Ухвала від 16.10.2012 по справі 0670/7075/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"16" жовтня 2012 р. Справа № 0670/7075/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю представників сторін:

розглянувши апеляційні скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області ДПС та малого приватного підприємства " "Нафтасоюз " на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" травня 2012 р. у справі за позовом Малого приватного підприємства " Нафтасоюз " до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом , в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 08.07.2011 року №0001532301, №0001592301, які винесені на підставі акту виїзної планової перевірки МПП "Нафтосоюз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року.

Позовні вимоги обгрунтував тим , що товариством правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати на підставі первинних документів.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року позов задоволено частково.

Податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 08.07.2011 року №0001532301 скасовано в частині нарахованого основного платежу в сумі 13900 грн. і застосованих штрафних санкцій в сумі 3475 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 08.07.2011 року №0001592301 скасовано в частині нарахованого основного платежу в сумі 11119 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 2780 грн. В іншій частині - відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в частині відмови в позовних вимогах , і просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідач також подав апеляційну скаргу в частині задоволення позовних вимог, і просить скасувати рішення суду в цій частині та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у справі проведена виїзна планова перевірка МПП "Нафтосоюз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року, про що складений акт №1019/23-01/31650398 від 25.06.2011 року.

В якті перерівки зазначено наступне: в порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством завищено суму валових витрат за перевіряємий період в розмірі 274487,00 грн.; в порушення абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних ТМЦ у ПП "Альфа - М" в розмірі 55598,00 грн.; в порушення абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних ТМЦ у ПП ВКФ "Демітра" в розмірі 3376082,00 грн.; в порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 54897,59 грн.; в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством безпідставно нараховано податковий кредит в сумі 803082,63 грн. за фіктивними операціями, проведеними із ПП ВКФ "Демітра", ТОВ "БРСМ - Нафта-Вінниця" та ПП "Альфа-М".

Відповідачем, на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення від 08.07.2011 року №0001532301, яким позивачу збільшено податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1158176,00 грн. в т.ч. основний платіж - 926541 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 231635 грн. та №0001592301, яким позивачу збільшено податок на додану вартість в сумі 1072475,00 грн. в т.ч. основний платіж - 857980 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 214495 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Аверс Плюс" (комерційний агент) укладений договір про надання агентських послуг (комерційне посередництво) №1-АД/2009 року від 02.07.2009 року, відповідно до якого комерційний агент за винагороду зобов'язується надати замовнику послуги визначені в п.2.1 щодо забезпечення укладення замовником договорів купівлі ПММ від імені та за рахунок замовника на умовах, визначених даним договором.

Додатковою угодою №1 від 01.10.2009 до договору передбачено складання комерційним агентом щомісячно актів виконаних робіт, що узгоджуються із замовником.

На виконання вказаного договору складені такі акти виконаних робіт:

- №267 від 30.09.2009 року, згідно якого комерційним агентом у третьому кварталі 2009 року за завданням замовника були надані посередницькі послуги щодо укладання договорів з ТОВ "Факторнафтогаз", ТОВ "Фітеко", ПП "УкрПалетСистем";

- №291 від 30.09.2009 року, згідно якого комерційним агентом в жовтні 2009 року за завданням замовника були надані посередницькі послуги щодо укладання договорів з ТОВ "Факторнафтогаз", ТОВ "Фітеко";

- №311 від 30.09.2009 року, згідно якого комерційним агентом у листопаді 2009 року за завданням замовника були надані посередницькі послуги щодо укладання договорів з ТОВ "Факторнафтогаз", ТОВ "Компанія АВЧ", ТОВ "Прайм-Бізнес-Україна";

- №340 від 31.12.2009 року, згідно якого комерційним агентом у грудні 2009 року за завданням замовника були надані посередницькі послуги щодо укладання договорів з ПП ВКФ "Демитра";

- №13 від 29.01.2010 року, згідно якого комерційним агентом в січні 2010 року за завданням замовника були надані посередницькі послуги щодо укладання договорів з ПП ВКФ "Демитра", ПП "Компанія АВЧ", ТОВ "Прайм - Бізнес-Україна";

- №43 від 26.02.2010 року, згідно якого комерційним агентом у лютому 2010 року за завданням замовника були надані посередницькі послуги щодо укладання договорів з ТОВ "Фітеко", ПП "Компанія АВЧ", ТОВ "Прайм-Бізнес-Україна";

- №83 від 31.03.2010 року, згідно якого комерційним агентом у березні 2010 року за завданням замовника були надані посередницькі послуги щодо укладання договорів з ПП "Нафтогазбудцентр", ТОВ "Прайм-Бізнес-Україна";

- №104 від 31.04.2010 року, згідно якого комерційним агентом у квітні 2010 року за завданням замовника були надані посередницькі послуги щодо укладання договорів з ПП "Нафтогазбудцентр", ТОВ "Прайм-Бізнес-Україна";

Відповідно до чинного законодавства, визначальною підставою для включення витрат підприємства до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат, їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства, використання таких послуг в господарській діяльності підприємства та економічна доцільність отримання таких послуг.

Згідно договору №1-АД/2009 від 02.07.2009 року ТОВ "Компанія Аверс Плюс" зобов'язано було проводити комерційно-маркетингову роботу та знаходити продавців товару для позивача, виконувати переддоговірну роботу щодо забезпечення укладання договорів між позивачем і продавцями ППМ.

В акті перевірки зазначено, що в актах виконаних робіт вказані покупці, з якими позивач співпрацював у попередніх періодах і самостійно укладав договори поставки.

З наведеного випливає, що у позивача відсутні документи на підтвердження фактичного надання послуг ТОВ "Компанія Аверс Плюс" у відповідності до умов договору, їх зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва позивача.

В акті № 311 від 30.11.2009 року зазначено, що за сприянням комерційного агента позивач в листопаді 2009 року продав "Компанії АВЧ" пальне на суму 119737,80 грн., однак судом встановлено, що приватне підприємство не мало господарських відносин з "Компанією АВЧ", а тому у позивача відсутній договір із зазначеною компанією.

Позивач не надав доказів того, що послуги мали реальний характер та були використані позивачем в його господарській діяльності, не встановлення наявності економічної доцільності витрат на таки агентські послуги, а саме, доказів направлення таких витрат на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, що відповідає сутності господарської діяльності, тому суд правомірно прийшов до висновку про правомірність дій відповідача щодо не визначення податкових зобов'язань щодо господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "Компанія Аверс Плюс".

Крім того, між позивачем та ПП ВКФ "Демітра" укладений договір поставки товарів №080110-14НП від 08.01.2010 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати в установлені даним договором строки паливно-мастильні матеріали у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти матеріали і заплатити за них вказану в даному договорі грошову суму.

Згідно п.п.2.3,2.4,3.1-3.3 договору якість ПММ повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги відносно їх якості і підтверджується сертифікатом якості (відповідності) і паспортом якості заводу-виробника; прийом товару по кількості здійснюється згідно інструкції "Про порядок прийому, транспортування, зберігання, відпуску і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держкомстандарту і Держкомстату №81/38/101/235/122 від 02.04.19998 року. Підтвердженням відсутності претензій по якості і кількості зі сторони покупця є його підпис в товаросупровідних документах; датою поставки вважається дата, вказана в товаросупровідних документах.

Також, позивачем та ПП ВКФ "Демітра" укладений договір поставки товарів №080109-5НП від 08.01.2009 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність паливно-мастильні матеріали, найменування і ціна яких вказана в специфікаціях, оформлених у вигляді додатку до договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п.2.1 договору якість ПММ повинна відповідати стандартам і ГОСТам, діючим в Україні на момент поставки і підтверджуватись паспортом якості заводу - виробника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції , позивачем не надано документів, які б підтверджували факт передачі товару від постачальника до покупця та його транспортування, тобто, реального здійснення операцій (товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, паспорти відповідності, акти приймання-передачі нафтопродуктів, рахунки-фактури та ін.).

Позивачем надано частково товарно-транспортні накладні, які не оформлені належним чином, а саме відсутні: номер подорожнього листа, ідентифікаційний код вантажоодержувача, вид перевезень й установлений для даного виду перевезень цифровий код, час виїзду з підприємства вантажовідправника, дата і час прибуття до підприємства-вантажоодержувача, номер, серія довіреності та дата її видачі. Крім того, в ТТН від 22.03.2009 року №013981 та ТТН від 12.04.2009 року №013976 вказано, що пункт розвантаження нафтопродуктів є с. Андрушівка Житомирської області, а в ТТН від 14.12.20009 року №012821 пункт розвантаження нафтопродуктів с. Нововоронцовка Херсонської області, тоді як складські приміщення МПП "Нафтосоюз" для зберігання паливно-мастильних матеріалів знаходяться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвинськ, вул. Заводська,3.

Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N5-НП є підставою для оприбутковування нафти і нафтопродуктів у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку у підзвіт матеріально відповідальних осіб.

Товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування ПММ, з відмітками про приймання-передачу товарно-матеріальних цінностей безпосередньо від ПП ВКФ "Демітра", у позивача відсутні, також не надано жодних супровідних документів та документів, що засвідчують належну якість та безпеку нафтопродуктів, які повинні були отримуватись товариством від ПП ВКФ "Демітра".

Отже, відсутність у позивача первинної транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним чи залізничним транспортом та самого факту такого транспортування, і передачі ПММ, актів приймання-передачі нафтопродуктів, сертифікатів відповідності та паспортів якості на кожну їх партію, одержану від ПП ВКФ "Демітра", а тому в позивача відсутні і підстави для віднесення до складу валових витрат вартості таких паливно-мастильних матеріалів.

З наведеного випливає, що відповідно до положень п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у позивача були відсутні правові підстави на включення вказаних витрат до складу валових.

Необхідно зазначити, що наслідки у податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом правомірно проведено нарахування податкових зобов'язань щодо господарських операцій позивача з ПП ВКФ "Демітра".

23.10.2009 року між позивачем та ПП "Альфа-М" укладена угода купівлі - продажу нафтопродуктів №44 , відповідно до якої продавець зобов'язується доставити товар своїм автотранспортом до місця зберігання товару покупцем. Всі транспортні затрати покладаються на продавця.

На виконання умов договору ПП "Альфа-М" виписані накладна № №183/384 від 23.10.2009 року на суму 66717,35 грн., в т.ч. ПДВ - 11119,56 грн., податкова накладна №183 від 23.10.2009 року на цю ж суму.

Факт транспортування позивачем підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, оформлені у відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України. Розрахунок проведено в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Крім того , ПП "Альфа-М" на час здійснення господарських операцій з позивачем і час розгляду справи в суді знаходилось в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність нарахування податковим органом податкових зобов'язань щодо господарських операцій позивача і контрагента ПП "Альфа-М" в сумі податку 13900 грн. та нарахованих штрафних санкцій в сумі 3475 грн., а також про неправомірність нарахування податковим органом податкових зобов'язань щодо господарських операцій позивача і контрагента ПП "Альфа-М" в сумі податку 11119 грн. та нарахованих штрафних санкцій в сумі 2780 грн.

Як вбачається з акту перевірки , платником за перевіряємий період включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по агентських послугах (комерційне посередництво), наданих комерційним агентом ТОВ "Компанія Аверс Плюс" згідно договору №1 -АД/2009 від 01.07.2009 року додаткової угоди до даного договору №1 від 01.10.2009 року у розмірі 54897, 59 грн. Враховуючи порушення, викладені в п.3.1.2 акту щодо операцій проведених платником з даним комерційним агентом та в порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" МПП "Нафтосоюз" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 54897,59 грн.

Як зазначив суд першої інстанції , з чим погоджується колегія суддів, не встановлено факту реальності надання агентських послуг позивачу ТОВ "Компанія Аверс Плюс", а встановлено лише штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту, то суд дійшов висновку, що нарахування податкових зобов'язань позивачу з податку на додану вартість щодо господарських операцій з ТОВ "Компанія Аверс Плюс" податковим органом проведення правомірно.

09.07.2008 року між позивачем та ТОВ "БРСМ-Нафта-Вінниця" укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів на умовах передоплати №19 , відповідно до якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, світлі нафтопродукти, а саме: бензини марок А76, А-80, А-92, А-95, А-98, дизельне паливо.

Судом першої інстанції зроблено правомірний висновок , що позивачем не надано первинних документів, які підтверджували б факт переходу права власності на ПММ до МПП "Нафтосоюз" від ТОВ "БРСМ-Нафта-Вінниця".

Таким чином , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано належних первинних документів, які б підтверджували факт реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "БРСМ-Нафта-Вінниця" і ПП ВКФ "Демітра", а встановлено лише штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту, то суд дійшов висновку, що нарахування податкових зобов'язань позивачу з податку на додану вартість щодо зазначених господарських операцій податковим органом проведенно правомірно.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, а тому апеляційні скарги потрібно залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин, доводи , наведені в апеляційних скаргах , спростовуються матеріалами справи , а висновок суду першої інстанції є таким , що грунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області ДПС та малого приватного підприємства " Нафтасоюз " залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" травня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук

Повний текст Ухвали виготовлений "18" жовтня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Мале приватне підприємство " Нафтасоюз " вул.Київська, 81, к.403,м.Житомир,10000

3- відповідачу Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул. Коротуна, 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

Попередній документ
27418728
Наступний документ
27418730
Інформація про рішення:
№ рішення: 27418729
№ справи: 0670/7075/12
Дата рішення: 16.10.2012
Дата публікації: 14.11.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо: