"23" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/41587/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 у справі № 2а-17357/10/2670 за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Підприємець звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції про скасування рішення від 14.07.2010 № 0001481740, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 906 564,40 грн. за проведення розрахункових операцій через програмно - технічний комплекс самообслуговування (платіжний термінал) без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО).
Постановою Окружного адміністративного суду України від 27.05.2011 позовні вимоги задоволено повністю з тих підстав, що позивачем здійснювалась електронна торгівля (комерця), яка не передбачає застосування РРО.
Апеляційний адміністративний суд постановою від 07.06.2012 судове рішення першої інстанції скасував та у задоволенні позовних вимог відмовив.
Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушує питання скасувати зазначене судове рішення, та залишити в силі судове рішення першої інстанції.
У поданих запереченнях на скаргу податковий орган просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість, а судове рішення апеляційної інстанції залишити без змін.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційних скарг та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Судами встановлено, що використання позивачем терміналу, який знаходиться у його власності, здійснюється в рамках договору доручення від 27.10.2009, на підставі якого Підприємець через термінал надає послуги з приймання платежів від споживачів послуг мобільного зв'язку, інтернету, ІР-телефонії тощо від імені Довірителя, якому належить товар (пін-коди операторів мобільного зв'язку, інтернету, ІР-телефонії тощо) та отримує відповідну винагороду за це.
Фахівцями податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку дотримання вимог чинного законодавства з питання оподаткування суб'єкта господарювання, за результатами якої було складено акт від 30.06.2010, де зазначено про допущені порушення позивачем пунктів 1, 3, 5 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Фактичною підставою для визначення позивачу спірної суми фінансових санкцій, слугував висновок фахівців податкового органу, що позивач не мав права отримувати платежі за пін-коди операторів мобільного зв'язку, інтернету, ІР-телефонії тощо через платіжний термінал без застосування РРО.
Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надає вичерпний перелік суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки, жетонів тощо) у своїй діяльності і зобов'язані використовувати у встановленому порядку проведення розрахунків і використання РРО.
В той же час п. 13 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції). При цьому визначення поняття "електронна торгівля" у цьому Законі не наведено.
Загальне визначення електронної торгівлі (комерції) міститься в Положенні "Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів", затвердженого постановою Національного банку від 30.04.2010 № 223, де систему електронної торгівлі (комерції) визначено як сукупність правил, процедур і програмно-технічних засобів, використання яких дає змогу споживачу здійснити віддалений доступ до прейскурантів торговців, виконати замовлення на поставку та оплату замовлених товарів (послуг).
Як вбачається з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, термінали 24nonStop, які належать позивачу, є автоматами самобслуговування. Тобто споживач товару (пін-коди операторів мобільного зв'язку, інтернету, ІР-телефонії тощо), який належить третій особі (ТОВ "Фінайті"), безпосередньо вносить до терміналу грошові кошти у національній валюті України через купюроприймач, при цьому процес оплати та отримання продукції в електронному вигляді не контролюється суб'єктом господарювання, права власності на кошти, отримані від реалізації позивач також не набуває.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції, що у даному конкретному випадку має місце автономна система електронної комерції, у якій згідно п. 13 ст. 9 Закону № 265/95-ВР РРО не застосовуються.
За викладених обставин суд першої інстанції застосував норми матеріального та процесуального права та спір у справі вирішив правильно, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення ухвалене судом першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 у справі № 2а-17357/10/2670 скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду України від 27.05.2011.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Головуючий О.В. Карась
Судді Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко