01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
22.05.2012 № 05-6-13/324
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів: Сухового В.Г.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання: Марвано А.Т.
за участю представників:
від позивача: Олексієнко Т.В., довіреність від 27.04.2011,
від відповідача: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Стоун Контракт»,
на ухвалу господарського суду м. Києва від 05 вересня 2011 року,
у справі № 05-6-13/324 (суддя Курдельчук І.Д.),
за позовом приватного підприємства «Стоун Контракт», м. Житомир,
до TURABDIN FEINKOST, м. Ланггенс, Німеччина,
про стягнення суми боргу 10 912,30 Євро,
31 травня 2011 року, ПП «Стоун Контракт» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до TURABDIN FEINKOST про стягнення суми заборгованості за контрактом ( а.с. 15-20).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 3 червня 2011 року по справі № 05-6-10/203 у прийнятті позовної заяви відмовлено ( а.с. 13-14).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 року у справі № 05-6-10/203, ухвалу господарського суду м. Києва від 3 червня 2011 року по справі № 05-6-10/203 скасовано, а матеріали направлено до місцевого господарського суду для розгляду ( а.с. 11-12).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05 вересня 2011 року по справі № 05-6-13/324 у прийнятті позовної заяви відмовлено ( а.с. 2-3).
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 05 вересня 2011 року по справі № 05-6-13/324, відкрити провадження у справі за позовом ПП «Стоун Контракт» до TURABDIN FEINKOST про стягнення 10 912,30 Євро, що еквівалентно 122 763 грн. 39 коп. та направити справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2011 року відновлено строк подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження, та призначено розгляд справи в судовому засіданні 18 жовтня 2011 року.
У судове засідання 18 жовтня 2011 року, представник відповідача не з'явився. Керуючись Конституцією України, Законом України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» та пунктом b Частини 2 статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, розгляд справи було відкладено на 22 травня 2012 року.
Повідомлення про направлення документів відповідачу надійшло від суду першої інстанції м. Гіссен ( Німеччина), 4 січня 2012 року.
У судове засідання 22 травня 2012 року, відповідач явку свого представника не забезпечив.
Пунктом 6 Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах» встановлено, що якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 названої Конвенції, суддя, незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.
Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі відповідача, оскільки останні належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги і з дати направлення повідомлення пройшло 7 місяців.
Представник позивача у судовому засіданні 22 травня 2012 року підтримала вимоги та доводи апеляційної скарги та просила скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 05 вересня 2011 року, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22 травня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права встановила наступне.
Ухвалою від 05 вересня 2011 року по справі № 05-6-13/324 господарський суд міста Києва відмовив у прийнятті позовної заяви ПП «Стоун Контракт» до TURABDIN FEINKOST. Приймаючи дану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що у арбітражному застереженні, що міститься у п. 6.2 контракту №07/12-С від 07 грудня 2010 року, неправильно викладено назву суду.
З таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу
За правилами ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 7 цього Закону гарантує кожному захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Як вбачається з проведеного аналізу, при вирішенні господарських спорів за участю іноземних суб'єктів підприємницької діяльності судді застосовували положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України щодо вибору законодавства, яке має застосовуватись при врегулюванні спірних відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, коли сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.
Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право»), спір підлягає розгляду в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III Господарського процесуального кодексу України.
Роз'ясненням Вищого господарського суду України, від 31.05.2002, № 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" та рекомендацією Вищого господарського суду України від 09.11.2009 р. N 04-06/159, листа ВГСУ від 01.01.2009, "Про узагальнення судової практики вирішення господарськими судами окремих категорій спорів за участю нерезидентів, визначена правова позиція, згідно якої, у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої частиною третьою статті 4 ГПК пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.
Вказане підтверджується також практикою Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, зокрема у Постановах Верховного суду України від 22.05.2007, від 26.06.2007 у справі № 7/26322 Постанови ВГСУ від 14.09.2011 р у справі № 5020-9/326-12/196
У Пункті 6.2 Контракту № 07/12-С від 07 грудня 2010 року сторони передбачили, що у разі недосягнення згоди шляхом перемовин, усі спори, що відносяться до неналежного виконання цього договору вирішуються у судовому порядку в господарському суді України (м. Київ).
Отже, сторони контракту передбачили підсудність справи господарському суду держави України, який міститься у місті Києві, тобто господарському суду міста Києва.
При прийняті оскаржуваної ухвали, місцевим господарським судом не враховано, що Закон України «Про судоустрій» втратив чинність (згідно із Законом України від 7 липня 2010 року N 2453-VI)
Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, № 2453-VI: «Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.»
Отже, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що сторонами неправильно викладено назву суду у контракті № 07/12-с.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України «Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.»
Господарським судом м. Києва не враховано постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 року у справі № 05-6-10/203, якою скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 3 червня 2011 року по справі № 05-6-10/203 про відмову у прийнятті позовної заяви, ( між цими ж сторонами та з цього предмету), а матеріали направлено для розгляду по суті господарським судом м. Києва ( а.с. 11-12).
Тому, ухвала господарського суду міста Києва від 05 вересня 2011 року підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України Законом України «Про міжнародне приватне право», Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Стоун Контракт» на ухвалу господарського суду міста Києва від 05 вересня 2011 року у справі № 05-6-13/324 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 05 вересня 2011 року по справі № 05-6-13/324 скасувати.
3. Справу № 05-6-13/324 направити на розгляд до господарського суду міста Києва.
4. Приватному підприємству «Стоун Контракт» здійснити переклад даної постанови на німецьку мову та направити постанову і переклад на адресу TURABDIN FEINKOST, м. Ланггенс, Німеччина.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя Чорногуз М.Г
Судді Суховий В.Г.
Агрикова О.В.