Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.
Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.
іменем України
"11" вересня 2012 р. Справа № 0670/7099/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:
головуючого судді Бондарчука І.Ф.
суддів: Моніча Б.С.
Охрімчук І.Г.,
при секретарі Кошиль О.Ю. ,
за участю представника відповідача
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" квітня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Живий квас" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкового повідомлення - рішення відповідача ,
У липні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом з урахуванням уточнених позовних вимог просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000422304 від 28 квітня 2011 р. винесене Державною податковою інспекцією у м.Житомирі.
Позовні вимоги обгрунтовував тим, що податковим повідомленням-рішенням № 0000422304 від 28 квітня 2011 р. відповідач протиправно зменшив йому розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60122,00 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року позов задоволено . Визнано протиправним та скасовано складене 28 квітня 2011 р. державною податковою інспекцією у м. Житомирі податкове повідомлення-рішення № 0000422304, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Живий квас" (ідентифікаційний код 36270081) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60122,00 грн..
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції відповідачем у справі проведено позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ "Живий квас" при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП "СТК Молоко" за червень, липень 2010 р.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 280/23-2/36270081, в якому зазначено , що позивачем допущено порушення підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 р. № 168-97-ВР (із змінами та доповненнями) і зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 21 декларації) на 60122,00 грн., а саме: - червень 2010 р. ПДВ в сумі 32152,00 грн.; - липень 2010 р. ПДВ в сумі 27970,00 грн., та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації) на 60122,00 грн., а саме: - червень 2010 р. ПДВ в сумі 32152,00 грн.; - липень 2010 р. ПДВ в сумі 27970,00 грн.
09 лютого 2011 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082304, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60122,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 15031,00 грн.
Позивачем було оскаржено в адміністративному порядку зазначене податкове повідомлення -рішення, за результатами чого відповідачем прийнято 28 квітня 2011 р. податкове повідомлення-рішення № 0000422304, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60122,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення є протиправними, а нараховані податкові зобов"язання та штрафні санкції необгрунтовані, оскільки право власності на товар від ПП "СТК Молоко" до позивача перейшло безпосередньо на виробничих потужностях постачальника, без його транспортування, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та договором зберігання № 06/17 від 17 червня 2010 р., а тому висновок відповідача про безтоварність операції є протиправним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.
Згідно підпунктів 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Відповідно з підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна повинна містити: порядковий номер і дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Відсутність хоча б одного з цих реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з матеріалів справи , 21 червня 2010 р. між ТОВ "Живий квас" та ПП "СТК Молоко" укладено договір поставки № 21/06-ЖК, на виконання умов якого постачальник поставив позивачу товар у розмірі 360733,35 грн., у тому числі податок на додану вартість - 60122,00 грн., а саме: концентрат квасного сусла, сухарі житні, гофрокартон, стретч-плівку, цукор, ацесульфам, стрічку п/п, марлю, рукавички, що підтверджується податковими та видатковими накладними.
Поставка товару здійснюється на умовах ЕХW (відповідно до Правил Inkoterms у редакції 2000 року), а саме місцем поставки є склад постачальника, що розташований у м. Житомирі.
За договором поставки ПП "СТК Молоко" виконало повністю прийняті на себе зобов'язання з поставки товару, а позивач, у свою чергу, провів повний розрахунок за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями та податковими накладними.
Наведені обставини дають підставу для висновку .що в даному випадку виконання операції з куплі-продажу товару не вимагало фактичного переміщення товару від постачальника до покупця.
Отже , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що відсутність товарно-транспортної накладної не є підставою для не включения витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей до складу валових витрат.
Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду без змін.
За таких обставин доводи позивача , наведені в апеляційній скарзі , спростовуються матеріалами справи , а висновок суду першої інстанції є таким , що грунтується на належних та допустимих доказах.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" квітня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук
судді: Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Живий квас" вул. Заводська, 21,м.Житомир,10025
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014