Справа № 2604/16725/12
іменем України
"12" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі: Ізвольській С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа -ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа -ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування.
Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.
16.01.2012 р. о 08 год. 55 хв. на перехресті вулиць Каунаської та Фанерної в м. Києві автомобілю НОМЕР_1 було завдано механічних пошкоджень внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 - водія автомобіля НОМЕР_2.
Автомобіль, що зазнав пошкоджень внаслідок ДТП, наданий позивачу у володіння і користування на підставі довіреності від 27 квітня 2011 р., виданої ОСОБА_1 якою останній, як власник автомобіля, уповноважив позивача у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримувати страхове відшкодування, що підтверджується довіреністю.
Вина водія ОСОБА_2. у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлена постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2012 р. у справі № 3/2604/764/2012, що набрала законної сили.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ВАЗ», ДНЗ НОМЕР_2 ОСОБА_2 застрахована Приватним акціонерним товариством «Міська Страхова Компанія», код ЄДРПОУ 30244124 на підставі Поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0379012 від 12.12.2011 р.
Сума завданих збитків належному позивачу майну (транспортному засобу) становить 16 964,94, що підтверджується актом - розрахунком, здійсненим представником відповідача за наслідками оцінки механічних пошкоджень автомобіля внаслідок ДТП.
16.01.2012 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, до якої були додані наступні документи: довідка про ДТП, копія посвідчення водія, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія довіреності на право керування транспортним засобом, копія паспорта.
13.03.2012 р. додатково було надано відповідачу копію постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2012 р. у справі № 3/2604/764/2012, що набрала законної сили.
Таким чином, позивач зазначає, що ним були виконані вимоги статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки заява була подана в передбачений Законом 30-денний строк і за формою, змістом та переліком доданих документів відповідала всім законодавчим вимогам.
Однак, всупереч положенням Закону, відповідач безпідставно ухиляється від виплати страхового відшкодування за шкоду, завдану транспортному засобу.
Стаття 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції від 18.09.2011р., що діяла на момент укладення і дії договору страхування) передбачає, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Таким чином, страхове відшкодування повинно було бути виплачене відповідачем не пізніше 16 квітня 2012р., натомість, відповідач навіть не повідомив позивача про прийняте ним рішення, відповідно, не виплативши страхового відшкодування.
Частина 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно наданого позивачем розрахунку, розмір пені складає 695 грн. 56 коп., відповідно, загальна сума збитків становить 17 660 грн. 50 коп.
Вказану суму збитків позивач просить стягнути з відповідача, також, просить вирішити питання про стягнення з відвідача на його користь судових витрат у справі, які складаються з судового збору -214 грн. 60 коп., витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн. 00 коп. та витрат за оціночний звіт в сумі 460 грн. 00 коп.
Підтримавши у судовому засіданні позовні вимоги, позивач та його представник просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився, про час та місце судових засідань у справі розгляду справи повідомлявся судом відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, є належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Направив до суду письмові заперечення з приводу порушення правил підсудності даної справи.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, направив письмову заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримав заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги.
Згідно ст. 224 ЦПК України, суд, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За згодою позивача суд ухвалив про заочний розгляд справи, на підставі наявних доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 16.01.2012 р. о 08 год. 55 хв. на перехресті вулиць Каунаської та Фанерної в м. Києві автомобілю НОМЕР_1 було завдано механічних пошкоджень внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 - водія автомобіля НОМЕР_2.
Автомобіль, що зазнав пошкоджень внаслідок ДТП, наданий позивачу у володіння і користування на підставі довіреності від 27 квітня 2011 р., виданої ОСОБА_1 якою останній, як власник автомобіля, уповноважив позивача у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримувати страхове відшкодування, що підтверджується довіреністю.
Вина водія ОСОБА_2. у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлена постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2012 р. у справі № 3/2604/764/2012, що набрала законної сили.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ВАЗ», ДНЗ НОМЕР_2 ОСОБА_2 застрахована Приватним акціонерним товариством «Міська Страхова Компанія»на підставі Поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0379012 від 12.12.2011 р.
Сума завданих збитків належному позивачу майну (транспортному засобу) становить 16 964,94, що підтверджується актом - розрахунком, здійсненим представником відповідача за наслідками оцінки механічних пошкоджень автомобіля внаслідок ДТП.
16.01.2012 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, до якої були додані наступні документи: довідка про ДТП, копія посвідчення водія, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія довіреності на право керування транспортним засобом, копія паспорта, а 13.03.2012 р. додатково надав відповідачу копію постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2012 р. у справі № 3/2604/764/2012, що набрала законної сили.
Таким чином, наявними у справі доказами підтверджується те, що позивачем були виконані вимоги статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Доказів виплати відповідачем позивачу страхового відшкодування за шкоду, завдану транспортному засобу, суду не надано.
Стаття 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції від 18.09.2011р., що діяла на момент укладення і дії договору страхування) передбачає, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Суд приймає, як обґрунтовані, доводи представника позивача про те, що страхове відшкодування повинно було бути виплачене відповідачем не пізніше 16 квітня 2012р., натомість, відповідач навіть не повідомив позивача про прийняте ним рішення, відповідно, не виплативши страхового відшкодування у вказаний строк.
Частина 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно наданого позивачем розрахунку, розмір пені складає 695 грн. 56 коп..
Пеня розрахована наступним чином:
Облікова ставка НБУ з 23 березня 2012 рік складає 7,5%
Заборгованість відповідача станом на 16.04.2012 р. складає 16 964,94 грн.
Період прострочення з 17.04.2012 р. до 25.07.2012 р. (100 днів)
Формула розрахунку пені:
Подвійна облікова ставка НБУ = відсоток пені за кожен день прострочення.
365 (календарних днів)
Відсоток пені за кожен день прострочення оплати заборгованості х суму заборгованості = сума пені в день.
Сума пені в день х кількість прострочених в оплаті днів = сума пені за прострочення в оплаті заборгованості.
15% = 0,041% , відповідно, 0,041% х 16 964,94 = 6,95 грн., а 3.6,95х 100 = 695,56 грн.
365
Таким чином, загальна сума збитків становить 17 660 грн. 50 коп.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення шкоди, завданої майну позивача, є обгрунтованими, підтверджуються наданими позивачем доказами і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Судовими витратами позивача у даній справі, згідно положень ст. 79 ЦПК України, є судовий збір в розмірі 214, 60 грн., витрати на правову допомогу 4000, 00 грн. та витрати на проведення оцінки 460, 00 грн..
Розмір судового збору відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 214, 60 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Позивачем надано суду на підтвердження витрат на правову допомогу договір №02-07/12 на надання правової допомоги в суді першої інстанції від 09.07.2012р. з адвокатом ОСОБА_4, який приймав участь у судових засіданнях, квитанції про оплату вартості послуг адвоката за вказаним договором на суму 4000 грн., звіт про погодинну роботу адвоката та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Перевіривши надані суду докази та відповідність розміру компенсації витрат на правову допомогу у справі вимогам Закону, судом встановлено, що розмір витрат на правову допомогу не перевищує граничного розміру компенсації, тому 4000, 00 грн. витрат на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Витрати на проведення оцінки пошкодженого майна в сумі 460, 00 грн. також підтверджені наявним в матеріалах справи доказами їх оплати позивачем, відповідно, мають бути стягнені з відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про страхування», ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 57-61, 208-209, 212-215, 218, 222, 223, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», третя особа -ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування -задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 17 660 грн. 50 коп. та 4 674 грн. 60 коп. судових витрат, а всього стягнути 22 335 гривень 10 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів після його проголошення в судовому засіданні, а учасниками судового розгляду, які не брали участь у справі протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.