Ухвала від 31.10.2012 по справі 2а/1670/2624/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

31 жовтня 2012 року К/9991/66938/12

Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Атом»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року

у справі № 2а-1670/2624/12

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби

до Приватного акціонерного товариства «Атом»

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі , -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Атом», не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 26 жовтня 2012 року направило по пошті до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року була постановлена в порядку письмового провадження.

Разом з цим, доказів надіслання оскаржуваного рішення відповідачу скаржником до касаційної скарги не додано, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції не може дійти беззаперечного висновку щодо дотримання скаржником строку, визначеного статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку матеріали касаційної скарги також не містять.

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, які підтверджують дату надіслання рішення суду апеляційної інстанції, з огляду на яку скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, визначений статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень частини 5 статті 254 цього Кодексу, якими за даних обставин можуть бути: оригінал поштового конверту, в якому рішення суду було надіслано на адресу скаржника (у разі отримання копії рішення поштою), довідка суду апеляційної інстанції щодо дати надіслання (або видачі рішення суду), розписка про отримання оскаржуваного судового рішення (у разі його нарочного одержання), а також будь-які інші фактичні дані, що засвідчили б дату надіслання відповідачу ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року, з огляду на яку скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, та/або клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із доданням належних доказів, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів частини 4 статті 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст. ст. 108, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Атом»залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного Л.І. Бившева

суду України

Попередній документ
27318868
Наступний документ
27318870
Інформація про рішення:
№ рішення: 27318869
№ справи: 2а/1670/2624/12
Дата рішення: 31.10.2012
Дата публікації: 09.11.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: