання частково недійсним розпорядження голови райдержадміністрації, про скасування державної реєстрації державних актів на право власності на землю, про встановлення факту належності права власності спадкодавцю на дві земельні ділянки, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом і за заповітом,
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначила наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 -чоловік позивачки.
Після його смерті залишилося спадкове майно: садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1; приватизовані земельні ділянки НОМЕР_1, НОМЕР_2, єдиним спадкоємцем якого є вона -позивачка у справі.
На садовий будинок вона отримала свідоцтво про право на спадщину. У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки нотаріусом їй було відмовлено у зв'язку з розбіжністю в нумерації і наявності двох державних актів на одну і теж земельну ділянку.
Наявність належності її покійному чоловіку саме двох земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у садовому товаристві «Переліски»у вказаному садовому товаристві підтверджується первинними документами для оформлення цих ділянок.
Між тим, на підставі розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації № 385 від 20 травня 2005 року 29 членам садового товариства «Переліски»передано у власність земельні ділянки. Її покійний чоловік також отримав у власність земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,12 га. 02 червня 2005 року її чоловік отримав державний акт на цю ділянку площею 0,12 га, який складався з двох ділянок площею 0,0604 га та площею 0,0596 га.
Однак виділення ОСОБА_3 у власність вказаної земельної ділянки площею саме 0,12 га було помилкою райдержадміністрації, оскільки земельна ділянка НОМЕР_2 в садовому товаристві «Переліски» складала 0,06 га, а не 0,12 га. У виданому 02.06.05 р. державному акті повинно було бути замість однієї ділянки зазначено дві ділянки НОМЕР_2 та НОМЕР_1.
З метою приведення вказаного державного акту у відповідність до фактичної нумерації ділянки і її розміру 26 серпня 2005 року ОСОБА_3 було видано державний акт окремо на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0596 га. Але це призвело до фактичного існування двох державних актів на земельну ділянку НОМЕР_1.
Таким чином, вказуючи, що наявність існування фактично двох держаних актів на земельну ділянку НОМЕР_1 виключає можливість оформлення спадщини після смерті її чоловіка, який свого часу скористався своїм правом на отримання у власність землі, позивачка, посилаючись на те, що виправлення помилок в бланках державних актів не допускається, просить суд: визнати частково недійсним розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації № 385 від 20 травня 2005 року в частині запису в додатку № 1 до цього розпорядження стосовно номеру ділянки ОСОБА_3, визнати, що запис номеру земельної ділянки напроти прізвища ім'я по батькові ОСОБА_3 повинен був бути НОМЕР_1,НОМЕР_2, а не НОМЕР_3; скасувати державну реєстрацію державного акту серії ЛГ № 178972 від 02.06.05 р. на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,12 га належну ОСОБА_3, розташовану у садовому товаристві «Переліски»Вільхівської сільської ради; скасувати державну реєстрацію державного акту серії ЛГ № 179058 від 26.08.05 р. на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0596 га належну ОСОБА_3, розташовану у садовому товаристві «Переліски»Вільхівської сільської ради; встановити факт належності померлому ОСОБА_3 на праві власності земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 площею 0,12 га; визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0604 га, розташовану у садовому товаристві «Переліски»Вільхівської сільської ради; визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0596 га, розташовану у садовому товаристві «Переліски»Вільхівської сільської ради.
В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала, наполягала на його задоволенні, вказуючи, що іншим чином вона оформити спадщину після чоловіка не в змозі.
Представник відповідача позов визнала частково, підтвердила обставини наведені у письмовому поясненні стосовно позову, визнала факт помилки при оформленні права власності на земельні ділянки померлому ОСОБА_3, однак вважала необхідним внести зміни до помилково виданого розпорядження Станично-Луганської райдержадміністрації № 383 від 20.05.05 р., де у додатку № 1 вказати прізвище ім'я по батькові позивачки замість спадкодавця, для того, щоб після скасування державної реєстрації неправильних державних актів можна було видати нові державні акти безпосередньо на позивачку.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист своїх цивільних прав та свого інтересу, в тому числі - в судовому порядку.
Згідно вимог статті 328 Цивільного кодексу України право на нерухомість може набуватись в порядку спадкування.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК).
Відповідно до частини першої статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання цих прав (ч. 3 ст. 152 ЗК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно на праві власності належали земельні ділянки НОМЕР_1 площею 0,0596 га та НОМЕР_2 площею 0,0604 га, розташовані у садовому товаристві «Переліски»Вільхівської сільської ради, а також садовий будинок, розташований по АДРЕСА_1 у вказаному товаристві.
Зазначені земельні ділянки померлому належали на підставі державних актів на право власності на серії ЛГ № 176972 та серії ЛГ № 179058, виданих Станично-Луганською районною державною адміністрацією 02 червня та 26 серпня 2005 року відповідно.
Із змісту вказаних державних актів йдеться, що вони видавались померлому на підставі розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації № 385 від 20 травня 2005 року, де в додатку № 1 до цього розпорядження у списку членів товариства на отримання земельних ділянок навпроти прізвища ім'я та по батькові ОСОБА_3 вказано, що він має отримувати ділянку НОМЕР_2 площею 0,12 га.
Однак, як вбачається із заяв ОСОБА_3 на ім'я голови Вільхівської сільської ради, де він просив передати йому у власність саме дві земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 площею по 0,06 га на території садового товариства «Переліски», а також списку членів вказаного товариства на приватизацію ділянок, у заявника до передачі у власність були у користуванні саме дві ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 площею по 0,06 га кожен.
Наведене переконало суд, що при передачі земельних ділянок у власність померлому чоловікові позивачки Станично-Луганською районною адміністрацією була допущена помилка у додатку до розпорядження голови стосовно нумерації та площі землі, яку належало передати ОСОБА_3.
Цей факт також підтверджується подальшими діями Станично-Луганської районної державної адміністрації, яка на виправлення цієї помилки 26 серпня 2005 року видала ще один державний акт на ім'я ОСОБА_3 окремо на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,596 га, без визнання недійсним попереднього державного акту на землю, яким на померлого було оформлено право власності фактично на дві ділянки -на НОМЕР_1 та НОМЕР_2 площею по 0,06 га кожен.
Згідно частини першої статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
В даному випадку допущена помилка у розпорядженні голови Станично-Луганської районної державної адміністрації № 385 від 20 травня 2005 року порушувала права власника на належне розпорядження своєю землею, тому, за таких обставин, суд вважає правомірними вимоги позивачки, щодо визнання частково недійсним розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації № 385 від 20 травня 2005 року в частині запису в додатку № 1 до цього розпорядження, де вказано, що ОСОБА_3 мав отримати у власність земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,12 га, визнавши цей запис повинен був містити вказівку про отримання померлим земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 загальною площею 0,12 га.
У зв'язку з тим, що у вказаному вище розпорядженні голови дійсно була допущена помилка, яку зараз виправити неможливо, а також те, що через цю помилку позивачка, прийнявши спадщину після смерті чоловіка, тепер не в змозі її оформити на себе, що підтверджується постановою державного нотаріуса П'ятої Луганської державної нотаріальної контори за № 558/01-16 від 07.04.12 р., суд вважає обґрунтованим і залишкові вимоги позивачки стосовно скасування державної реєстрації виданих на ім'я померлого державних актів на землю серії ЛГ № 176972 та серії ЛГ № 179058, встановлення факту, що ОСОБА_3 за життя на праві власності належали земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у садовому товаристві «Переліски»загальною площею 0,12 га, а також щодо визнання за позивачкою права власності на ці ділянки після смерті чоловіка в порядку спадкування.
Що ж стосується доводів представника відповідача відносно можливості внесення змін до розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації № 385 від 20.05.05 р., в яке замість прізвища ім'я по батькові внести анкетні дані позивачки як спадкоємиці з зазначенням, що їй маються виділятись земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, суд вважає ці доводи неприпустимими, оскільки на момент видання цього розпорядження, а також потім оформлення земельних ділянок на своє ім'я померлий ОСОБА_3 ще не перебував у шлюбі із позивачкою, який вони уклали тільки 09 липня 2008 року. Крім того, це розпорядження було вже виконано, тому в нього не можуть вноситись будь-які зміни, оскільки воно фактично по собі носить характер одностороннього правочину стосовно розпорядження місцевим органом виконавчої влади землею, розташованою поза межами населених пунктів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати частково недійсним розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації № 385 від 20 травня 2005 року в частині запису в додатку № 1 до цього розпорядження запису номеру ділянки, що малася б виділятись ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнати, що цей запис повинен був містити вказівку про отримання ОСОБА_3 земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 загальною площею 0,12 га.
Скасувати державну реєстрацію державного акту серії ЛГ № 178972 на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,12 га, виданого на ім'я ОСОБА_3 02 червня 2005 року, розташовану у садовому товаристві «Переліски»Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області.
Скасувати державну реєстрацію державного акту серії ЛГ № 179058 на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0596 га, виданого на ім'я ОСОБА_3 26 серпня 2005 року, розташовану у садовому товаристві «Переліски»Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області.
Встановити факт того, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за життя на праві власності належали земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 загальною площею 0,12 га, розташовані у садовому товаристві «Переліски» Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0604 га, розташовану у садовому товаристві «Переліски»Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0596 га, розташовану у садовому товаристві «Переліски»Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: