"06" листопада 2012 р. Справа № 48/100-18/154-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Запорощенка М.Д.,
суддів:Акулової Н.В.,
Владимиренко С.В. -доповідач,
розглянув касаційну скаргу Державного агентства резерву України
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.08.2012р.
у справі№48/100-18/154-2012 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт"
до1. Державного агентства резерву України 2. Державного підприємства "Укрресурси"
за участютретьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство "Укррезерв"
прозобов'язання вчинити певні дії
та за зустрічним позовом: Державного підприємства "Укрресурси"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп"
провизнання договору недійсним,
За участю представників:
- позивача за первісним позовом: Мишастий А.О., дов. б/н від 03.05.2012р.
- відповідача-1 за первісним позовом: Брега Т.М., дов. №2537/0/4-12 від 01.06.2012р.;
- відповідача-2 за первісним позовом: Зосім І.В., дов. №10 від 05.04.2012р.
- третьої особи за первісним позовом: не з'явилися;
- відповідача-2 за зустрічним позовом: не з'явилися;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" (надалі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного комітету України з державного матеріального резерву (надалі - Комітет) та Державного підприємства "Укрресурси" (надалі - Підприємство) про зобов'язання Державного комітету України з державного матеріального резерву поставити (передати) Товариству з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" зерно пшениці 3 класу у кількості 6999,65 тонн, за договором купівлі-продажу №1-2043 від 27.11.2009р., шляхом видачі Розпоряджень (нарядів) на відпуск з державного резерву Товариству з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" зерна пшениці 3 класу у кількості 6999,65 тонн (у необхідній кількості примірників), та зерно пшениці 4 класу у кількості 1019,737 тонн, за договором купівлі-продажу №1-2041 від 27.11.2009р., шляхом видачі Розпоряджень (нарядів) на відпуск з державного резерву Товариству з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" зерна пшениці 4 класу у кількості 1019,737 тонн (у необхідній кількості примірників), а також зобов'язання Державного підприємства "Укрресурси" передати за актом приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" розпорядження (наряди) на відпуск Товариству з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" з державного резерву зерна пшениці 3, 4 класів відповідно за договорами купівлі-продажу №1-2043 від 27.11.2009р. у кількості 6999,65 тонн та №1-2041 від 27.11.2009р. у кількості 1019,737 тонн.
Під час розгляду справи Державне підприємство "Укрресурси" звернулось до господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" та ТОВ "Крампер Груп" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №2010/05-06/2 від 04.06.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" та ТОВ "Крампер Груп".
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.04.2011р. у справі №48/100, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011р., первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" в частині заявлених вимог до Державного комітету України з державного матеріального резерву задоволено повністю. Зобов'язано Державний комітет України з державного матеріального резерву поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" зерно пшениці 3 класу у кількості 6999тонн65кг, відповідно до договору купівлі-продажу №1-2043 від 27.11.2009р., шляхом видачі розпоряджень (нарядів) на відпуск з державного резерву Товариству з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" зерна пшениці 3 класу у кількості 6999тонн65кг. Зобов'язано Державний комітет України з державного матеріального резерву поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" зерно пшениці 4 класу у кількості 1019тонн 737кг, відповідно до договору купівлі-продажу №1-2041 від 27.11.2009р., шляхом видачі розпоряджень (нарядів) на відпуск з державного резерву Товариству з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" зерна пшениці 4 класу у кількості 1019тонн737кг. Стягнуто з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" державне мито у розмірі 25500грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118грн. В задоволенні первісного позову в частині заявлених вимог до Державного підприємства "Укрресурси" відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Укрресурси" відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011р. у даній справі здійснено заміну Державного комітету України з державного матеріального резерву на його правонаступника Державне агентство резерву України.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2012р. у даній справі касаційну скаргу Державного агентства резерву України задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2011р. у справі №48/100 в частині первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" скасовано, справу №48/100 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду, в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011р. у справі №48/100 залишено без змін.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" подано заяву про зміну предмета позову, в якому просить змінити предмет позову у справі, та вилучити у Державного агентства резерву України на свою користь зерно пшениці 3 класу у кількості 6999 тонн 65кг, та зерно пшениці 4 класу у кількості 1019 тонн 737кг, виявлене державним виконавцем в будь-яких місцях його зберігання, у тому числі у інших осіб, а також зобов'язати осіб, у яких зберігається зерно державного резерву, передавати його на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт". Судом першої інстанції відмовлено у прийнятті до розгляду вказаної заяви з посиланням на ст.16 ЦК України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.05.2012р. у справі №48/100-18/154-2012 (суддя Мандриченко О.В.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012р. у справі №48/100-18/154-2012 (колегія суддів у складі головуючого судді Дідиченко М.А., суддів Буравльова С.І., Пономаренка Є.Ю.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2012р. задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2012р. у справі № 48/100-18/154-2012 в частині первісного позову скасовано. Прийнято нове рішення, яким провадження відносно Державного підприємства "Укрресурси" припинено; первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" до Державного агентства резерву України задоволено частково. Вирішено вилучити у Державного агентства резерву України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" зерно пшениці 3 класу у кількості 6999тонн 65кг та зерно пшениці 4 класу у кількості 1019тонн 737кг, виявлене державним виконавцем у будь-яких місцях його зберігання. В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. Стягнуто Державного агентства резерву України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" витрати по сплаті державного мита у сумі 25500грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" в дохід Державного бюджету України суму недоплаченого судового збору у розмірі 1073грн. Стягнуто з Державного агентства резерву України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 32190грн.
Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, Державне агентство резерву України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012р. у справі №48/100-18/154-2012 та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2012р. у справі №48/100-18/154-2012.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність справи судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 16.07.2009р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву (відповідач-1) та Державним підприємством "Укрресурси" (відповідач-2) було укладено договір доручення №69/юр-2009, за умовами якого з урахуванням додаткової угоди від 09.09.2009р. підприємство зобов'язалося вчинити від імені і за рахунок комітету юридичні та інші дії, направлені на організацію проведення аукціону, за результатами проведення якого укласти з переможцями відповідні угоди на реалізацію матеріальних цінностей та здійснити передачу переможцю аукціону нарядів на отримання матеріальних цінностей з державного резерву за актами приймання-передачі, а комітет зобов'язався видавати наряди на відпуск матеріальних цінностей з державного резерву. Додатковою угодою №3 від 27.05.2010р. до договору доручення сторони домовилися розірвати договір доручення №69юр-2009 від 16.07.2009р., але в будь-якому разі забезпечити повне виконання сторонами своїх зобов'язань.
Указом Президента України від 09.12.2011р. №1085/2010 "Про оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" створено Державне агентство резерву України, реорганізувавши Державний комітет України з державного матеріального резерву. За п.5 цього указу, утворені центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів, є правонаступником органів, які реорганізовуються.
Указом Президента України від 13.04.2011р. №463/2011 затверджено Положення про Державне агентство резерву України, визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 07.08.2011р. №603 "Про Державний комітет України з державного матеріального резерву".
Поряд з цим, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що 23.11.2009р. між Державним підприємством "Укрресурси", яке діяло від імені Держкомрезерву України на підставі договору доручення, та ТОВ "Крампер Груп" було укладено попередні договори №4-2041 та №4-2043, за умовами п.1.1, 1.2 яких предметом договорів є укладення ТОВ "Крампер Груп" договорів купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву на аукціоні за лотами №4400, №4399, перший етап якого відбудеться 27.11.2009р. за оголошенням в газеті "Урядовий кур'єр" від 06.11.2009р. №206 (далі - основні договори) на умовах та у формі визначених комітетом відповідно до вимог Порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1078. ТОВ "Крампер Груп" зобов'язується укласти основні договори протягом 5-ти робочих днів з дати визначення її переможцем аукціону та оформлення відповідного протоколу комісії комітету. На виконання умов попередніх договорів ТОВ "Крампер Груп" перерахувало на користь ДП "Укрресурси" 25025000грн. в якості гарантійного внеску за лот №4400 та 46020000грн. за лот №4399 за платіжними дорученнями №076 та №075 від 25.11.2009р.
Рішеннями комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву, оформлених протоколом №153/зерно від 27.11.2009р., вирішено визнати переможцем за лотами № 4399 та №4400 ТОВ "Крампер Груп" та реалізувати переможцю матеріальні цінності, а саме: пшеницю 3 класу у кількості 156000 тонн загальною вартістю 71760000грн. та пшеницю 4 класу у кількості 91000 тонн загальною вартістю 40950000грн.
Поряд з цим суди попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення вказаного аукціону 27.11.2009р. між ДП "Укрресурси", яке діяло від імені Державного резерву України на підставі договору доручення, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крампер Груп" було укладено договори №1-2043 та №1-2041, за умовами п.п.1.1, 1.2 яких ДП "Укрресурси" продає, а ТОВ "Крампер Груп" купує матеріальні цінності державного резерву, на умовах EXW "Франко-склад" відповідно до ІНКОТЕРМС-2000 (далі - матеріальні цінності). Франко-склад, ціна, кількість та номенклатура (асортимент) матеріальних цінностей вказані в додатках до даних договорів. Вартість матеріальних цінностей, які реалізуються відповідно до договорів складає: 71760000грн. за договором №1-2043 та 40950000грн. за договором №1-2041. Додатками №1 до договорів №1-2043 та №1-2041 сторонами погоджено ціну, вартість, кількість та номенклатура (асортимент) матеріальних цінностей, які продаються з комбінатів хлібопродуктів системі комітету, а саме: за договором №1-2043 пшениця 3 класу по 2007р. включно у кількості 156000тонн, ціною за одиницю - 460грн., загальною вартістю 71760000грн.; за договором №1-2041 пшениця 4 класу по 2007р. включно у кількості 91000тонн, ціною за одиницю - 450грн., загальною вартістю 40950000грн. Умовами п.п.3.1-3.3 договорів №1-2043 та №1-2041 встановлено, що протягом 5-ти банківських днів з дати підписання договорів (крім останнього робочого дня місяця) ТОВ "Крампер Груп" здійснює попередню оплату у розмірі 100% загальної вартості матеріальних цінностей, вказаної в п.2.1 договорів, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ДП "Укрресурси", вказаний у реквізитах договорів. Грошові кошти, внесені ТОВ "Крампер Груп" на рахунок ДП "Укрресурси" в якості гарантійних внесків, вважаються забезпеченням виконання договорів з моменту їх укладення. Грошові кошти, які внесені ТОВ "Крампер Груп" у якості забезпечення виконання договорів, не є завдатками, визначеними ст.ст.570, 571 Цивільного кодексу України. За умови належного виконання ТОВ "Крампер Груп" умов договорів, грошові кошти, внесені ТОВ "Крампер Груп" у якості забезпечення виконання договорів, зараховуються в рахунок оплати вартості матеріальних цінностей.
З умов, визначених сторонами у п.п.4.2, 4.3, 4.4 договорів №1-2043 та №1-2041, суди попередніх інстанцій встановили, що протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання продавцем грошових коштів на умовах і в розмірі вказаному в п.п.2.1, 3.1 договорів, покупець отримує у ДП "Укрресурси" розпорядження Держкомрезерву України на відпуск матеріальних цінностей державного резерву (далі - розпорядження). Зобов'язання ДП "Укрресурси" щодо поставки матеріальних цінностей вважаються виконаними з моменту передачі ТОВ "Крампер Груп" розпорядження. Право власності на матеріальні цінності, а також ризик їх випадкової втрати чи пошкодження переходять до ТОВ "Крампер Груп" з моменту передачі йому розпорядження. Факт передачі розпорядження ТОВ "Крампер Груп" підтверджується актом приймання-передачі розпорядження, який підписується під час його передачі.
Пунктом 7.1 договорів №1-2043 та №1-2041 встановлено, що строк дії договорів встановлюється з дати їх підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Водночас судами попередніх інстацній зясовано, що 04.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крампер Групп" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нодексепт" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №2010/05-06/2 (договір відступлення), за умовами п.п.1.1, 1.2 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належні первісному кредитору, що виникли за договорами купівлі-продажу зерна від 27.11.2009р. №1-2043 та №1-2041, укладеними між ТОВ "Крампер Груп" та Державним комітетом України з державного матеріального резерву (в особі Державного підприємства "Укрресурси") (боржник). За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов'язань за договорами, у тому числі отримання (стягнення) грошових коштів у сумі 3678720,65грн.; поставки товару (зерна пшениці) за договорами; стягнення штрафних санкцій.
З наявного в матеріалах справи листа про відступлення прав вимоги №2010/05-06/2 від 04.06.2010р., суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Крампер Груп" було повідомлено відповідача 1 та відповідача 2 про зміну кредитора у зобов'язаннях за договорами №1-2043 та №1-2041 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт".
Як зазначено судом апеляційної інстанції з пояснень позивача, на виконання умов договорів №1-2043 та №1-2041 у період їх дії ТОВ "Крампер Груп" перераховувало на користь ДП "Укрресурси" грошові кошти, а ДП "Укрресурси" частково передало ТОВ "Крампер Груп" розпорядження Держкомрезерву України на відпуск матеріальних цінностей державного резерву пшениці класу 3 та пшениці класу 4. Враховуючи те, що ДП "Укрресурси" надало розпорядження на випуск пшениці не у повному обсязі передбаченому договорами №1-2043 та №1-2041 у ТОВ "Крампер Груп" виникло право вимоги до відповідачів допоставити пшеницю 3, 4 класів на загальну суму 3678720,65грн.
Зважаючи на вищевикладені обставини, розглядаючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що в наявних в матеріалах справи розпорядженнях є посилання на розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2009р., протокол конкурсної комісії від 27.11.2009р. №153/зерно і на договір від 16.07.2009р. №69/юр-2009 та відсутні посилання на договори № 1-2041 та №1-2043 від 27.11.2009р., у зв'язку з чим є незрозумілим, за яким критерієм у актах прийому-передачі розпоряджень (нарядів) відбувався розподіл на акти прийому-передачі розпоряджень (нарядів) до договору №1-2041 від 27.11.2009р. і акти прийому-передачі розпоряджень (нарядів) до договору №1-2043 від 27.11.2009р. Пославшись на відсутність доказів переходу права вимоги від ТОВ "Крампер Груп" до ТОВ "Нодексепт", суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Переглядаючи в апеляційному порядку прийняте у даній справі рішення у відповідності до ст.101 ГПК України, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Врахував приписи ч. 4 ст. 22 ГПК України, суд апеляційної інстанції вказав, що підставами для не прийняття заяви про зміну підстав чи предмету позову до розгляду є подання її після початку розгляду справи по суті та/або одночасна зміна заявою предмету та підстав позову. Дослідивши протоколи судових засідань, суд апеляційної інстанції встановив відсутність в них відомостей про перехід до розгляду справи по суті, із зазначенням про неможливість встановити стадії процесу, на якій була подана заяву про зміну предмету позову, внаслідок чого дійшов висновку, що заява про зміну предмету позову подана до початку розгляду справи по суті. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про подачу позивачем заяви про зміну предмету позову після початку розгляду справи по суті.
Водночас, судом апеляційної інстанції визнано помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в прийнятті заяви про зміну предмету позову з посиланням на ст.16 Цивільного кодексу України, із зазначенням, що невідповідність обраного позивачем способу захисту вимогам цієї норми не є підставою для відмови у прийнятті поданої позивачем заяви. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказав, що визначений позивачем спосіб захисту - вилучення майна у боржника є виконанням в натурі передбаченого договором обов'язку, якщо передача (поставка) майна була обов'язком однієї із сторін у зобов'язанні, відповідає приписам п.5 ч.2 ст.16 ЦК України та п.5 ч.2 ст.20 ГК України. Зі змісту заяви про зміну предмету позову судом апеляційної інстанції зазначено про зміну в ній лише предмету позову, тобто матеріально-правової вимоги позивача, тоді як підстави (обставини, на яких ґрунтується вимога позивача) залишились незмінними.
Отже, розглядаючи заявлені позивачем вимоги за первісним позовом з урахуванням вказаної заяви, суд апеляційної інстанції зазначив, що за результатами проведеного аукціону на виконання умов договору доручення між ДП "Укрресурси" та ТОВ "Крампер Груп" 27.11.2009р. були укладені договори №1-2043 та №1-2041, за умовами яких, діючи від імені Державного агентства резерву України, ДП "Укрресурси" зобов'язалося поставити ТОВ "Крампер Груп" спірні матеріальні цінності шляхом передачі виданих комітетом розпоряджень на їх отримання.
Врахував зазначене, приписи ч.1 ст.693, ст.712, ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, суд апеляційної інстанції вказав, що за вказаними договорами постачальником є Державне агентство резерву України - відповідач 1, а покупцем - ТОВ "Крампер Груп", яким було сплачено на користь ДП "Укрресурси" за цими договорами грошові кошти, внаслідок чого у останнього виникли зобов'язання від імені Державного агентства резерву України поставити позивачу за первісним позовом пшеницю 3 класу у загальній кількості 6999,65 тонн на суму 3219839грн. та пшеницю 4 класу у загальній кількості 1019,737 тонн на суму 458881,65грн. Зазначені обставини визнаються ДП "Укрресурси" в зустрічному позові та відображені в відомостях взаєморозрахунків відповідача з контрагентами, доданими до зустрічної позовної заяви.
Зважаючи на вищевикладене, приписи ст. 530 Цивільного кодексу України, умови п.4.2 договорів №1-2043 та №1-2041, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що зобов'язання відповідача-1 за первісним позовом по поставці ТОВ "Крампер Груп" пшениці шляхом видачі відповідних розпоряджень (нарядів) та передачі їх відповідачем-2 ТОВ "Крампер Груп" мало бути виконане на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання грошових коштів, що свідчить про прострочення виконання Державним агентством резерву України зобов'язання за договорами в частині поставки на користь ТОВ "Крампер Груп" пшениці класу 3 у загальній кількості 6999,65тонн на суму 3219839грн. та пшениці класу 4 у загальній кількості 1019,737 тонн на суму 458881,65грн., строк виконання якого на момент розгляду справи настав.
Водночас, посилання Державного агентства резерву України на наближення фактичної наявності зерна пшениці у державному резерві до рівня незнижувального запасу та відповідно відсутність підстав для поставки пшениці, суд апеляційної інстанції відхилив з огляду на недоведеність Державним агентством резерву України даного факту та ненадання належних в розумінні ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що повернення Державним агентством резерву України на користь ДП "Укрресурси" 220000грн. в якості погашення заборгованості за неотриманні матеріальні цінності не спростовує висновку суду про наявність зобов'язання по поставці спірної пшениці, оскільки таке повернення не створює прав чи обов'язків для покупця за договорами (ТОВ "Крампер Груп") та не змінює умови договорів, якими не передбачено права відмови від договорів шляхом повернення коштів.
Поряд з цим, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що 11.06.2010р. ТОВ "Нодексепт" та ТОВ "Крампер Груп" підписали протокол про залік взаємних вимог, за яким сторони погодилися про зарахування заборгованості ТОВ "Нодексепт" перед ТОВ "Крампер Груп" на суму 3679638,65грн. за договором про відступлення права вимоги №2010/05/06/2 від 04.06.2010р. в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Крампер Груп" перед ТОВ "Нодексепт" на суму 4000000грн. за договором купівлі-продажу векселів №11/15 від 11.03.2010р. На виконання п.4.1 договору про відступлення права вимоги ТОВ "Крампер Груп" передав ТОВ "Нодексепт" документи, що підтверджують право вимоги до боржника.
Врахував вищевикладене, здійснив аналіз матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про виконання сторонами зобов'язань за договором про відступлення права вимоги, у зв'язку з чим спірне право вимоги по договорам №1-2041 та №1-2043 щодо поставки пшениці 3 класу у загальній кількості 6999,65 тонн та пшениці 4 класу у загальній кількості 1019,737 тонн на загальну суму 3678720,65грн. перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нодексепт".
Разом з цим, надав правову оцінку наявним в матеріалах справи розпорядженням та актам прийому-передачі розпоряджень (нарядів), вказав про наявність в них посилань на клас пшениці, укладення договору №1-2041 на поставку пшениці 4 класу та договору №1-2043 на поставку пшениці 3 класу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність посилання в розпорядженнях на договори не позбавляє можливості встановити на підставі якого договору вони видавалися.
Враховуючи вищевикладене, приписи ст.ст.610, 664 ЦК України, Закону України "Про державний матеріальний резерв", умови п.п.4.2-4.4 договорів щодо поставки відповідачем-1 пшениці шляхом видачі відповідних розпоряджень (нарядів), вказав про ненаведення відповідачем-1 обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог щодо вилучення у відповідача-1 пшениці, скасував рішення суду першої інстанції.
Поряд з цим, врахував положення ст.ст.18, 21, 54 Господарського процесуального кодексу України, вірно зазначив, що позивач не визначив осіб, до яких пред'являються вимоги, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні вимоги про вилучення пшениці у інших осіб та зобов'язання осіб, у яких зберігається пшениця передати її на користь ТОВ "Нодексепт".
Разом з цим, врахував приписи п.4 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України, вірно вказав про непред'явлення позивачем до відповідача-2 певної матеріально-правової вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у позивача предмету спору до відповідача-2, внаслідок чого припинив провадження у справі відносно Державного підприємства "Укрресурси" на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державного агентства резерву України залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2012р. у справі №48/100-18/154-2012 -без змін.
Головуючий суддя:М. Запорощенко
Судді: Н. Акулова
С. Владимиренко