79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
06.11.12 Справа № 5010/774/2012-Б-25/20
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»
на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2012р.
у справі № 5010/774/2012-Б-25/20
за заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м.Київ
до приватного акціонерного товариства «Зірниця», м.Івано-Франківськ
про визнання банкрутом,
з участю представників :
від скаржника -Брегей І.С. -головний юрисконсульт
від боржника -Волосянко Р.О. - керівник
В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2012р. припинено провадження у справі № 5010/774/2012-Б-25/30 (головуючий суддя Валєєва Т.Е., судді Ткаченко І.В., Кобрин О.М.) про банкрутство приватного акціонерного товариства «Зірниця», м.Івано-Франківськ.
Не погоджуючись з даною ухвалою ініціюючий кредитор -публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, банком, подаючи до господарського суду заяву про порушення справи про банкрутство боржника, були подані усі належні докази необхідні для застосування судових процедур, визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі -Закон). Крім того, скаржником заперечується висновок суду стосовно безпідставності вимог банку, оскільки доданими до заяви документами підтверджується їх безспірність. Також, на думку скаржника, боржник по відношенню до банку має грошове зобов»язання, яке не забезпечене заставою майна боржника, а тому вимоги банку у даному випадку не є заставними.
Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з заявою про порушення справи про банкрутство приватного акціонерного товариства "Зірниця" за загальною процедурою в порядку ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).
Заява мотивована, зокрема, тим, що грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 30 887 171,52 грн. підтверджені рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2011 р. у справі №20/173, не задоволені боржником протягом більше трьох місяців після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу, що відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство є підставою для порушення справи про банкрутство. При цьому, ініціюючий кредитор в заяві вказує на те, що безспірні вимоги до боржника, які не забезпечені заставою майна боржника, становлять 2 575 960,42 грн. з урахуванням того, що загальна оціночна вартість майна, переданого в забезпечення, складає 28 311 211,10 грн.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.07.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства "Зірниця", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено підготовче засідання у справі на 15.08.2012 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.
Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, а відтак наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.
Частина 3 статті 6 Закону про банкрутство визначає ознаки неплатоспроможності боржника. Згідно з вказаною нормою справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
У першу чергу всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж їх оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2011 р. у справі №20/173, з урахуванням ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2011 р. про виправлення описки, стягнено солідарно з боржника, з товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" та з товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати Плюс 2004" на користь ініціюючого кредитора загальну суму заборгованості у розмірі 30 590 925,56 грн., з яких 26 200 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 4 021 120,22 грн. заборгованості за процентами, 68 000,00 грн. заборгованості по сплаті комісії, 150 165,38 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 2 825,65 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 119 429,01 грн. інфляційні збитки за несвоєчасну сплату відсотків, 3 649,30 грн. інфляційні збитки за несвоєчасну сплату комісії, 25 500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. №№84-87 том ІІ, №18 том ІV). Зазначена заборгованість виникла на підставі кредитного договору №07/30-03 від 28.11.2007 р., укладеного між ініціюючим кредитором (кредитодавець) та боржником (позичальник).
На виконання вказаного рішення господарським судом Івано-Франківської області видано наказ від 16.09.2011 р. №1682 (а.с. №88 том ІІ).
Отже, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 30 590 925,56 грн. є безспірними.
Однак, відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону про банкрутство боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а згідно із абз. 7 цієї ж статті до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується, зокрема, недоїмка (пеня та штраф).
Відтак, суми заборгованості зі сплати пені та штрафу (штрафних санкцій) не можуть входити до складу грошових вимог ініціюючого кредитора та відповідно впливати на порушення справи про банкрутство боржника.
Отже, безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника за виключенням пені становлять 30 437 934,53 грн.
Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.
У зв'язку з чим, згідно із вимогами ч. 8 ст. 8 Закону про банкрутство до заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство додаються докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата з 1 квітня 2012 року становить 1 094,00 грн. Отже, триста мінімальних розмірів заробітної плати станом на час подання заяви про порушення справи про банкрутство (22.06.2012 р.) складають 328 200,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи, ініціюючий кредитор вважає, що безспірні вимоги до боржника, які не забезпечені заставою майна боржника, становлять 2 575 960,42 грн., оскільки загальна оціночна вартість майна, переданого в забезпечення, узгоджена сторонами на загальну суму 28 311 211,10 грн., в т.ч. за договором іпотеки від 29.11.2007 р. на суму 23 728 142,00 грн. (а.с. №№ 3-7 том І, №№1-2 том ІІІ).
Однак, з експертної оцінки майна боржника станом на 10.12.2010 р. вбачається, що загальна вартість предмета іпотеки, переданого за договором іпотеки від 29.11.2007 р., укладених між ініціюючим кредитором та боржником, становить 30 110 446,00 грн. (а.с. №№108-234 том ІІІ).
Отже, відповідно до експертної оцінки майна боржника, зробленої пізніше, різниця між вартістю предмета іпотеки та сумою грошових вимог ініціюючого кредитора становить 327 491,53 грн., що складає менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
За відсутності іншої оцінки майна боржника найпізніша оцінка майна боржника, в тому числі зроблена понад шість місяців тому, має визначальне значення для розгляду справи про банкрутство.
Крім того, грошові вимоги ініціюючого кредитора забезпечені іншим майном, переданим у забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором №07/30-03 від 28.11.2007 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія", товариством з обмеженою відповідальністю "Карпати Плюс 2004", г-ном Терешко Р.В.
У силу вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, порушуючи провадження у справі, суд ухвалою від 05.07.2012 р. зобов'язував ініціюючого кредитора надати суду до 15.08.2012 р. докази, які підтверджують, що заставного майна боржника, недостатньо для задоволення грошових вимог ініціюючого кредитора, відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" станом на час порушення справи про банкрутство.
Отже, станом на час проведення підготовчого засідання у ініціюючого кредитора було достатньо часу (більше одного місяця) на надання доказів щодо фактів, які є істотними та входять до предмету доказування у даній справі, що мали місце на час порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до пояснень представника ініціюючого кредитора в судовому засіданні, з 2007 року оцінку майна боржника в порядку Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" з різних причин не проводилась, в т.ч. в межах виконавчого провадження, відкритого постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 15.02.2012 р. серії ВП №31246582 (а.с. №89 том ІІ) з примусового виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.2011 р. №1682.
За вимогами ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство підготовчого засідання суду має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.
Враховуючи те, що порушення справи про банкрутство має незворотні правові наслідки як для ініціюючого кредитора, так і боржника та інших його кредиторів (зокрема, внаслідок дії мораторію на задоволення вимог кредиторів), докази обґрунтованості підстав для порушення справи про банкрутство повинні мати місце на час порушення справи про банкрутство та суд позбавлений права відкладати розгляд справи у підготовчому засіданні поза межами встановленого ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство строку для проведення оцінки забезпеченого заставою майна боржника.
Отже, належних та допустимих доказів того, що вартості заставного майна є недостатньо для повного задоволення вимог ініціюючого кредитора, заявником суду не надано.
Крім того, як встановлено судом під час розгляду справи, незважаючи на наявність виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду про стягнення заборгованості, ініціюючим кредитором не надано суду будь-яких доказів вжиття заходів щодо задоволення грошових вимог та погашення заборгованості за рахунок заставного майна.
Таким чином, ініціюючим кредитором в порушення вимог ст. 33 ГПК України не доведено наявність підстав, з якими Закон про банкрутство пов'язує можливість здійснення провадження у справі про банкрутство.
Частина 11 статті 11 Закону про банкрутство передбачає право суду винести ухвалу про припинення провадження у справі за наслідками проведення підготовчого засідання суду.
Відповідно до приписів ст. 5 Закону про банкрутство і ст. 41 ГПК України суд у справі про банкрутство застосовує норми ГПК України, які мають універсальний характер.
За таких обставин суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство та необхідність припинення провадження у справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2012р. у справі № 5010/774/2012-Б-25/20 - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати покласти на скаржника.
Повний текст постанови складено «07»листопада 2012р.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.