"30" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/56495/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року,
У лютому 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області, в якому просив визнати дії відповідача незаконними і зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області зробити перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до постанови Біловодського районного суду Луганської області від 16 травня 2011 року у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з виплатою недорахованої суми.
Посилався на те, що постановою Біловодського районного суду Луганської області від 16 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2011 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 01 квітня 2011 року з урахуванням виплаченої пенсії. Однак, з листопада 2011 року та в 2012 році позивач отримує державну пенсію та додаткову пенсію в розмірі, що не відповідає розміру, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та встановленому судовим рішенням, що набрало законної сили, а відповідач відмовляється здійснювати виплату пенсії позивачу у належному розмірі.
Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 16 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено повністю. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області щодо невиконання рішення Біловодського районного суду Луганської області від 16 травня 2011 року незаконними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області поновити з 1 листопада 2011 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_4 відповідно до постанови Біловодського районного суду Луганської області від 16 травня 2011 року по адміністративній справі № 2а-574/1204, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, з виплатою недорахованої суми.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року скасовано постанову Біловодського районного суду Луганської області від 16 липня 2012 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом третьої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, захворювання якої пов'язано з наслідками Чорнобильської катастрофи, віднесеною до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 16 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії позивачу відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4, інваліду 3 групи, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 01 квітня 2011 року з урахуванням виплаченої пенсії.
Вказану пенсію згідно рішення суду позивач отримував з 01 квітня 2011 року по листопад 2011 року. 14 листопада 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області із заявою про пояснення причин неотримання ним належної йому пенсії в розмірі 6 мінімальних розмірів пенсії за віком. Листом від 23 листопада 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області зазначило, що у зв'язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України, управління не має можливості виконати рішення суду, але недонараховані суми будуть виплачені за умови надходження фінансування з Державного бюджету України. Однак, з грудня 2011 року відповідач не тільки не погасив заборгованість по пенсії, а і провів її перерахунок, в результаті чого розмір пенсії став значно меншим.
У січні 2012 року ОСОБА_4 отримав лист Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області, яким повідомлено позивача, що розмір його пенсії перераховано згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, якою передбачено, що мінімальний розмір пенсії, зокрема, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС III групи інвалідності становить 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що призначені судовим рішенням виплати є пенсією, яка призначається особі довічно. Перерахунок державної та додаткової пенсії повинен проводитись пенсійним органом тільки на підставі розпоряджень цього органу та у відповідності до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у зв'язку зі зміною розміру мінімальної пенсії за віком. Оскільки 01 листопада 2011 року будь-яких розпоряджень Управлінням Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області стосовно перерахунку пенсії ОСОБА_4 не виносилось, дії відповідача щодо виплати з цього часу позивачу державної та додаткової пенсії в розмірі, меншому, ніж встановлено судовим рішенням, є протиправними. Крім того, судом першої інстанції зазначено про безпідставність посилання Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області на постанову Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 6 липня 2011 року №745.
Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, колегія суддів апеляційної інстанції виходила з того, що з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14 червня 2011 року № 3491-VI законодавцем не внесено відповідних змін до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У ситуації, коли розміри виплат врегульовано актами однакової сили застосуванню підлягає той із законів, який прийнято пізніше.
Однак, приймаючи нову постанову, судом апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, не розглянуто та не надано правової оцінки вимозі ОСОБА_4 щодо визнання дій відповідача незаконними та такими, що порушують права позивача щодо перерахунку його пенсії у 2012 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23 листопада 2011 року № 1210.
Згідно з ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, оскільки судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, зокрема статей 159, 195 Кодексу адміністративного судочинства України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало