04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
29.10.2012 № 5011-25/7453-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Руденко М.А.
за участю представників сторін:
від позивача -Мосьпан О.А, довіреність № б/н від 29.08.2012;
від відповідача -Гальченко Р.О., довіреність № б/н від 16.07.2012;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства „Науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова" Національної академії аграрних наук України" на рішення господарського суду м. Києва від 31.07.2012 у справі № 5011-25/7453-2012 (суддя Морозов С. М.) за позовом Державного підприємства „Науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова" Національної академії аграрних наук України" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Агроцентр" про стягнення 4 000 332 грн. 47 коп.
Державне підприємство „Науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова" Національної академії аграрних наук України" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Агроцентр" про стягнення заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на суму 4 000 332,47 грн., з яких: 3 622 702,50 грн. - сума основного боргу, 217 361, 62 грн. - сума збитків від інфляції, 160 268, 35 грн. - сума 3% річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 31.07.2012 у справі № 5011-25/7453-2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.
При ухвалені даного рішення суд виходив з недоведеності позивачем факту отримання товару відповідачем та відповідно відсутності обов'язку у останнього щодо оплати товару.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2012 по справі № 5011-25/7453-2012 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що умовами договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №01-09-10К від 01.09.2010 не передбачено обов'язковості підтвердження факту передачі покупцю товару саме видатковими накладними.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державного підприємства „Науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова" Національної академії аграрних наук України" у справі № 5011-25/7453-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Пономаренко Є.Ю.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 5011-25/7453-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Буравльов С.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 у справі № 5011-25/7453-2012 апеляційна скарга Державного підприємства „Науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова" Національної академії аграрних наук України" прийнята до провадження та її розгляд призначено на 24.09.2012.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 у зв'язку з відпусткою головуючого судді Пономаренка Є.Ю. та судді Дідиченко М.А. для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства „Науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова" Національної академії аграрних наук України" у справі № 5011-25/7453-2012 призначено нову колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Баранець О.М., Буравльов С.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року апеляційна скарга Державного підприємства „Науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова" Національної академії аграрних наук України" прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Баранець О.М., Буравльов С.І. та її розгляд призначено на 10.10.2012.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 у зв'язку з виходом головуючого судді Пономаренка Є.Ю. та судді Дідиченко М.А. з відпустки, справу № 5011-25/7453-2012 повернуто до раніше визначеної колегії суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Буравльов С.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 апеляційна скарга Державного підприємства „Науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова" Національної академії аграрних наук України" прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Буравльов С.І. та призначена до розгляду на 29.10.2012.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 у зв'язку з відпусткою судді Буравльова С.І. розгляд апеляційної скарги Державного підприємства „Науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова" Національної академії аграрних наук України" у справі № 5011-25/7453-2012 визначено здійснити колегію суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А.
Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.
Представник відповідача у справі надав пояснення, якими проти апеляційної скарги заперечив.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між Державним підприємством „Науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова" Національної академії аграрних наук України", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Агроцентр", як покупцем, 01.09.2010 укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №01-09-10К.
Згідно предмету даного договору Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає та оплачує сільськогосподарську продукцію найменування, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна сума, термін поставки, умови поставки, якої визначені сторонами у специфікаціях до цього Договору, що є невід'ємними його частинами.
Відповідно до п. 2.1. Продавець зобов'язується передати Покупцеві товар на умовах визначених в специфікаціях до цього Договору, разом із усіма документами, що стосуються товару та підлягають переданню одразу разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства України.
Пунктом 2.2 передбачено, що Покупець сплачує Продавцю шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця 100 % суми вартості товару до 30.09.2010.
Згідно з п. 3.4. Договору приймання товару за кількістю та якістю проводиться в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Специфікаціями № 1 та № 2 від 01.09.2010 (Додаток № 1 до договору) передбачено, що строк оплати поставленого товару визначається фактом його отримання покупцем.
На підтвердження виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №01-09-10К від 01.09.2010 позивачем надано наступні видаткові накладні:
№АН-0000123 від 28.09.2010р. на суму 990 724,50 грн.,
№АН-0000124 від 29.09.2010р. на суму 1 169 437,50 грн.,
№АН-0000131 від 01.10.2010р. на суму 5 035,50 грн.,
№АН-0000130 від 20.10.2010р. на суму 2 357 505,00 грн.
Проте, дані накладні не підписані отримувачем товару - відповідачем у даній справі.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару, як вказує позивач, виконав частково, у зв'язку з чим, у останнього утворилась заборгованість в сумі 4 000 332 грн. 47 коп., яку Державне підприємство „Науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова" Національної академії аграрних наук України" просить стягнути на свою користь.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Факт отримання товару відповідачем та наявності заявленого до стягнення боргу станом на день подачі позову до суду спростовується матеріалами справи, зокрема, оформленими не належним чином видатковими накладними.
Доводи апелянта за апеляційною скаргою стосовно того, що умовами договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №01-09-10К від 01.09.2010 не передбачено обов'язковості підтвердження факту передачі покупцю товару видатковими накладними, відхиляються колегією суддів з наступних підстав.
У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
При цьому, частиною 1 вказаної статті передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вже зазначалось вище, умовами договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати Покупцеві товар на умовах визначених в специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємними частинами.
Специфікаціями № 1 та № 2 від 01.09.2010 (Додаток № 1 до договору) передбачено, що строк оплати поставленого товару визначається фактом його отримання покупцем.
Надані позивачем до суду видаткові накладні №АН-0000123 від 28.09.2010р. на суму 990 724,50 грн., №АН-0000124 від 29.09.2010р. на суму 1 169 437,50 грн., №АН-0000131 від 01.10.2010р. на суму 5 035,50 грн., №АН-0000130 від 20.10.2010р. на суму 2 357 505,00 грн. не є належними доказами отримання відповідачем поставленого товару, оскільки не містять підпису представника отримувача.
Як вбачається з умов договору, з урахуванням специфікацій відповідач повинен був здійснити оплату за поставлений товар в день його отримання. Така умова узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 692 ЦК України.
Оскільки, вищезазначені видаткові накладні не підписані відповідачем, то відповідно не доведено факт поставки товару та як наслідок і строк виконання відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу в частині оплати вартості поставленого позивачем товару не настав.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем належних доказів отримання відповідачем товару до суду не надано.
Також, не може бути доказом поставки товару відповідачу за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №01-09-10К від 01.09.2010 платіжне доручення № 154 від 24.01.2011 про сплату відповідачем коштів у сумі 900 000, 00 грн., оскільки ним не підтверджується факт саме поставки товару за цим договором.
При цьому, слід зазначити, що відповідач мав право виконати своє грошове зобов'язання достроково. Таке право передбачено й ст. 531 ЦК України.
В той же час, зі змісту листа № 92 від 16.03.2012 Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Агроцентр", на який теж посилається апелянт, не вбачається, що відповідачем було отримано товар від позивача, а отже даний документ не може бути належним доказом факту отримання товару відповідачем та настання строку виконання ним грошового зобов'язання.
Крім цього, скаржник в апеляційні скарзі посилається на те, що ним на виконання листів відповідача про відвантаження продукції ТОВ "ТД "Приват" на підставі Договору комісії № к30/08-10 від 30.08.2010, було відвантажено товариству продукцію, що підтверджується залізничними накладними.
Проте, з наданих суду копій товаро-транспортних накладних, вбачається, що вантажоотримувачем у них значиться ТОВ "ТД "Приват", а платником - ТОВ "Укрзернотранс". Отже, дані документи не підтверджують факт отримання відповідачем товару, поставленого позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №01-09-10К від 01.09.2010.
Крім того, вказані документи надані суду вже при перегляді рішення в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів поважності причин не подання вищезазначених документів до суду першої інстанції позивачем апеляційному суду не надано, тому, відповідно, справа переглядається за наявними в ній на момент винесення місцевим господарським судом рішення доказами.
Таким чином, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню зайво сплачена ним сума судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 630 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова" Національної академії аграрних наук України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2012 у справі № 5011-25/7453-2012 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Повернути Державному підприємству „Науково-виробнича дослідна агрофірма „Наукова" Національної академії аграрних наук України" (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Горького, вул. Наукова, б. 8, код за ЄДРПОУ 03374617) з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 630 грн. 00 коп., яка була перерахована платіжним дорученням від 13.08.2012 р. № C0813U8TUO. Підставою повернення судового збору є дана постанова підписана колегією суддів та скріплена гербовою печаткою суду.
4. Матеріали справи №5011-25/7453-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.
Судді Дідиченко М.А.
Руденко М.А.