Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.
Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.
іменем України
"04" вересня 2012 р. Справа № 2а/1770/4961/2011
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:
головуючого судді Бондарчука І.Ф.
суддів: Моніча Б.С.
Охрімчук І.Г.,
при секретарі Кошиль О.Ю. ,
за участю представника позивача
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" березня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з позовом , в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення винесені Державною податковою інспекцією у м. Рівне від 20.06.2011р. №0014611541, від 20.06.2011р. №0014651541 та застосованої штрафної санкції з податку на додану вартість у розмірі 39995,00грн., обгрунтовуючи позовні вимоги тим , що відповідачем камеральні перевірки були проведені без повідомлення позивача про час та місце проведення таких перевірок, відповідні пояснення та документи не витребувано. Податковим органом було порушено термін, протягом якого можна провести камеральну перевірку (а саме 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації або податкового розрахунку). Останній уточнюючий розрахунок до декларації за грудень 2010 року позивачем було подано 18.02.2011р. Камеральні перевірки було проведено 31.05.2011р., що є протиправним.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпункт 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачає, що камеральною
вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби
виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника
податків.
Згідно ст.76 Податкового кодексу України камеральна - перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно п.200.10 Податкового кодексу України протягом ЗО календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Проте, з системного аналізу ст.200 Податкового кодексу України (зокрема, пунктів 200.7-200.14) вбачається, що 30-денний строк проведення камеральної перевірки застосовується лише у випадку подання платником податку заяви про бюджетне відшкодування та розрахунку суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Встановлено , що 27.05.2011р. начальником ДПІ у м.Рівне видано накази №687 та №690 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Рівненська продуктова компанія», код 31383171, згідно з якими наказано провести 31.05.2011р. невиїзну документальну перевірку з питань заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Рівненська продуктова компанія».
31.05.2011р. відповідачем було проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Рівненська продуктова компанія», результати яких було оформлено актами перевірок від 31.05.2011р. №227/15-200/31383171 та від 31.05.2011р. №228/15-200/31383171 .
Перевіркою податкової звітності позивача з ПДВ за грудень 2010 року встановлено порушення податкового законодавства та недостовірність даних, що містяться у податковій декларації.
24.12.2010р. позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2010 року, в якому збільшено податковий кредит на суму ПДВ 367026,00грн. та відповідно збільшено залишок від'ємного значення.
В подальшому, позивачем 30.12.2010р. подано ще один уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2010 року, в якому зменшено залишок від'ємного значення на 40952,00грн.
Як правильно зазначив суд першої інстанції , згідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за N250/2054 , різниця в сумі 326074,00грн. повинна бути відображена у податковій звітності наступного звітного періоду, а саме січня 2011 року.
Втім , позивачем дана сума відображена в рядку 23.3 податкової звітності за грудень 2010 року, чим порушено вказані вимоги Порядку №166. У зв'язку з вказаним, відповідачем встановлено заниження сум ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року у розмірі 159979,00грн.
Отже , дана помилка вплинула на розрахунки з бюджетом і в наступних звітних податкових періодах, а саме в лютому 2011 року задекларована сума до сплати становить 38483,00грн., а відповідно до результатів перевірки платником необхідно було відобразити залишок рядка в сумі 219331,00грн. попереднього звітного періоду в рядку 23.2 поточного звітного періоду, що зменшиться за рахунок позитивного нарахування в розмірі 289169,00грн.
Таким чином, сума, що підлягає сплаті до бюджету мала становити 69838,00грн., натомість платником відображено 38483,00грн. У податковій звітності за березень 2011 року необхідно було в рядку 24 зазначити суму в розмірі 31355,00грн. (з уточнюючого розрахунку за грудень 2010 року, поданого 18.02.2011р.). Даних вимог при заповнення звітності з податку на додану вартість ТОВ «Рівненська продуктова компанія» дотримано не було.
Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.06.2011р. №0014611541 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 159980,00грн. та від 20.06.2011р. №0014651541 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 31356,00грн..
Податкові повідомлення - рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку, але скарги залишенні без задоволення.
Таким чином , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган правомірно, встановивши в результаті проведених камеральних перевірок заниження податкових зобов'язань, прийняв податкові повідомлення-рішення від 20.06.2011р. №0014611541 про визначення грошового зобов'язанні з податку на додану вартість у загальній сумі 159980,00грн. та від 20.06.2011р. №0014651541 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 31356,00грн..
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування застосованої штрафної санкції з податку на додану вартість у розмірі 39995,00грн., оскільки позивачем в позовній заяві не надано жодного пояснення чи обгрунтування щодо даної позовної вимоги.
Колегія суддів погоджується з такими висновками та вважає, що судове рішення є законним і не підлягає скасуванню чи зміні.
Суд всебічно перевірив обставини справи та вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. У постанові повно відображені обставини, що мають значення для даної справи.
Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні та грунтуються на положеннях чинного законодавства.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про незаконність постанови суду з мотивів порушення відповідачем порядку повідомлення про проведення перевірок та строків проведення камеральних перевірок, передбачених Податковим кодексом України, оскільки позивачем жодних доводів або будь-яких пояснень, які б спростовували неправомірність податкових повідомлень-рішень саме по суті виявлених порушень не надано .
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" березня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук
судді: Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук
Повний текст постанови складено 07.09.2012 року
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" вул.Князя Володимира,112А,м.Рівне,33009
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023