Справа № 2604/17216/12
іменем України
"18" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі: Ізвольській С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання особи такою, що втратив право на користування житловим приміщенням, -
Позивач -ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача - ОСОБА_2 про визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що квартира була передана позивачу на підставі рішення виконкому Дніпровської районної ради народних депутатів м. Києва від 14 січня 1991 року № 39 «Про надання житлової площі громадянам Дніпровського району м. Києва».
У квартирі зареєстровані сторони у справі. Відповідач не проживає в квартирі з 1995 року, весь цей час, тобто протягом останніх сімнадцяти років відповідач жодного разу у квартирі з'являвся, особистих речей відповідача в квартирі немає. Будь-яких перешкод у користуванні квартирою позивачем не вчинялося.
З того часу, як відповідач добровільно виїхав з квартири, між сторонами повністю втратився будь-який зв'язок.
Позивачу не відоме фактичне місце проживання відповідача, проте, високі тарифи за комунальні платежі і квартплату і необхідність сплачувати комунальні платежі за двох зареєстрованих в квартирі осіб, порушує право позивача на користування квартирою.
На даний час квартира не приватизована.
Оскільки відповідач протягом тривалого часу не проживає в квартирі без поважних причин, позивач просить визнати його особою, яка втратила право користування житловим приміщенням.
Підтримавши позовні вимоги з вищевикладених підстав, представник позивача звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи у її відсутність, проти заочного рішення не заперечувала, надавши докази виклику відповідача через органи ЖРЕО за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання та через оголошення в пресі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України, що підтверджується наявними у справі доказами, причини своєї неявки до суду не повідомив, свого представника для участі у справі не направив, будь-яких письмових заяв чи заперечень по суті позовних вимог до суду не надав.
Згідно ст. 224 ЦПК України, суд, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За згодою позивача суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
З довідки форми №3 з місця проживання сторін, виданої ЖРЕО №401 від 01.08.2012р. убачається, що в квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2
Відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу України, особа втрачає право на користування житловим приміщенням у випадку своєї відсутності в даному приміщенні понад шість місяців без поважних причин.
Згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" № 2 від 12.04.1985 року в справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України) необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити строки пропущений строк. Наймачеві або членові сім'ї, який був відсутнім понад встановлені законом строки без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, поділ житлового приміщення тощо).
Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Наданими позивачем доказами підтверджується факт не проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 з 1995 року.
Зокрема, з актів від 01.08.2012р., підписаними сусідами сторін та завірених ЖРЕО №401, убачається, що з 1995 року по теперішній час відповідач в квартирі не проживає, особистих речей не зберігає, витрат на житлово-комунальні послуги не несе.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Оскільки обставини, викладені позивачем, свідчать про те, що відповідач в спірній квартирі не проживає з 1995 року, доказів на спростування цих обставин відповідачем не надано, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог та необхідність ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 41, 47 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 3, 11, 57-61, 208-210, 212-215, 218, 223, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Дніпровський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.