03 жовтня 2012 р.Справа № 2а-6824/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. по справі № 2а-6824/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Явал - Україна"
до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомленнь-рішеннь,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Явал-Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000532220 від 28.05.2012 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Явал-Україна" задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000532220 від 28.05.2012 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Явал-Україна" судові витрати в розмірі 2324.73 грн. (дві тисячі триста двадцять чотири гривні 73 коп.).
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 02.04.2012р. на підставі службового посвідчення серія УХК 078627, виданого Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова, старшим державним податковим ревізором-інспектором Рудникевичем Н.Й. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "'Явал Україна" з питань правильності відображення в податковому обліку відсотків за користування кредитними коштами, отриманими від нерезидента за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 02.04.2012 року №166/2220/30988447.
Перевіркою встановлено порушення позивачем абз.2 п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, а саме занижено суму валових доходів у сумі 1 010 752, 90 грн. за 4 квартал 2011 року, в результаті чого донараховано податок на прибуток у сумі 232 473,17 грн.
На підставі висновків акту перевірки, державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.05.2012 року № 0000532220, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі за основним платежем 232473,00 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про не прийняття до уваги ті обставини, що позика в розмірі 120000 дол. США відповідно до доповнення №3 до договору позики від 13.09.2000 року повинна бути повернута 31.12.2009 року, а сплата відсоткових недоїмок до 05.11.2009 року, і лише тоді ведеться відлік перебігу позовної давності, в даному випадку складає 4 роки. Аналогічна ситуація виникає і за договором позики від 24.02.2001 року, зокрема доповнення до договору № 3 де позика розміром 405 000 доларів США повинна бути повернута до 31.12.2009 р., а відсоткові недоїмка в сумі 148037,77 дол. США до 05.11.2009 року, тобто на протязі 2 років з моменту підписання доповнення до договору.
Таким чином, суд першої інстанції вважав не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Як свідчать письмові докази, Товариство з обмеженою відповідальністю "Явал Україна" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської Ради 08.06.2000 року за №14801200000008187, взято на податковий облік в ДПІ у Московському районі м. Харкова за №1533 від 20.06.2000, на сьогоднішній день перебуває на обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова.
Між ТОВ "Явал Україна" та "Yawal System" S.A. (Польща), який є засновником ТОВ Явал Україна", було укладено договір про фінансову допомогу від 13.09.2000 року. За умовою договору "Yawal System" S.A. зобов'язується перерахувати грошові кошти в розмірі 120 000,00 доларів США. Повернення фінансової допомоги за умовами договору повинна здійснюватись поквартально до 10 дня кожного кварталу починаючи з 30 червня 2001 року і остання сплата повинна відбутися до 10.09.2002року (а.с. 40)
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України "Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті", яке було чинне на момент укладення договору реєстраційне посвідчення Управління Національного банку України в Харківській області від 04.10.2000 року №4.
У відповідності з додатковою угодою №1 до договору про фінансову допомогу від 13.09.2000р. фінансова допомога з нарахованими відсотками повинна бути повернута "Yawal System" S.A. не пізніше 31.12.2005 року (а.с. 43).
Відповідно до додаткової угоди № 2 до договору про фінансову допомогу від 13.09.2000р. фінансова допомога разом з нарахованими відсотками повинна бути повернута 01.06.2008 року (а.с. 44).
Відповідачем не було враховано факту, що згідно п. 3 § 5 доповнення № 3 від 05.11.2007р. до договору позики від 13.09.2000р. ТОВ Явал Україна зобов'язано сплатити суму відсотків за кредитом протягом 2 років з моменту підписання вказаного доповнення, а позика в розмірі 120 000 дол. США повинна бути повернута "Yawal System" S.A. до 31.12.2009р. Доповнення до договору було підписано 05.11.2007 року. Тобто остаточний термін сплати суми відсотків за кредитом закінчувався 05.11.2009 року.
Також, у відповідності з додатковою угодою №4 до договору про фінансову допомогу від 13.09.2000 року, позика розміром 120 000,00 доларів США повинна бути повернута "Yawal System" S.A. до 31.12.2017 року (а.с. 46). Відповідачем за актом перевірки встановлено термін повернення позики в 2007 році.
Також письмовими доказами встановлено, що між ТОВ "Явал Україна" та "Yawal System" S.A. (Польща), який є засновником ТОВ "Явал Україна", 24.02.2001р. було укладено договір про фінансову допомогу. За умовою даного договору "Yawal System" S.A. зобов'язується перерахувати ТОВ "Явал Україна" грошові кошти в розмірі 405 000 доларів США. Даний договір є відсотковим. Фінансова допомога повинна бути повернута в частинах щоквартально. Встановлено строки виплати фінансової допомоги. Останній термін погашення позики, за умовами договору, є до 10 квітня 2006 року (а.с. 47-49).
Згідно з Постановою Правління Національного банку України "Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті", яке було чинне на момент укладення договору реєстраційне посвідчення Управління Національного банку України в Харківській області від 12.03.2001 року №24.
Відповідно до додаткової угоди №1 до договору про фінансову допомогу від 24.02.2001р. кредит разом з нарахованими відсотками повинен бути повернутий не пізніше 31.12.2005 року (а.с. 50). Тобто на протязі 2 років з моменту підписання, додаткова угода вступає в силу 31.12.2003р.
Відповідно до доповнення №2 кредит, разом з нарахованими відсотками буде повернутий "Yawal System" S.A. до 01.06.2008 року (а.с.51).
Крім того, сторонами було встановлено, що повернення суми може наступити через юридичну підтверджену заміну суми на частку в статутному капіталі ТОВ "Явал Україна"
Відповідно до доповнення №3 від 05.11.2007 р. до договору про фінансову допомогу від 24.02.2001 року, позика розміром 405 000 доларів США повинна бути повернена до 31.12.2009р. Відсоткові недоїмки з позики зобов'язаний сплатити протягом 2 років від дати підписання цього Доповнення. Тобто Положення цього Доповнення набирають чинності з 05.11.2007 року і остаточний термін сплати відсотків по недоїмці закінчувався 05.11.2009 року (а.с. 52).
Згідно умов доповнення №4 до договору про фінансову допомогу від 24.02.2001року змінено юридичну адресу ТОВ "Явал Україна".
Відповідно до доповнення №5 до договору про фінансову допомогу від 24.02.2001 року позика розміром 405 000 доларів США повинна бути повернена "Yawal System" S.A. до 31.12.2017 року (а.с 53).
Однак, відповідач неправдиво зазначає дані в акті перевірки, оскільки в акті зазначено, що позика повинна бути повернена до 31.12.2007р., що не відповідає дійсності.
Положення доповнення №5 набирають чинності з 15.12.2009 року.
Листом Управління Національного банку України в Харківській області від 07.03.2012 року №06-038/2160 реєстраційні свідоцтва на Договір про фінансову допомогу від 13.09.2000 року та на договір про фінансову допомогу від 24.02.2001 року були анульовані 05.06.2009 року.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що 06.11.2011 року спливає чотири роки строку позовної давності по нарахованим, але не сплачених відсотків за користування кредитними коштами, зазначаючи наступне.
У відповідності до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня. коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно ст.14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Позовною давністю визнається строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів.
Статтею 8 Конвенції організацій об'єднаних націй про позовну давність передбачено, що строк позовної давності встановлюється у чотири роки. Тобто відсоткова недоїмка, як безнадійна заборгованість (по відсотках) визнається такою з 05.11.2009 р., якщо перебіг строку позовної давності (чотири роки) починається з вказаного терміну. На думку представників податкової інспекції заборгованість визнана такою з 05.11.2007 р.
Пунктом 159.3 ст.159 Податкового кодексу України передбачено безнадійною заборгованістю є заборгованість, за якою кредитор не звертається до суду або не вживає інших заходів, передбачених законодавством України, щодо їх стягнення до закінчення строків позовної давності.
Згідно з пунктом 5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Враховуючи наведене, перебіг строку позовної давності розпочинається саме з дати спливу строку виконання зобов'язання, визначеної в додатках до договорів, а тому у відповідача немає підстав стверджувати, що заборгованість за договором є безнадійною та вимагати від позивача збільшення додаткових зобов'язань.
Таким чином, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Тобто в даному випадку реалізація прав кредитора на стягнення заборгованості або підготовка претензії до боржника закінчується 05.11.2013 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що відповідач не прийняв до уваги обставини про те, що позика в розмірі 120000 дол. США відповідно до доповнення №3 до договору позики від 13.09.2000 року повинна бути повернута 31.12.2009 року, а сплата відсоткових недоїмок до 05.11.2009 року, і лише тоді ведеться відлік перебігу позовної давності, в даному випадку складає 4 роки. Така саме ситуація виникає і за договором позики від 24.02.2001 року, зокрема доповнення до договору № 3 де позика розміром 405 000 доларів США повинна бути повернута до 31.12.2009 р., а відсоткові недоїмка в сумі 148037,77 дол. США до 05.11.2009 року, тобто на протязі 2 років з моменту підписання доповнення до договору.
Окрім цього, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що відповідачем було порушено строк винесення оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, зважаючи на наступне.
Податковий кодекс України, зокрема п.1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 14.1.39. п.14.1 ст. 14 ПК України до грошових зобов'язань платника податків виноситься сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.п. 54.3.2, 54.3.4 п.54.3. ст. 54 Податкового Кодексу України податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
У відповідності до ч. 1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір Здекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на Додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до п.п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень - рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Отже між прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 28 травня 2012, та складанням акту перевірки від 02.04.2012 року, який був отриманий позивачем 04.04.2012р., пройшло не 10 робочих днів, а 35 робочих днів, що є порушенням норм податкового законодавства.
Таким чином, відповідачем порушено процесуальні строки винесення даного податкового повідомлення - рішення, які передбачені положеннями п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення -рішення, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 р. по справі № 2а-6824/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. по справі № 2а-6824/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.