Справа № 2604/23149/12
Ухвала
"17" жовтня 2012 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.
За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що подаються до заяви.
Як убачається із змісту позовної заяви, предметом спору є солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 20.06.2007 року договором в сумі 722 696,49 грн. Разом з тим, до позовної заяви не долучено доказів виплати відповідачці ОСОБА_1 кредитних коштів у зазначеній позивачем сумі (копію меморіального ордеру, платіжного доручення, квитанцію тощо).
Згідно ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності..
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5, відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.
Разом з тим, позивачем не долучено до позовної заяви належної копії додаткової угоди до договору поруки, оскільки матеріали позовної заяви містять додаткову угоду від 20.06.2007 року укладену з ОСОБА_1, що ставить суд під сумнів щодо наявності предмета спору відносно відповідача ОСОБА_2
Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5, враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Разом з тим, позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви повного розрахунку пені за порушення відповідачами умов кредитного договору, розрахованої з урахуванням спеціального строку позовної давності, що позбавляє суд можливості надати оцінку доказам, з урахуванням суми предмету спору.
Крім того, позивачем долучено до матеріалів позовної заяви докази письмового звернення до відповідачів з вимогою про виплату кредитної заборгованості. Разом з тим, позивачем не надано доказів отримання у встановленому порядку відповідачами вимоги позивача або докази неможливості вручення відповідачам такої вимоги, із зазначенням причини, що свідчить про відсутність факту належного повідомлення відповідачів про вимогу позивача за основним зобов'язанням.
За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху, про що повідомити позивачу та надати йому строк для усунення вказаних недоліків до «24»жовтня 2012 року, однак який не може перевищувати двох днів з моменту отримання копії ухвали.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.