26 вересня 2012 р.Справа № 2а-3242/07/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.
представника відповідача Іванова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№12)" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. по справі № 2а-3242/07/2070
за позовом Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
до Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№12)"
про стягнення заборгованості,
Постановою Харківським окружним адміністративним суду від 25.12.2007 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова до Підприємства Диканівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№12) про стягнення заборгованості адміністративний позов задоволено, стягнуто з Підприємства Диканівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№12) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 1261281,50 грн.
Представником відповідача через канцелярію суду першої інстанції подана заява про розстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2007 року по справі № 2а-3242/07/2070.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року в задоволенні заяви Підприємства Диканівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№12) відмовлено.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про розстрочення виконання постанови.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання постанови, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для задоволення заяви у зв'язку з ненаданням доказів винятковості даного випадку та відсутності доказів, які підтверджують, що виконання рішення для відповідача є ускладненим.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з ч.2 ст.263 КАС України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Як свідчать письмові докази, підставами для розстрочення виконання вищевказаного рішення суду, заявником зазначено тяжке фінансове становище підприємства, відсутність достатніх для сплати визначеної рішенням суду суми.
У відповідності до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що тяжке матеріальне становище, наявність іншої заборгованості та її погашення, відсутність коштів, достатніх для здійснення перерахунку, не є достатніми підставами для розстрочення виконання судового рішення в розумінні положень ст. 263 КАС України.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність неплатоспроможності, оскільки долучене до письмових доказів фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства та висновок приватної аудиторської фірми «Бізнес-Аудит» не свідчить про неплатоспроможність підприємства.
Отже, заявником не наведено ні суду до першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції інших доводів того, що виконання судового рішення є ускладненим, а також не надано доказів винятковості даного випадку, що є необхідною умовою для задоволення вказаної заяви.
Частиною другої статті 92 Конституції України зазначено, що Державний бюджет України встановлюється виключно законами України. Виходячи з наведеного, суди не наділені правом своїми рішеннями здійснювати формування його витратної частини.
Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України виконання судових рішень проводить на підставі судового рішення, яке набрало законної сили або судового рішення, яке належить виконати негайно.
Рішення суду, що набрали законної сили або у яких допущено судом негайне виконання, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 14 КАС України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Колегія суддів вважає, що заявник не навів належних та обґрунтованих підстав для задоволення його вимог щодо розстрочення виконання рішення суду.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що в заяві відповідач просить про зобов'язання здійснити відображення суми заборгованості в особовому рахунку платника податків підприємства відповідача та здійснити винесення за картку особового рахунку суми заборгованості в розмірі 834185,66 грн., однак ніяких доводів та доказів в обґрунтування вказаних вимог ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції не надав.
Окрім цього, колегія суддів зауважує, що вказані вимоги не узгоджуються з інститутом розстрочення виконання рішення суду, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 р. по справі № 2-а-3242/07/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№12)" залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2012р. по справі № 2а-3242/07/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.
Повний текст ухвали виготовлений 01.10.2012 р.