"24" жовтня 2012 р. м. Київ К-25637/09
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року,
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що наказом командира військової частини 4125 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 321 позивач був звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу частини. Проте при звільненні ОСОБА_1 не була виплачена грошова компенсація замість неодержаного продовольчого пайка за період з 20 серпня 2004 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 9501,76 грн. Компенсація втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку його виплати становить 4155,82 грн. Просив визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України; визнати за позивачем право на отримання грошової компенсації замість неодержаного продовольчого пайка за період з 20 серпня 2004 року по 31 грудня 2007 року; стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію замість неодержаного продовольчого пайка та компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку його виплати в зазначених розмірах.
Ухвалою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2008 року замінено первинного відповідача Міністерство внутрішніх справ України належним відповідачем військовою частиною 4125 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність командування військової частини 4125 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України щодо не проведення розрахунків вартості продовольчого забезпечення ОСОБА_1 за період з 20 серпня 2004 року по 31 грудня 2007 року, а також невиплату йому грошової компенсації за продовольчий забезпечення при звільненні у запас. Визнано за позивачем право на отримання грошової компенсації вартості продовольчого забезпечення за період з 20 серпня 2004 року по 31 грудня 2007 року. Стягнуто з військової частини 4125 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 компенсацію за продовольче забезпечення за період з 20 серпня 2004 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 9501,76 грн. шляхом списання зазначеної суми з відповідного реєстраційного рахунку військової частини 4125 через органи Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року апеляційну скаргу військової частини 4125 було задоволено. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2008 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, позивач просить скасувати постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального законодавства, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 в період з 20 серпня 2004 року по 31 грудня 2007 року проходив військову службу у військовій частині 4125 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України і був звільнений з військової служби в запас наказом командувача Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України. Наказом командира військовій частині 4125 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 321 був виключений зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Частиною 2 статті 9 Закону визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
На виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ»від 12 березня 1996 року №316.
Дію частини 2 статті 9 вказаного Закону призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Закон набув чинності з 11 березня 2000 року.
З січня 2001 року набула чинності стаття 16 Закону України «Про Збройні Сили України»від 6 грудня 1991 року № 1934-ХІІ, якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.
Закон не передбачав отримання грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення.
29 березня 2002 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації», яка також не передбачала компенсації за продовольче забезпечення.
Отже, грошова компенсація замість продовольчих пайків була передбачена законодавством України в період до 11 березня 2000 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб»від 3 листопада 2006 року № 328-V (набрав чинності з 1 січня 2007 року) Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено статтею 9-1, відповідно до пункту 2 якої військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Тобто про виплату грошової компенсації замість продовольчого забезпечення в зазначеній нормі мова не йде.
Крім того, пунктом 59 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію пункту 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»було зупинено на 2007 рік, а пунктом 67 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»зазначену норму було виключено.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, прийшов до обґрунтованого рішення про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача грошової компенсації замість неотриманих ним продовольчих пайків в період з 20 серпня 2004 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.