Справа № 2604/23090/12
Ухвала
іменем Україн
"18" жовтня 2012 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.
За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог пункту 6 ч.2, ч.4 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, серед іншого, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, а також позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Згідно положення частини 1 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивачкою не надано правового обґрунтування звернення до суду з вимогами про стягнення збитків, розрахованих за період з 17.10.2009 року по 17.10.2012 року, ураховуючи, що позивачка звернулася з даним позовом до суду лише 12.10.2012 року, тобто позивачкою не наведено норм діючого законодавства України щодо стягнення збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем прав та законних інтересів позивачки, на майбутнє.
Крім того, як убачається із змісту позовної заяви та додатків до неї, позивачкою не надано доказів звернення із заявою до відповідного відділу державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення суду про стягнення з відповідача боргу за договорами позики.
Крім того, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Разом з тим, позивачкою не надано належного обґрунтування в частині заявлених позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди саме в сумі 100 000,00 грн., не надано розрахунку завданої шкоди та відсутні докази, які мають підтвердити заявлені позовні вимоги в цій частині.
За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди залишити без руху, про що повідомити позивачці та надати їй строк для усунення вказаних недоліків до «25»жовтня 2012 року, однак який не може перевищувати двох днів з моменту отримання копії ухвали.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.