19 вересня 2012 р.Справа № 2а-6547/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Григорова А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сахновщинському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2012р. по справі № 2а-6547/12/2070
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сахновщинському районі Харківської області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кегичівському районі Харківської області
про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Сахновщинському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кегичівському районі Харківської області, в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо заниження ними суми витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсію по інвалідності з січня 2011 року по квітень 2012 року в розмірі 131015,46 грн. незаконними;
- зобов'язати відповідача відкоригувати суму витрат для осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року, збільшивши загальну суму витрат на 131015,46 грн.;
- зобов'язати відповідача підписати Акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги;
- стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кегичівському районі Харківської області на користь управління Пенсійного фонду України в Сахновщинському районі Харківської області суму витрат щомісячної державної адресної допомоги, що виплачувалась інвалідам, інвалідність яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень, лютий, березень, квітень 2012 року у сумі 131015,46 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2012 року залишено без розгляду адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання дій відповідача щодо заниження ними суми витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсію по інвалідності незаконними; зобов'язання відповідача відкоригувати суму витрат для осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; зобов'язання відповідача підписати Акти щомісячної звірки витрат; про стягнення з відповідача суму витрат щомісячної державної адресної допомоги, що виплачувалась інвалідам, інвалідність яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року всього на суму витрат 79591,0 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у спірних правовідносинах територіальним органом ПФУ понесено витрати по виплаті громадянам-пенсіонерам щомісячної державної адресної допомоги. Відповідно до ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійну фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (затверджено постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві або професійного захворювання №5-4/4 від 04.03.2003р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2003р. за №376/7697; далі за текстом -Порядок №5-4/4) на Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати ці витрати. Однак, відповідач, Вiддiлення виконавчої дирекцiї Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кегичівському районі Харківської області відмовив у відшкодуванні таких витрат, не прийнявши до заліку понесені Управлінням пенсійного фонду України в Сахновщинському районі Харківської області витрати.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Сахновщинському районі Харківської області відмовлено в повному обсязі.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2012р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що УПФУ в Сахновщинському районі Харківської області, склав акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період листопад 2011р. -квітень 2012 року, до якого включив і витрати по виплаті щомісячної державної адресної допомоги.
Відповідач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кегичівському районі Харківської області, згадані акти звірки підписав, але навів власні показники сум, до яких не включив платежі по щомісячній державній адресній допомозі.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про забезпечення відповідачем реалізації управлінської функції з дотриманням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (п.п. "г"ч.1 ст.21); пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (п.п. "д"ч.1 ст.21).
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Доводи апеляційної скарги, щодо положення ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" колегією суддів до уваги не беруться, оскільки на час виникнення спірних правовідносин, а саме листопад 2011 р., вказана норма закону втратила чинність.
Доводи на які посилається відповідач в апеляційній скарзі про положення Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян" № 265 від 26.03.2008 р. колегія суддів зазначає наступне.
Вищезазначеною Постановою визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів; у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму; виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Механізм відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, унормований приписами Порядку №5-4/4.
Так, за правилами Порядку №5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій (п. 4 Порядку).
Даний перелік є вичерпним, до нього не внесено "державну адресну допомогу до пенсії", яка призначена і виплачена позивачем згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян".
Отже, дія положень зазначеної Постанови не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між територіальними органами Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача витрат на надання щомісячної державної адресної допомоги, що виплачувалась інвалідам, інвалідність яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а відтак, позов належить залишити без задоволення.
Згідно з ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Також встановлено, що висновки Верховного Суду України з приводу наявності у територіальних органів Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України відшкодовувати витрати територіальних органів Пенсійного фонду України по виплаті громадянам -пенсіонерам щомісячної державної адресної допомоги викладені в постанові від 28.11.2011р. по справі №21-326а11, постанові від 06.06.2011р. по справі № 21-57а11, в постанові від 20.06.2011р. по справі №21-59а11, в постанові від 14.11.2011р. по справі №21- 343а11.
У перелічених судових рішень Верховним Судом України зазначено, що перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Аналіз положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян"від 26.03.2008р. №265, якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що така допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У відповідності з пунктом 4 цієї постанови встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Вирішуючи питання чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
На думку Верховного Суду України, зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати з виплати державної адресної допомоги.
Оцінивши зібрані по справі докази, перевіривши обґрунтованість доводів позивача та відповідача, беручи до уваги вищеперелічені рішення Верховного Суду України, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач забезпечив реалізацію управлінської функції з дотриманням вимог ч.2 ст.19 Конституції України.
Також з аналізу положень Порядку №5-4/4 витікає висновок, за яким обов'язок по відшкодуванню витрат по виплаті пенсій покладених законодавцем виключно на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відповідач по справі таким обов'язком не обтяжений.
За таких обставин, ні судом першої інстанції ні судом апеляційної інстанції не встановлено правових підстав для задоволення позову і покладення на відповідача обов'язку здійснити дії, на вчинення яких відповідач законом не уповноважений.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сахновщинському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2012р. по справі № 2а-6547/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.