Справа № 2604/19603/12
іменем України
"12" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді - БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі - Ізвольській С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що в зареєстрованому шлюбі сторони перебувають з 21 серпня 1999 року, від шлюбу дітей в сторін немає. Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки з'ясувалося, що у сторін різні погляди на сімейне життя. Спільно сторони не проживають з 15 січня 2012 року, з цього ж часу не ведеться спільне господарство. Шлюбні відносини припинилися ще в січні 2011 року.
Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі, оскільки позивач не має наміру продовжувати спільне життя з відповідачем.
Підтримавши позовні вимоги про розірвання шлюбу, позивач просила позов задовольнити, надавши письмову заяву.
До початку судового засідання відповідач позов визнав в повному обсязі, просив шлюб розірвати, що зазначив у письмовій заяві.
Вивчивши заяву сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 21 серпня 1999 року, зареєстрованому Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з філією Державного Центру розвитку сім'ї, актовий запис № 903 (а.с. 3).
Спільне життя між сторонами не склалося, сім'я фактично розпалася, сторони не ведуть спільного господарства з січня 2012 року, не підтримують шлюбних стосунків з січня 2011 року та не мають наміру зберігати формально існуючу сім»ю.
Згідно зі ст. 174 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладені позивачем та визнані відповідачем обставини щодо відсутності почуття любові, суд дійшов висновку про те, що сім'я сторін фактично розпалась та поновлена бути не може.
Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Керуючись ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 10,60, 174, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 21 серпня 1999 року, Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з філією Державного Центру розвитку сім'ї, актовий запис № 903, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу дружині залишити дошлюбне прізвище «ОСОБА_1», прізвище чоловіка залишити «ОСОБА_2».
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.