Справа № 2604/18138/12
Ухвала
іменем Україн
"19" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Чех Н.А.
при секретарі -Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про перегляд заочного рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа: Публічне акціонерне товариство „Платінум Банк" про визнання кредитного договору недійсним, визнання недійсною третейської угоди та скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків № П-187/10 від 25.02.2010 року,
встановив:
24.07.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва було розглянуто вказану справу та було постановлене заочне рішення, відповідно до якого позов було задоволено. 13.08.2012 року представником відповідача була подана заява про перегляд та скасування вказаного заочного рішення. Свою заяву аргументував тим, що судом було допущено порушення норм матеріального та процесуального права. А саме, суд не повідомив про судове засідання, яке відбулося 24.07.2012 року, чим позбавив присутності при розгляді справи, висловити свої зауваження та заперечення проти позову, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення. Судом не було враховано і те, що позивачем пропущено строк на оскарження рішення Третейського суду, позивач не звертався з заявою щодо поновлення пропущеного строку. Суд не взяв до уваги та не надав належної правової оцінки клопотанню про застосування наслідків пропущення строку позовної давності. Крім того, суд не надав належної оцінки та не врахував те що, ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал»набуло право грошової вимоги до позивача на підставі договору факторингу від 13.06.2008 року, який був укладений з ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк». Кредитний договір № 108/193 ТДВДВДВн від 10.01.2007 року був укладений між ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк»та ОСОБА_1, а тому ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал»є неналежним відповідачем справі. Крім того, судом було невірно застосовано норми ЦПК України та невірно розподілив судові витрати. Вважають, що ними жодним чином не порушено особистих немайнових прав позивача, оскільки набули право грошової вимоги на підставі договору факторингу та діяло з урахуванням гарантій наданих банком. В судове засідання представник заявника не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв, про день та час розгляд справи сповіщався належним чином.
В судовому засіданні позивач з заявою не погодилася, заперечувала щодо її задоволення. Пояснила, що відповідач у справі є належним, оскільки він є правонаступником. Півтори роки вони отримують кошти з її рахунку. Зауважила що, до Третейського суду її не викликали, оскільки повідомлення направлялися за невірною адресою. Про те, що вона не має ніякого відношення до кредиту вона повідомляла і до банку, і до третейського суду. Виконавча служба її знайшла через Адресне бюро. Вона повідомляла про те, що кредит не отримувала, якби вони зустрілися з нею, то все можливо було вирішити, і не було б і судових витрат.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі документів, що наявні у матеріалах справи.
Відповідно до ст. 231 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, про день та час розгляду проведення судового засідання 24.07.2012 року, коли було постановлено заочне рішення, відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання, судова повістка була вручена уповноваженій особі. Копія рішення направлялася відповідачу 25.07.2012 року, отримано уповноваженою особою 02.08.2012 року.
Посилання заявника на те, що вони не є належним відповідачем не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до договору факторингу від 13.06.2008 року, укладеного між ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк»та ТзОВ ФК «Кредит-Капітал», зобов'язання позичальника по кредитному договору № 108/193 ТДВДВн від 10.01.2007 року перейшло до ТзОВ ФК «Кредит-Капітал». У зв'язку з чим договірні відносини між ОСОБА_1 та ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк»(правонаступник ПАТ «Платінум Банк») з 13.06.2008 року припинені. А тому, ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал»є належним відповідачем у справі.
Не приймається до уваги і те, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. По даній справі було встановлено, що про існування кредитного договору позивач дізналася лише після того як було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва по рішенню Третейського суду. У зв'язку з тим, що позивач не укладала ніяких кредитних договорів з ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк», вона звернулася до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору № 108/193 ТДВДВн від 10.01.2007 року, який був підставою постановлення рішення Третейським судом про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості. Тому, на думку суду, строк на звернення до суду позивачем не пропущено.
Не може бути враховано і посилання заявника щодо невірного розподілення судових витрат, оскільки відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати можуть бути стягнути з тієї особи до якої пред'явлено вимогу.
Таким чином, суду не було надано жодного доказу щодо наявності поважних причин неявки відповідача в судове засідання та не було зазначено жодного доказу, який має істотне значення, і який не був відомий суду.
Всі викладені обставини, факти свідчать про те, що відсутні будь-які підстави для скасування та перегляду заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24.07.2012 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 228, 231-232 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»про перегляд заочного рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа: Публічне акціонерне товариство „Платінум Банк" про визнання кредитного договору недійсним, визнання недійсною третейської угоди та скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків № П-187/10 від 25.02.2010 року - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: