Іменем України
07 червня 2012 року Справа № 5002-12/2938-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сікорської Н.І.,
суддів Маслової З.Д.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов М.М.) від 27 квітня 2012 року у справі № 5002-12/2938-2011
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Антарес" (вул. Зенітна, 72, к. 411,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95048)
за участю:
Ліквідатор Юрченко Дмитро Юрійович АДРЕСА_3
ОСОБА_4 АДРЕСА_1
ОСОБА_5 (АДРЕСА_2
Кредитори: Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" (вул. Артема, 60,Київ 50,04050) в особі Філії "Кримське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (пров. Піонерський, 3,Сімферополь,95011)
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (пр. Московський, 60,Харків,61050)
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50,Дніпропетровськ,49094)
про банкрутство
Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Антарес"звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про порушення відносно нього справи про банкрутство відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2011р.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2011р. відповідно до положень ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Юрченка Дмитра Юрійовича.
На виконання постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2011 р. було подано оголошення про початок ліквідаційної процедури по справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Крим - Антарес", яке було надруковане в газеті "Голос України "№ 145 від 06.08.2011р.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2011 року затверджений реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Антарес".
10 листопада 2011 року до суду надійшло клопотання ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Антарес"Юрченка Д. Ю. про скасування обмежень щодо розпорядження нерухомим майном, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Крим-Антарес".
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 грудня 2011 року клопотання ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Антарес"арбітражного керуючого Юрченка Д. Ю. задоволено та скасовано обмеження щодо розпорядження нерухомим майном: нежилим приміщенням загальною площею 90,7 кв.м., яке розташоване на першому поверсі літера "А"та складається з нежилих приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, які належать банкрутові - Товариству з обмеженою відповідальністю "Крим-Антарес"(ідентифікаційний код 30317600) на праві власності та знаходяться за адресою: АДРЕСА_4
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 лютого 2012 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.12.2011 у справі №5002-12/2938-2011 залишено без змін.
01 березня 2012 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшло клопотання публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"від 27.02.2012 вих. №27/02-12 щодо призначення ліквідаційної комісії банкрута.
19 березня 2012 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла скарга публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"від 16.02.2012 вих. №16/02-12 на бездіяльність ліквідатора боржника арбітражного керуючого Юрченка Дмитра Юрійовича.
28 березня 2012 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшов звіт ліквідатора щодо проведення ліквідаційної процедури.
12 квітня 2012 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла скарга публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"вих.. №12/04-12 від 12.04.2012 , згідно якої заявник просить суд визнати незаконними дії ліквідатора Юрченка Д.Ю. по реалізації майна банкрута (лінії по виробництву гіпсокартону); визнати, що ліквідаційна процедура банкрута проведена ліквідатором Юрченко Д.Ю. протиправно, з порушенням вимог ст. 22-23 Закону про банкрутство; винести окрему ухвалу з приводу незаконних дій ліквідатора у ліквідаційної процедурі банкрута; направити окрему ухвалу до відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції МЮУ в АР Крим для проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого Юрченко Д.Ю.; зобов'язати ліквідатора невідкладно на протязі двох тижнів) скликати збори кредиторів для утворення комітету кредиторів та надання зборами кредиторів оцінки діяльності ліквідатора; призначити рецензування звіту про оцінку майна.
26.04.2012 р. до суду надійшло клопотання за підписом представника ПАТ КБ "Приватбанк"щодо відсторонення арбітражного керуючого Юрченко Д.Ю. від виконання повноважень ліквідатора за протоколами зборів кредиторів та комітету кредиторів від 26.04.12 р.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2012 року у справі № 5002-12/2938-2011 скарги та клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (Далі-ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк") залишені без задоволення.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до норм ч. 9 ст. 7, ст.ст. 16, 51 Закону про банкрутство створення комітету кредиторів у процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, не є обов'язковим, оскільки формування та створення комітету кредиторів, як органу, що представляє інтереси всіх кредиторів у справі про банкрутство, здійснюється на стадії розпорядження майном, яка в процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, відсутня. Суд вказав, що зазначений Закон не зобов'язує ліквідатора боржника, що ліквідується власником, ініціювати проведення зборів кредиторів, надавати звіт окремим кредитором щодо виконаної роботи у ході ліквідаційної процедури. При цьому суд зазначив, що наданий до матеріалів справи звіт ліквідатора є доступним для ознайомлення, у зв'язку з чим та з огляду на порядок розгляду звіту та ліквідаційного балансу, передбачений ст. 32 Закону про банкрутство, суд не знайшов підстав для покладення обов'язку на ліквідатора щодо скликання зборів комітету кредиторів.
Також судом зазначено, що виходячи зі змісту закону № 2343 кредитори боржника не позбавлені можливості провести збори та за власною ініціативою сформувати комітет кредиторів, як орган колективного представництва інтересів кредиторів у справі про банкрутство, висловити свою думку з приводу здійснення ліквідаційної процедури, звіту ліквідатора, за наслідками розгляду якого саме судом може бути прийняте відповідне рішення щодо подальшого руху процедури та справи .
Відносно оцінки та продажу майна боржника суд зазначив, що відповідно до норм ст. 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"ліквідатор у справі про банкрутство не може нести відповідальність за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем. Крім того, проведеною рецензією від 23.02.2012 року звіту про незалежну оцінку встановлено, що звіт в цілому відповідає вимогам нормативно правових актів по оцінки майна. Відповідно до порядку продажу майна та у зв'язку з відсутністю комітету кредиторів продаж майна банкрута здійснювалась шляхом проведення аукціону 24.10.2011 року.
Стосовно відсторонення ліквідатора та наданих протоколів зборів кредиторів від 26.04.2012 р. суд звернув увагу щодо порушення процедури скликання та проведення зборів, а також відсутності заяв щодо участі у справі від інших арбітражних керуючих.
Не погодившись з ухвалою господарського суду АР Крим, ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 27 квітня 2012 року у справі № 5002-12/2938-2011 скасувати, задовольнити скарги ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" на бездіяльність та на дії ліквідатора Юрченко Д.Ю., відсторонити ліквідатора від виконання повноважень, створивши ліквідаційну комісію банкрута.
В обґрунтування заявленої апеляційної скарги її заявник посилається на статтю 30 Закону про банкрутство, яка передбачає обов'язок ліквідатора скликати збори кредиторів, що ним не було зроблено. Також ліквідатором не було проінформовано кредиторів щодо здійснюваних ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури.
Крім того, заявник апеляційної скарги зазначив, що створеним комітетом кредиторів прийнято рішення про відсторонення ліквідатора від виконання ним своїх повноважень, але вказаному рішенню комітету кредиторів не надано належної оцінки господарським судом першої інстанції, тобто судом не враховано інтересів кредиторів.
Як на підставу для скасування ухвали господарського суду заявник апеляційної скарги зазначив, що судом не вірно застосовано чинне законодавство щодо відчуження ліквідатором майна банкрута, а саме оскаржуючи дії ліквідатора по відчуженню майна банкрута - лінії по виробництву гіпсокартону - банк виходив з того, що ліквідатор не погодив порядок продажу майна банкрута з комітетом кредиторів, і, не здійснивши зняття обтяження майна, здійснив його продаж без погодження з банком, як заставодержателем.
Також апелянтом зауважено, що частина 2 статті 30 Закону про банкрутство передбачає обов'язкове погодження щодо продажу майна боржника з комітетом кредиторів, а відсутність зазначеного комітету є доказом бездіяльності арбітражного керуючого. А тому судом безпідставно відхилено зазначений аргумент скарги.
Крім того, господарським судом першої інстанції не враховане наявність спору між покупцем лінії з виробництва гіпсокартону та апелянтом, предметом якого є визнання недійсним договору купівлі-продажу реалізованої на публічних торгах лінії з виробництва гіпсокартону.
Заявником апеляційної скарги також зауважено, що судом не розглянуто питання щодо призначення ліквідаційної комісії.
18 травня 2012 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду прийнято апеляційну скаргу до апеляційного провадження, розгляд справи призначений у складі судової колегії: головуючий суддя -Сікорська Н.І., судді -Остапова К.А., Ткаченко М.І.
23 травня 2012 року за розпорядженням заступника голови суду, у зв'язку з відрядженням, суддя Остапова К.А. замінена на суддю Маслову З.Д.
Розгляд справи був продовжений відповідно до пункту 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
24 травня 2012 року ліквідатором надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з підстав, викладених у відзиві.
24 травня 2012 року від ліквідатора надійшла телеграма, в якій він зазначає про неможливість прийняти участь у судовому засіданні.
24 травня 2012 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду розгляд справи був відкладений на 07 червня 2012 року.
07 червня 2012 року за розпорядженням в.о. секретаря судової палати у зв'язку з відпусткою, суддю Ткаченка М.І. замінено на суддю Заплава Л.М.
07 червня 2012 року сторони та учасники провадження у справі про банкрутство явку своїх представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином в порядку статті 98 Господарського процесуального кодексу України, правами закріпленими у статті 22 Господарського процесуального кодексу України не скористались.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились за наявними матеріалами по справі, яких достатньо для прийняття рішення.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваної ухвали судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 25 Закону про банкрутство визначено коло повноважень ліквідатора та членів ліквідаційної комісії.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі на господарський суд покладено розгляд скарги на дії учасників ліквідаційної процедури, здійснення інших повноважень, передбачених законом.
Частиною 4 статті 25 Закону про банкрутство встановлено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Згідно з частиною 13 статті 30 Закону у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і, за пропозицією комітету кредиторів, призначає нового ліквідатора.
Також відповідно до частин 6 , 9 статті 3-1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно, з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим законом, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Судова колегія погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для відсторонення ліквідатора від здійснення ним повноважень, покладення на нього обов'язків щодо проведення зборів кредиторів, заборони вчиняти певні дії, формування ліквідаційної комісії, звернення до органу з питань банкрутства з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції було правильно зазначено, що відповідно до норм ч. 9 ст. 7, ст.ст. 16, 51 Закону про банкрутство створення комітету кредиторів у процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, не є обов'язковим, оскільки формування та створення комітету кредиторів, як органу, що представляє інтереси всіх кредиторів у справі про банкрутство, здійснюється на стадії розпорядження майном, яка в процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, відсутня.
Відповідно до ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
За відсутності комітету кредиторів і відповідно порядку продажу майна продаж виробничої лінії для виготовлення гіпсокартону здійснювався шляхом проведення аукціону 24 жовтня 2011 року за адресою м. Сімферополь Автономної Республіки Крим в Україні, вулиця Київська, буд. 138.
Оголошення про проведення аукціону було розміщено у газеті "Кримское время". За результатами проведення аукціону виробничу лінію для виготовлення гіпсокартону було реалізовано за 365505,83 грн.
Результати проведеного аукціону у судовому порядку не скасовано. Наявність спору у господарському суді про визнання договору купівлі-продажу заставного майна банкрута - лінії по виробництву гіпсокартону -за позовом ПАТ "КБ "Приватбанк" до ТОВ "Котеко" та банкрута в особі ліквідатора Юрченка, не є перешкодою для розгляду скарг на дії ліквідатора, у зв'язку з чим доводи заявника апеляційної скарги з цього приводу є необґрунтованими.
Відповідно до банківського витягу кошти від продажу предмету застави було в повному обсязі перераховано заставодержателю - ПАТ "Приватбанк", таким чином права заставодержателя не порушені.
Доводи ПАТ "КБ "Приватбанк" про порушення ліквідатором вимог закону щодо відсутності погодження продажу заставного майна із банком, як застоводержателем, є необґрунтованими, оскільки не засновані на законі.
Скаржник, як на підставу апеляційної скарги зазначає, що ліквідатором не дотримано вимог статті 30 Закону щодо погодження продажу майна з комітетом кредиторів, і це не враховане господарським судом першої інстанції.
На вищевказане судова колегія зазначає, що на момент реалізації майна комітет кредиторів не був створений, а отже і погоджувати продаж майна боржника не було з ким.
Таким чином, у даній справі не можна ставити питання про порушення прав окремого кредитора, оскільки обов'язку погоджувати як з Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк", так і з іншими кредиторами продажу майна боржника, на час його реалізації, у ліквідатора в силу статті 30 Закону про банкрутство не було.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо порушення ліквідатором положень статті 30 Закону про банкрутство, та невірного застосування норм матеріального права господарським судом першої інстанції не знайшли свого правового обґрунтування.
Як убачається з матеріалів справи, у скаргах на дії ліквідатора Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" не погоджувалось з висновком проведеної оцінки лінії з виробництва гіпсокартону, а саме, банк вважає, що вартість реалізованого майна боржника занижена.
З цього приводу судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що відповідно до норм ст. 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку, а ліквідатор у справі про банкрутство не може нести відповідальність за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем. При цьому, при укладанні договору застави незалежна оцінка майна не проводилась, технічний стан об'єктів не оцінювався.
Також судова колегія зауважує, що оскарження оцінки майна є самостійним предметом іншого судового розгляду, проте не погодження з проведеною ліквідатором оцінкою не позбавляє Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" як кредитора та особу, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, звернутись їз запитом про проведення рецензування вказаного звіту про оцінку майна банкрута на підставі ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", однак своє право останній до продажу майна не використав.
Втім, зазначена рецензія звіту про оцінку майна банкрута надана ліквідатором та наявна в матеріалах справи, відповідно до якої встановлено, що звіт у цілому відповідає вимогам нормативно правових актів щодо оцінки майна. (том 5 а.с.57-58)
Крім того, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали суду, заявник апеляційної скарги посилається на те, що ліквідатором не було проінформовано кредиторів щодо здійснення ним дій в ході ліквідаційної процедури.
Стосовно цього судова колегія зауважує, що частиною 11 статі 30 Закону передбачено що ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Отже, закон не зобов'язує ліквідатора боржника, що ліквідується власником, ініціювати проведення зборів кредиторів, надавати звіт окремим кредитором щодо виконаної роботи у ході ліквідаційної процедури.
Крім того, наданий до матеріалів справи звіт ліквідатора є доступним для ознайомлення та з приводу його складення та проведення дій в ході ліквідаційної процедури, кредитори мають право висловити свою думку, що, зокрема, буде предметом окремого розгляду в порядку, передбаченому ст. 32 Закону про банкрутство.
Також Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" зазначено, що господарським судом першої інстанції не розглянуто питання щодо призначення ліквідаційної комісії.
Щодо цього доводу апеляційної скарги судова колегія зазначає наступне.
За ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
У разі виявлення обставин, зазначених в абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).
Як убачається з матеріалів справи, в порядку передбаченому ст.. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до рішення про ліквідацію ТОВ "Крим-Антарес", з заявою про порушення справи про банкрутство звернувся директор ТОВ "Крим-Антарес", тобто уповноважена на то особа. ( том 1 а.с. 2-3,5)
Частина 2 статті 51 Закону передбачає, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.
Як зазначалось раніше, постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2011р. відповідно до положень ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Юрченко Дмитра Юрійовича. Зазначена постанова набрала законної сили.
Отже, закон не передбачає обов'язку призначення ліквідаційної комісії після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо ухвалою суду по справі призначений ліквідатор -арбітражний керуючий. Крім того, слід зазначити, що відповідно до Закону про банкрутство, суб'єктом, який проводить ліквідацію, може бути або ліквідаційна комісія, або ліквідатор.
Таким чином, судом першої інстанції було правильно відмовлено у задоволенні клопотання про створення ліквідаційної комісії.
Крім того колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно зроблений висновок щодо відсутності підстав для відсторонення ліквідатора.
Як убачається з матеріалів справи про банкрутство, не був дотриманий порядок скликання зборів кредиторів та комітету кредиторів, передбачений ст. 16 Закону про банкрутство, зокрема, належним чином не повідомлений про їх проведення ліквідатор банкрута, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи належних доказів про повідомлення ліквідатора.
Таким чином збори комітету кредиторів проведені з порушенням порядку скликання зборів комітету кредиторів, у зв'язку з чим відповідне рішення про відсторонення ліквідатора, що прийняте комітетом кредиторів, не породжує правових наслідків.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, статтею 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.
2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2012 року у справі № 5002-12/2938-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.І. Сікорська
Судді З.Д. Маслова
Л.М. Заплава
Нарочним:
1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Антарес"
(вул. Зенітна, 72, к. 411,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95048)
Розсилка рекомендованою кореспонденцією:
2.Ліквідатор Юрченко Дмитро Юрійович (АДРЕСА_3
ОСОБА_6 АДРЕСА_1
4. ОСОБА_5 (АДРЕСА_2
5.Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим
(вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
6.Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" (вул. Артема, 60,Київ,04050)
7. Філія "Кримське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (пров. Піонерський, 3,Сімферополь,95011)
8.Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (пр-т. Московський, 60,Харків,65005)
9.Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"(95034, місто Сімферополь, пр-т Перемоги,4)
10.Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк"
(вул. Набережна Перемоги, 50,Дніпропетровськ,49094)