29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"01" листопада 2012 р.Справа № 17/5025/1019/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Новий Двір", м. Городок
про стягнення 473 499,21 грн., з яких 432 721,67 грн. - сума лізингових платежів, 33 694,88 грн. - пеня, 443,39 грн. - інфляційні втрати, 6 639,27 грн. - 3% річних
За участю представників сторін:
від позивача: Ходюк Б.В. - за довіреністю №14/20-46-12 від 04.10.2011р. (в судовому засіданні 18.10.2012р.)
від відповідача: Лясковський М.В. - за довіреністю від 04.01.2012р.
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення (вступна та резолютивна частини) оголошено 01.11.2012р., оскільки в судовому засіданні 18.10.2012р. оголошувалась перерва.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 432 721,67 грн. - суми лізингових платежів, 33 694,88 грн. - пені, 443,39 грн. - інфляційних втрат, 6 639,27 грн. - 3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу №22-10-368 пл-стб//531 від 09.08.2010р. щодо оплати лізингових платежів, внаслідок чого, як стверджує позивач, у відповідача виникла заборгованість. За порушення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
В судовому засіданні повноважний представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.
Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі. Крім того, відповідачем надано на розгляд суду заяву про відстрочку виконання рішення суду на один рік. Мотивуючи вказану заяву, посилається на те, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі з огляду на те, що основною діяльністю відповідача є утримання корів та одержання від них молочної сировини (молока) із подальшою реалізацією його молокопереробним підприємствам. Вказує, що 20.01.2012р. між ТОВ „Новий Двір" та ТОВ „ГадячСир" було заключено договір на закупівлю молока за №Б-47. З 08.02.2012р. Росія офіційно заборонила імпорт з трьох сирзаводів України, в тому числі і з ТОВ „ГадячСир". Зазначає, що у зв'язку із ростом заборгованості ТОВ „ГадячСир", відповідач змушений був припинити відгрузки молочної сировини. Станом на 30.05.2012р. заборгованість становила 1621 181,45 грн. Також, посилається на те, що впродовж з 18.07.2011р. по 27.03.2012р. відповідачем для повноцінної подальшої діяльності підприємства, проводилися будівельні та ремонтні роботи будівель корівників, монтажу додаткового устаткування, на що було затрачено чималі кошти. В другій половині 2011 року у зв'язку із непередбаченими та раптовими хворобами корів товариство понесло додаткові витрати на закупівлю ветеринарних препаратів для лікування корів. Зауважує, що 19.09.2012р. на адресу голови правління НАК „Украгролізинг" відповідачем було надіслано лист щодо можливості відстрочення або розстрочки боргу. 27.09.2012р. відповідачем було отримано відповідь, в якій НАК „Украгролізинг" не заперечує щодо надання судом відстрочення чи розстрочки виконання судового рішення відповідно до ст. 121 ГПК України.
З приводу заяви відповідача про відстрочку виконання рішення позивач зазначає про можливість її задоволення у випадку визнання судом підстав, на які посилається відповідач для мотивації своєї заяви, достатніми. Зауважує, що зацікавлений в реальному виконанні рішення по даній справі, тому заперечень щодо поданої заяви не має.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
09.08.2010р. між відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (яке на даний час іменується державне публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг") (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Новий Двір" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №22-10-368 пл-стб//531, згідно з умовами якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п. 1.).
В розділі 4 договору фінансового лізингу сторони погодили лізингові платежі, зокрема, згідно п.п. 4.1., 4.3., 4.4. за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки предмета лізингу; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість. З моменту підписання акту лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:
- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;
- комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного договору.
Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні шість місяців.
Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів".
В розділі 7 сторони передбачили відповідальність лізингоодержувача за порушення строків сплати лізингових платежів у вигляді сплати пені за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі (п.п. 7.1., 7.7.).
Згідно акту приймання-передачі від 12.08.2010р., підписаного та скріпленого печатками сторін, відповідач прийняв у лізинг сільськогосподарську техніку -комплект по переробці зерна для отримання борошна та круп'яних виробів або комбікормів.
В додатку №2 до договору фінансового лізингу погоджено розмір та строки сплати лізингових платежів.
Відповідачем допущена заборгованість з лізингових платежів за період серпень 2011 року -серпень 2012 року в розмірі 432 721,67 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань на підставі п.п. 7.1., 7.7. договору фінансового лізингу позивач нарахував пеню в розмірі 33 694,88 грн. (за період з 13.08.2011р. по 13.08.2012р.).
Крім того, згідно ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 443,39 грн. - інфляційних втрат за період вересень 2011 року -липень 2012 року) та 6 639,27 грн. - 3% річних (за період з 13.08.2011р. по 13.08.2012р.).
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173,174 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З положень ст. 11 та ст. 509 ЦК України вбачається, що в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу, однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як свідчать матеріали справи між сторонами укладено договір фінансового лізингу.
З аналізу ст. 806 ЦК України, ч. 1 ст. 297 ГК України вбачається, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе за договором фінансового лізингу зобов'язання, зокрема, передав відповідачу у фінансовий лізинг сільськогосподарську техніку, про що складено відповідний акт приймання-передачі. У свою чергу, відповідач сільськогосподарську техніку отримав, проте взятих на себе договірних зобов'язань з повної та своєчасної сплати лізингових платежів згідно затвердженого графіку не виконав. Доказів погашення заборгованості суду не подано.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 432 721,67 грн. - лізингових платежів є правомірною.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні та 3% річних.
У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зі змісту п.п. 7.1. договору фінансового лізингу вбачається, що сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення строків сплати лізингових платежів у вигляді сплати пені за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Крім того, в п. 7.7. сторони погодились, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.
Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд погоджується з даною сумою, та приходить до висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 33 694,88 грн. -пені, яка нарахована за період з 13.08.2011р. по 13.08.2012р.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд прийшов до висновку про правомірність їх нарахування.
Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Приймаючи до уваги те, що відповідач позовні вимоги щодо стягнення 473499,21 грн., з яких 432 721,67 грн. - сума лізингових платежів, 33 694,88 грн. - пеня, 443,39 грн. - інфляційні втрати, 6 639,27 грн. - 3% річних визнав в повному обсязі, а також те, що позов обґрунтований матеріалами справи, відповідає чинному законодавству, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Разом з тим відповідачем подано заяву про відстрочку виконання рішення суду на один рік.
Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
В обгрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду відповідачем надано договір на закупівлю молока, укладений з контрагентом, договір поставки товару, листування, довідку про вартість виконаних будівельних робіт. Однак, подані докази не є достатніми для вирішення питання щодо відстрочки виконання рішення суду, а тому в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Новий Двір", м. Городок про надання відстрочки виконання рішення суду по справі №17/5025/1019/12 належить відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ч. 5 ст. 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД
Позов державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Новий Двір", м. Городок про стягнення 473 499,21 грн., з яких 432 721,67 грн. - сума лізингових платежів, 33 694,88 грн. - пеня, 443,39 грн. -інфляційні втрати, 6 639,27 грн. - 3% річних задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Новий Двір" (м. Городок, вул. Войкова, 14/1А; код 33989883) на користь державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а; код 30401456) 432 721,67 грн. (чотириста тридцять дві тисячі сімсот двадцять одну гривню 67 коп.) - лізингових платежів, 33 694,88 грн. (тридцять три тисячі шістсот дев'яносто чотири гривні 88 коп.) - пені, 443,39 грн. (чотириста сорок три гривні 39 коп.) - інфляційних втрат, 6 639,27 грн. (шість тисяч шістсот тридцять дев'ять гривень 27 коп.) - 3% річних, 9469,98 грн. (дев'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять гривень 98 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Новий Двір", м. Городок про надання відстрочки виконання рішення суду по справі №17/5025/1019/12 відмовити.
Повне рішення складено 5 листопада 2012 року.
Суддя В.В. Димбовський
Віддруковано 3 примірника:
1 -до справи,
2 -позивачу (рекомендованим листом на адресу: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а),
3 -відповідачу.