Справа № 2604/11774/12
іменем України
"16" жовтня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарях Філімонова Ю.О., Галушко І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Медік-2», треті особи ОСОБА_2, Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр», про зобов»язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить зобов»язати Житлово-будівельний кооператив «Медік-2»укласти з ним договір про надання послуг з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій та договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення; зобов»язати відповідача взяти на абонентський облік квартирні засоби обліку холодної та гарячої води, що встановлені у квартирі АДРЕСА_1, а також зобов»язати щомісяця надавати рахунки по сплаті житлово-комунальних послуг, провести перерахунок нарахованої вартості житлово-комунальних послуг з розрахунку на одну особу з 01.01.2006 р. до моменту взяття на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної та гарячої води у вказаній квартирі і нараховувати оплату за послуги з постачання холодної та гарячої води і водовідведення згідно з показаннями квартирних засобів обліку.
Вимоги мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1, у якій з 27.09.1988 р. були зареєстровані дві особи - він та його донька ОСОБА_2, а з квітня 2001 року по даний час постійно проживає лише донька. Він зі своєю дружиною мешкає за межами м. Києва. У зв»язку з цим відповідач зобов»язаний провадити нарахування розміру комунальних платежів з розрахунку на одну зареєстровану та постійно проживаючу особу. Проте до травня 2004 р. проводилось нарахування за комунальні послуги на двох зареєстрованих мешканців, а з серпня 2007 р. з невідомих причин нарахування здійснюється на трьох осіб, в тому числі на його дружину ОСОБА_4
Відповідачу були надані довідки на підтвердження реєстрації і проживання його дружини в с. Стовп»яги, Переяслав-Хмельницького району, Київської області, однак перерахунку зроблено не було. Крім того, керівництво відповідача почало ухилятись від зустрічей з ним та відмовлятись приймати від нього будь-які документи, що стосуються перерахунку нарахованої плати за комунальні послуги. Також він перестав отримувати рахунки на сплату комунальних послуг і лише в серпні 2007 р. отримав рахунок в якому було зазначено проживаючих три особи, а в березні 2008 р. отримав вимогу про сплату боргу у розмірі 4991 грн. 56 коп. Відповіді на його звернення до відповідача щодо наявної заборгованості і складових боргу він не отримав.
Відповідач також відмовляється укладати з ним договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Крім того, з 2008 р. відповідач також чинить перешкоди у взятті на облік квартирних засобів обліку холодної та гарячої води, які він за власний кошт встановив у своїй квартирі, проте від відповідача не може домогтися проведення нарахування за спожиту воду за показами лічильників. Від відповідача йому не надходять рахунки на оплату комунальних послуг, тому він позбавлений можливості сплачувати за житлово-комунальні послуги, що призводить до виникнення заборгованості.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та викладені у ньому обставини.
Третя особа ОСОБА_2 просила задовольнити позов.
Представник відповідача у задоволенні позову просила відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, посилаючись на безпідставність вимог, просила також суд застосувати строк позовної давності, про що подала письмову заяву.
Судом до участі у справі було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр», представник якого в судовому засіданні підтримав пояснення представника відповідача та просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, третю особу ОСОБА_2 та представника третьої особи КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається із свідоцтва про право власності на квартиру від 28.12.1999 р., виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Відповідно наданих позивачем суду довідок по формі № 3, виданих ЖБК «Медік-2»від 02.12.1999 р., від 13.02.2007 р. та довідки про склад сім»ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги від 13.02.2007 р., у вищевказаній квартирі зареєстровані позивач та третя особа у справі ОСОБА_2 (а.с. 12-14).
Згідно з п. п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов»язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
З огляду на викладене, обов»язок укласти Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, та Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудтинкових територій по формі та за змістом Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 529, з обов»язковими додатками до п. 2, 3 Типового договору з визначенням вартості кожної складової частини тарифу відповідно до Порядку формування тарифу, затвердженого цією постановою з забезпеченням прозорості усіх його складових з істотними умовами, визначеними у ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», законодавчо покладений на сторону позивача.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 ЦК України).
Частиною 2 ст. 644 ЦК України визначено, що якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним,
коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
Як пояснив в судовому засіданні сам позивач, до ЖБК «Медік-2»з письмовою заявою щодо укладення угод та заявленими у позові договорами він не звертався.
З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав зобов»язувати відповідача укласти з позивачем Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій та Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, оскільки ці позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства щодо укладення договорів.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно акту від 27.03.2008 р., затвердженого начальником ЖРЕО № 404, у квартирі позивача встановлені лічильники води на гаряче та холодне водопостачання.
З пояснень представника відповідача, даний акт знаходиться у ЖБК «Медік-2», у зв»язку з чим по квартирі позивача оплата житлово-комунальних послуг нараховується відповідно показів лічильників обліку води, а не за кількістю мешканців. Дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи рахунками на сплату житлово-комунальних та інших послуг з яких вбачається, що оплата послуг за холодне та гаряче водопостачання і водовідведення по квартирі АДРЕСА_1 проводиться за вказаними у квитанціями показами засобів обліку води.
Також позивач пояснив, що останні місяці рахунки на сплату житлово-комунальних послуг вони отримують. Представником відповідача в судовому засіданні заперечувались обставини ненадання кожного місяця ОСОБА_1 вказаних рахунків. В спростування даних пояснень позивачем доказів суду надано не було.
Враховуючи зазначене, заявлені вимоги щодо зобов»язання відповідача взяти на абонентський облік квартирні засоби обліку гарячої та холодної води за показаннями яких нараховувати позивачу оплату за послуги водопостачання, а також зобов»язання відповідача щомісячно надавати рахунки по оплаті житлово-комунальних послуг задоволенню не підлягають. Крім того, вимоги на майбутнє не відповідають змісту законодавства, так як судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання.
Позивач також просить зобов»язати відповідача провести перерахунок нарахованої вартості житлово-комунальних послуг з розрахунку на одну особу з 01.01.2006 р. до моменту взяття на абонентський облік квартирних засобів обліку холодної та гарячої води. При цьому позов поданий до суду 23.05.2012 року, тобто з пропущенням строку позовної давності, яка, відповідно ч. 1 ст. 257 ЦК України, встановлена тривалістю у три роки.
Відповідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або
інтересу.
Представник відповідача в поданій до суду заяві просить застосувати строк позовної давності.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Отже вимоги в частині зобов»язання проведення перерахунку спірних нарахувань за період часу з 01.01.2006 року по 22.05.2009 року задоволенню не підлягають, оскільки заявлені з пропуском строку позовної давності.
Разом з тим, як зазначено вище, відповідачем з 10.04.2008 року після отримання акту про встановлення в житловому приміщенні позивача внутрішньоквартирних лічильників води нарахування проводяться відповідно показів лічильників, у зв»язку з цим суд не може прийняти до уваги надані позивачем довідки щодо періодичного його проживання у належній йому квартирі і мешкання його дружини за межами м. Києва.
З огляду на викладене, вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 1, 7, 19, 20, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 3, 11, 12, 256, 257, 267, 638, 640, 641, 644 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 10, 11, 60, 74, 88, 208, 215, 218 ЦПК України суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Медік-2», треті особи ОСОБА_2, Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр», про зобов»язання вчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Л.М.Виниченко