"06" листопада 2012 р. м. Київ К-40077/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Вінницькій області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Вінницькій області про визнання незаконним рішення атестаційної комісії, наказу про звільнення та поновлення на службі, -
встановила:
У червні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Вінницькій області про визнання незаконним рішення атестаційної комісії, наказу про звільнення та поновлення на службі.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.08.2010 в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.08.2010 скасовано та постановлено нову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано наказ начальника Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Вінницькій області від 22.03.2010 № 21о/с про звільнення ОСОБА_2 з органів Міністерства надзвичайних ситуацій за статтями 98, 99 пункту 6 Положення про порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2005 року № 629. Поновлено ОСОБА_2 на військовій службі на посаді начальника групи радіаційного, хімічного та біологічного захисту аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Вінницькій області. Стягнуто з Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Вінницькій області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 22.03.2010 по 25.11.2010 в сумі 11 693, 92грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Вінницькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення суду щодо застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 21.06.2003 позивач проходив службу в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України. 27.05.2008 між ОСОБА_2 та відповідачем був укладений контракт про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту № 939/08. Наказом начальника Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Вінницькій області від 22.03.2010 № 21о/с, капітана служби цивільного захисту ОСОБА_2 було звільнено з посади начальника служби радіаційного і хімічного захисту - начальника групи радіаційного, хімічного та біологічного захисту авіаційно-рятувального загону спеціального призначення у запас Збройних Сил по статтям 98-99 пункту 6 Положенням про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) з 22.03.2010. Підставою винесення даного наказу став висновок атестаційної комісії Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Вінницькій області від 12.02.2010, згідно якого ОСОБА_2 на незадовільному рівні виконує посадові інструкції, допускає халатне відношення та недисциплінованість під час визначення обсягів роботи не виправляє своєї поведінки.
Відповідно до пункту 6 статті 99 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 629, контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу, які проходять службу за контрактом, звільняються із служби: у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.
Вимогами статей 58-59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту встановленою, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак складу злочину, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів, бланків суворої звітності; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами.
До діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов'язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.
Вимогами пункту 64 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення, накладені на осіб рядового і начальницького складу письмовим наказом, діють протягом року з дня видання наказу про накладення дисциплінарного стягнення, а накладені усно - протягом одного місяця з дня його накладення.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, що стосується систематичності (притягнення до дисциплінарної відповідальності два і більше разів) невиконання умов контракту, то відповідач вважає, що окрім накладеного дисциплінарного стягнення протягом дії контракту ОСОБА_2 допускались і інші порушення, за наслідками яких по Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області були прийняті накази від 25.12.2008 № 621 та від 14.08.2009 № 414, відповідно до яких позивачу було скасовано премію та надбавку за виконання особливо важливих завдань.
Однак, суди першої та апеляційної інстанції вірно спростували твердження відповідача, оскільки підстави звільнення позивача згідно оскаржуваного наказу від 22.03.2010 № 21ос не знайшли свого підтвердження, так як в атестаційному листі ОСОБА_2 відповідач наводить факти, які є порушенням службової дисципліни, однак до звільнення, позивач лише раз був притягнутий до дисциплінарної відповідальності згідно наказу від 26.05.2009 № 265, а всі інші обставини, які лягли в основу висновку атестаційної комісії не можуть вважатись обґрунтованими і такими, що підтверджують факт систематичного порушення позивачем службової дисципліни. Враховуючи, що на момент звільнення позивача наказ від 25.12.2008 № 621 вже не діяв, оскільки закінчився термін притягнення до дисциплінарної відповідальності по цьому наказу, а наказом від 14.08.2009 № 414 до дисциплінарної відповідальності позивача не було притягнуто, а було лише скасовано надбавку за виконання особливо важливих завдань, суди дійшли вірного висновку, що систематичного, тобто два та/або більше разів, невиконання умов контракту ОСОБА_2 допущено не було.
Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги, що після дисциплінарного стягнення відповідно до наказу від 26.05.2009 № 265 ОСОБА_2 був нагороджений в червні 2009 року спільною грамотою Чечельницької районної державної адміністрації та районної ради, в зв'язку з успішним виконанням операції по утилізації хімічних засобів захисту рослин на території Чечельницького району, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що послідуюче звільнення позивача є протиправним.
Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що відповідно до статей 2-3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції 2005 року), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до 234 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 отримав копію оскаржуваного наказу 22.03.2010 року. Відповідно до довідок № № 1083, 1084, 1085, виданих Ладижинським міським територіальним медичним об'єднанням, позивач в період часу з 20.04.2010 по 27.04.2010, з 11.05.2010 по 17.05.2010 року, з 03.06.2010 року по 10.06.2010 року перебував на лікуванні, в зв'язку з переломом ноги.
Враховуючи, що закінчення строків звернення до суду припало на час перебування ОСОБА_2 на лікуванні, що підтверджується відповідними довідками, підстави пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом є поважними.
Що стосується вимог позивача, про скасування висновку атестаційної комісії, суд апеляційної інстанції дійшов вірно висновку про відмову задоволенні вимог в цій частині, оскільки висновок атестаційної комісії не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не несе певних правових наслідків для позивача без відповідного наказу.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Вінницькій області про визнання незаконним рішення атестаційної комісії, наказу про звільнення та поновлення на службі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній