03 жовтня 2012 р. Справа № 2а-2708/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.
представник позивача Антоненко Д.О.
представник відповідача Біла Т.Є.
представник відповідача Шиліна Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Юнісофт" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. по справі № 2а-2708/12/2070
за позовом Приватного підприємства "Юнісофт"
до Харківської обласної митниці за участю прокуратури Комінтернівського району м. Харкова
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, приватне підприємство «Юнісофт», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "Р" Харківської обласної митниці №6 від 13.01.2012 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 66922,77 грн.;
- скасувати у повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "Р" Харківської обласної митниці №7 від 13.01.2012 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 219296,22 грн..
В обґрунтовування позову позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Харківської обласної митниці, прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Юнісофт» відмовлено.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Харківською обласною митницею було проведено невиїзну документальну перевірку фактів митного оформлення ПП "Юнісофт" товару "Офсетні алюмінієві пластини..." (код 3701300000) згідно з УКТЗЕД, за період з 01.01.2009 року по 23.09.2011 року.
Результати перевірки оформлені актом №0059/11/80700000/0022655747 від 14.12.2011 року, яким зафіксовані порушення: порушення вимог Закону України від 05.02.1992 року №2097-XII "Про єдиний митний тариф" (із змінами та доповненнями), Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в частині неправомірного застосування пільг при ввезені товарів, в результаті чого до Державного бюджету України підлягають сплаті належні платежі та податки на суму - 286214,99 грн., в т. ч. ввізного мита - 66920,77 грн., ПДВ - 219294,22 грн. (а. с. 6-9).
На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення форми "Р": №6 від 13.01.2012 року, №7 від 13.01.2012 року (а. с. 11-14).
Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень №6 від 13.01.2012 року, №7 від 13.01.2012 року в порядку ст. 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI до Державної митної служби України.
Рішенням останньої від 20.02.2012 року скаргу позивача було залишено без задоволення, відповідно рішення-повідомлення без змін (а. с. 30-35, 40-43).
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що терміни "пластини алюмінієві із нанесеним на них сенсибілізованим (світлочутливим) шаром" та "термальні пластини для офсетного друку" не є тотожними та описують різні товари, які відрізняються хімічним складом копіювального шару, його спектральною чутливістю та принципом формування зображення.
Відповідно до пункту "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" за кодом УКТЗЕД 370130000 встановлено звільнення при імпорті в Україну товару тільки за конкретним описом "Тільки пластини (алюмінієві) із нанесеним на них сенсибілізованим (світлочутливим) шаром та пластини, фотополімеризаційно придатні для виготовлення друкарських форм у поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм; пластини (магнієві) із нанесеним на них сенсибілізованим (світлочутливим) шаром для виготовлення штампів для тиснення в поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм; фотоплівки плоскі (листові) для виготовлення фотоформ у поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм".
Таким чином, суд першої інстанції вважав відсутніми законодавчо обґрунтовані підстави щодо звільнення від сплати мита та ПДВ за друкарське обладнання, яке ввозилось ПП «Юнісофт».
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Пунктом «о» ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» та п. 11.37 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що звільняються від оподаткування митом та ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, визначених пунктом «о» ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф», які не виробляються в Україні, і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні, та мають певні коди згідно з УКТ ЗЕД, а також операції з поставки цих товарів видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.
Письмові докази свідчать про те, що ПП "Юнісофт" зареєстроване як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності у Харківській обласній митниці (а. с. 7).
Між ПП "Юнісофт" (Покупець) та фірмою "Atlasplus Group Corp", Панама (Продавець) укладено контракт №PC/UN-1110 від 26.11.2010 року (а. с. 36-39).
В ході перевірки Позивача Харківською обласною митницею було встановлено, що ПП "ЮНІСОФТ" здійснювалось митне оформлення товарів "Офсетні алюмінієві пластини..." за кодом 3701300000 згідно з УКТЗЕД із застосуванням "014" преференції по наступним ВМД типу ІМ 40: 807070001/2011/125741 від 10.06.2011, 807070001/2011/125137 від 26.05.2011, 807070001/2011/124749 від 17.05.2011 року, 807070001/2011/128144 від 12.08.2011, 807070001/2011/129247 від 13.09.2011, 807070001/2011/129247 від 13.09.2011.
Відповідно до п. 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які є додатком і частиною Закону України від 05.04.2012 року № 2371 - 3 «Про митний тариф України», для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних і відповідних приміток до розділів чи груп, відповідно до таких правил.
Згідно з п. 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток які їх стосуються.
У відповідності до Закону України «Про митний тариф України» офсетні пластини відносяться до групи 37 «Фотографічні або кінематографічні товари» за УКТЗЕД.
До групи 37 належить товарна позиція 3701 «Фотопластинки та фотоплівка, пласкі, сенсибілізовані, неекспоновані, з будь-яких матеріалів, крім паперу, картону чи тканини; плівка плоска для моментальної фотографії, сенсибілізована, неекспонована, в упаковках або без них».
Товарна підкатегорія 3701300000 включає в себе «інші платівки та плівку, довжина будь-якої із сторін яких більше як 255 мм»
Наказом Державної Митної Служби України від 30.12.2010 року № 1561 затверджені Пояснення до УКТЗЕД, згідно яких до групи 37, термін «фотографічний» означає процес, завдяки прямо або не прямо одержують видимі зображення під впливом світла або інших форм випромінювання на фото чутливі поверхні.
Відповідно до загальних положень Пояснень, фотографічні пластинки групи 37 являють собою вироби з одним або кількома шарами будь-якої емульсії, чутливої до світла чи інших випромінювань з енергією, достатньою для ініціювання реакції у фотон або фото чутливих матеріалів, тобто випромінювань з довжиною хвилі не більше 1300 нм електромагнітного спектру (включаючи гамма-випромінювання, рентгенівське, ультрафіолетове і випромінювання в ближній інфрачервоній області).
Як свідчать письмові докази, ПП «Юнісофт» подано запит на проведення недержавної експертизи товарів № 61/12 від 06.04.2012 року до ПРАТ «УНДІПП ім. Т.Г. Шеченка (а.с. 92).
За даними висновку вимірювальної лабораторії з контролю якості друкованої продукції та поліграфічних матеріалів №10 від 03.05.2012 року для оцінювання були надіслані у фірмовому пакуванні виробника 4 термальні офсетні пластини LTD-100 виробництва фірми Vela Verona Lastre srl, Італія, які є офсетними пластинами для способу позитивного копіювання (алюмінієві) відповідно до п. 3.2 ДСТУ 4339 з нанесеним на них сенсибілізованим світлочутливим шаром, чутливим до інфрачервоної частини спектра лазерного випромінювання довжиною хвилі 800-850 нм (а.с. 93).
Відповідно до висновку вимірювальної лабораторії з контролю якості друкованої продукції та поліграфічних матеріалів №11 від 04.05.2012 року для оцінювання були надіслані у фірмовому пакуванні виробника 4 термальні офсетні пластини Dongfangpai виробництва фірми Taizhou Dongfangpai Printing Plate Co., Ltd, Китай, які є офсетними пластинами для способу позитивного копіювання (алюмінієві) відповідно до п. 3.2 ДСТУ 4339 з нанесеним на них сенсибілізованим світлочутливим шаром, чутливим до інфрачервоної частини спектра лазерного випромінювання довжиною хвилі 800-850 нм (а.с. 94).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів робить висновок, що до товарної позиції за кодом 3701300000 згідно з УКТЗЕД відносяться термально позитивні офсетні печатні форми торгівельних марок «LTD-100» і «DONGFANGPAI», що були ввезені ПП «Юнісофт» за ВМД № 807070001/2011/125137 від 26.05.2011 року і ВМД № 807070001/2011/125741 від 10.06.2011 року та мають нанесений на них сенсибілізований світлочутливий шар, чутливий до дії інфрачервоної частини спектра лазерного випромінювання.
Також, не приймаючи як належним доказ, висновок вимірювальної лабораторії з контролю якості друкованої продукції та поліграфічних матеріалів №10 від 03.05.2012 року та №11 від 04.05.2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що з даного висновку не було зрозуміло чи досліджувались саме пластини, що надійшли за спірними ВМД №807070001/2011/125137 від 26.05.2011 року, №807070001/2011/125741 від 10.06.2011 року, або схожі пластини, які використовує позивачем в своїй діяльності.
Колегія суддів зазначає, що даний висновок є безпідставним та необґрунтованим, оскільки з письмових доказів, зазначених вище, вбачається, що до вимірювальної лабораторії з контролю якості друкованої продукції та поліграфічних матеріалів, яка проводила експертизу, були надані саме пластини, що надійшли за спірними ВМД №807070001/2011/125137 від 26.05.2011 року, №807070001/2011/125741 від 10.06.2011 року, та ані відповідачем, ані судом першої інстанції не були надані докази зворотного, всупереч ч.ч. 2, 4, 5 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім цього, колегія суддів, вважає за потрібне зазначити, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПП «Юнісофт», суд першої інстанції посилався на лист Української академії друкарства від 02.06.2011 року № 64-12/797, який на момент розгляду справи був відкликаний Українською академією друкарства, внаслідок чого Державною митною службою було відкликано свій лист від 06.09.2011 року № 11.1/2-15.1/12348-ЕП «Щодо застосування пільг в оподаткуванні», в якому було зазначено, що термін "пластини алюмінієві із нанесеним на них сенсибілізованим (світлочутливим) шаром" та "термальні пластини для офсетного друку" не є тотожними та описують різні товари, що підтверджується наданими позивачем письмовими доказами (а.с. 27-29 т.2).
Як свідчать письмові докази, зокрема акт перевірки, позивач протягом перевіряємого періоду здійснював імпорт друкарського обладнання із застосування 014 преференції по сплаті мита та податку на додану вартість, яке відповідачем було пропущено на митну територію України і в подальшому було реалізовано позивачем.
Відповідно до п.35 ст.1 Митного кодексу України, пропуск товарів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, повязаних відповідно до п.19 цієї статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
За змістом п.10.3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку, які імпортують товари на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.
Відповідно до пп..4.2.1 п.4.2 ст. 4 Закону України № 2181, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Так, згідно з цим підпунктом контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Оспорювані податкові повідомлення-рішення не є наслідком згаданих помилок.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції та безпідставними доводи відповідача про законність нарахування штрафних санкцій, а податкові повідомлення-рішення форми «р» №6 від 13.01.2012 та №7 від 13.01.2012 року такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача та законність і обґрунтованість прийнятих ним рішень.
За таких обставин, колегія суддів, керуючись приписами ст. 19 Конституції України, ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, дійшла висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Харківської обласної митниці форми «р» №6 від 13.01.2012 та №7 від 13.01.2012 року підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. по справі №2а-2708/12/2070 не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, вона підлягає скасуванню.
Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріплені в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п.1. п.3, п. 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юнісофт" задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. по справі № 2а-2708/12/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства "Юнісофт".
Скасувати податкові повідомлення-рішення форми «р»Харківської обласної митниці №6 від 13.01.2012 року та №7 від 13.01.2012 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.
Повний текст постанови виготовлений 08.10.2012 р.