25 жовтня 2012 року м. Київ К-7428/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2008 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2010
у справі № 13/377
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва
про зобов'язання вчинити певні дії
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про зобов'язання видати свідоцтво про сплату єдиного податку.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2008 позовні вимоги задоволено, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Деснянському районі м. Києва видати суб'єкту підприємницької -фізичній особі ОСОБА_3 свідоцтво про сплату єдиного податку
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2008 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, ОСОБА_3 зареєстрований Деснянською районної у місті Києві адміністрацією фізичною особою-підприємцем, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
01.01.2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку.
Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку видами діяльності, які має право здійснювати фізична особа-підприємець ОСОБА_3 є: допоміжні послуги у сфері фінансового посередництва, діяльність у сфері права, консультування з питань комерційної діяльності та управління.
28 лютого 2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про доповнення видів діяльності, які він здійснює відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку, та до яких застосовується спрощена система оподаткування додатковим видом діяльності -допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення (КВЕД 67.20) шляхом внесення відповідного запису до свідоцтва про сплату єдиного податку.
Листом відповідача № 2431/10/17-135 від 14.03.2008 ОСОБА_3 було відмовлено у вчиненні вказаних у його зверненні дій з тих підстав, що згідно Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності" № 727/98 від 03.07.1998, підприємці-фізичні особи можуть здійснювати свою діяльність за спрощеною системою оподаткування лише за тими видами діяльності, на які місцевими радами за місцем державної реєстрації таких підприємців встановлено ставки єдиного податку, кім того, на думку відповідача позивач не має права здійснювати підприємницьку діяльність у сфері страхування, оскільки підприємці-фізичні особи згідно Закону України „Про страхування" не можуть бути страховими агентами.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності" від 03.07.1998, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що є безпідставною відмова Державної податкової інспекції у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку виключно на ті види діяльності, на які місцевими радами встановлено ставки єдиного податку, оскільки норми указу не містить заборону видачі свідоцтво про сплату єдиного податку у разі, якщо місцевими радами не встановлено ставки єдиного податку.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2008 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2010 у справі № 13/377 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2008 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2010 у справі № 13/377 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко