79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.10.11 Справа№ 4/2219-2/315
Скарга №31/10-8736 від 26.07.11 р : Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ
Боржник : приватний підприємець Онипко Віктор Ілліч, смт.Івано-Франкове Яворівського району Львівської області
Орган Державної виконавчої служби, дії якого оскаржуються : Відділ державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції, м.Яворів Львівської області
Скарга на дії відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції.
Суддя : С.Б.Кітаєва
При секретарі : М.Р. Король
Представники:
від скаржника: Ханас М.О. -представник (довіреність №69/10 від 09.09.11 р)
від боржника : не з»явився:
від ДВС Яворівського РУЮ : не з»явився
від ВДВС ГУЮ у Львівській області : не з»явився.
Суть спору : Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ подала на розгляд до господарського суду Львівської області скаргу №31/10-8736 від 26.07.11 р на дії відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції при виконанні рішення суду у справі №4/2219-2/315 за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ, до приватного підприємця Онипко В.І. ,смт.Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, про стягнення 9 849,06 грн.
Скарга прийнята до розгляду ухвалою від 04.08.2011 року, судове засідання призначено на 23.09.2011 року. У зв»язку із хворобою судді Кітаєвої С.Б., 23.09.2011 року судове засідання не відбулось. Розгляд скарги відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду від 04.10.11 р та від 13.10.11 р .
З підстав, наведених у скарзі, поданому до справи поясненні за №31/10-11102 від 01.09.11 р представник скаржника просить скаргу задоволити. Покликається в обґрунтування скарги на те, що виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 15.11.2005 року у справі №4/2219-2/315, на підставі виданого 13.01.06 р наказу, було відкрите ВДВС Яворівського районного управління юстиції постановою від 07.03.2006 року. Однак, не отримавши від ДВС з 2006 року документів, які б свідчили про проведення виконавчих дій , ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернувся до ВДВС Яворівського РУЮ із запитами про надання інформації про хід виконавчого провадження. Як вказано у скарзі , перший запит - від 05.07.07 р за №31/10-6649., останній 25.08.09 р №31/10-8350. Скарга на бездіяльність посадових осіб ВДВС Яворівського РУЮ скеровувалась стягувачем начальнику підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ( скарга від 28.01.11 р №31/10-914).
Не отримавши відповіді, скаржник звернувся зі скаргою до Начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.06.11 р №31/10-6592. Із відповіді №72/07-29/3 від 05.07.2011 р дізнався , що 30.12.08 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яка разом з оригіналом виконавчого документа рекомендованою кореспонденцією за вих.№09-15/19182 скерована на адресу стягувача. Стверджує, що постанови про повернення виконавчого документа скаржник не отримував; що наказ втрачений по вині виконавчої служби, з невідомих стягувачу причин, відтак є неможливим виконання рішення суду. Відсутність виконавчого документа на виконанні трактує як наслідок неправомірних дій державної виконавчої служби і про даний факт, як вважає, свідчить невиконання судового рішення більше п»яти років та ненадання відповідей на багаторазові звернення ДК «Газ України» про хід виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного вище наказу. Скаржник просить визнати неправомірними дії ВДВС Яворівського РУЮ, які призвели до відсутності виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області від 13.01.06 р №4/2219-2/315.
Скаргу, з підстав наведених у Запереченнях від 07.09.2011 р за №09-67/13177, просить відхилити Яворівське районне управління юстиції. Описуючи послідовність виконавчих дій, ВДВС зазначає, що 30.12.2008 року державним виконавцем постановлено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв»язку із тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, а також, що у постанові стягувачу роз»яснено його право повторно протягом трьох років звернутись у відділ із заявою про відкриття виконавчого провадження. Стверджує, що постанова про повернення та виконавчий документ повернуті стягувачу 30.12.2008 року за вих.№09-15/19183 і про це свідчить відмітка в журналі відправлення кореспонденції №6 від 30.12.2008 р. Окрім того, ДВС Яворівського РУЮ не погоджується із доводами скаржника про залишення без розгляду його звернень. Стверджує , що на звернення стягувача з питань виконавчого провадження надавались відповіді.
В жодне судове засідання по розгляду скарги ВДВС не забезпечило явку повноважного представника.
Відповідно до ст.75 ГПК України скарга розглядається за наявними у справі документами.
Судом встановлено :
15 листопада 2005 року господарський суд Львівської області постановив рішення у справі №4/2219-2/315 за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної компанії «Нафтогаз України», м.Київ, до відповідача , приватного підприємця Онипко В.І., смт.Івано-Франкове Львівської області, про стягнення заборгованості за спожитий газ . Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5892,74 грн.основного боргу, 1859,7 грн. інфляційних втрат, 312,53 грн. трьох процентів річних, 497,48 грн. пені, 92 грн. держмита та 106 грн. вартості витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Рішення сторонами не оскаржувалось і набрало законної сили.
На примусове виконання зазначеного рішення 13.01.2006 року господарський суд Львівської області видав стягувачу наказ , дійсний для пред»явлення до виконання протягом трьох років.
З матеріалів у справи слідує, що 03.03.2006 року стягувач подав наказ суду на примусове виконання до ВДВС Яворівського районного управління юстиції.
07.03.2006 року ВДВС Яворівського районного управління юстиції в особі державного виконавця Кобзяк Б.О., було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 13.01.2006 року у справі №4/2219-2/315.
Подані ВДВС до Заперечень документи свідчать про вжиття заходів , передбачених Законом України «Про виконавче провадження», з ціллю виконання рішення суду. У тому числі, вбачається розгляд Яворівським районним судом Львівської області подання державного виконавця ВДВС Яворівського РУЮ Кобзяк Б.О. , про виділення частки в квартирі , в якій проживає Онипко В.І., з метою погашення заборгованості по виконавчому провадженні. Ухвалою від 22.07.2008 р в справі №6-7/08 Яворівський районний суд Львівської області в задоволенні подання відмовив. Окрім того зняв арешт з квартири, часткк у якій ( належну відповідачу) просив виділити орган стягнення для реалізації..
30.12.12.2008 року державним виконавцем прийнято постанову ( ВП №5783900) про повернення виконавчого документа стягувачу. В п.2 зазначеної постанови вказується, що виконавчий документ може бути повторно пред»явлено до виконання в строк до 30.12.2011 року. Постанова прийнята відповідно до ст.40,76 Закону України «Про виконавче провадження». Мотивована тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
В підтвердження відіслання постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, до Заперечення на скаргу Відділ державної виконавчої служби Яворівського районне управління юстиції Львівської області надав витяг з журналу відправлення вихідної простої кореспонденції.
Скаржник вважає, що ВДВС порушило вимоги ЗУ «Про виконавче провадження»відправивши постанову та наказ простою кореспонденцією. Поряд з цим, Головне управління юстиції у Львівській області, при розгляді звернення №8691-0-33-11/20 від 15.06.2011 року скаржника і за дорученням Департаменту державної виконавчої служби , у листі від 05.07.2011 р №72/07-29/3 , який підписаний заступником начальника Головного управління юстиції у Львівській області -начальником відділу державної виконавчої служби І.В.Паничок повідомило скаржника, що постанова про повернення виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого документа, рекомендованою кореспонденцією за вих..№09-15/19182, скеровано на адресу стягувача.
Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює порядок оскарження дій і чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду, встановлено : скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня , коли дія мала бути вчинена.
В редакції Закону України «Про виконавче провадження», чинній станом на час вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу суду від 13.01.2006 року №4/2219-2/315 :
Стаття 1 Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Звертаючись зі скаргою, в якій ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України» просить визнати неправомірними дії ВДВС Яворівського РУЮ, які призвели до «відсутності виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області від 13.01.06 р №4/2219-2/315», скаржник не конкретизує, які саме дії, вчинені державним виконавцем ВДВС Яворівського РУЮ при примусовому виконанні зазначеного вище рішення суду, він просить визнати неправомірними та необгрунтовує, в чому полягає неправомірність таких дій із врахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Вимога скаржника носить альтернативний ( невизначений ) характер.
Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час перебування виконавчого документа на виконанні вказує, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Слід зауважити, що однією із дій державного виконавця в ході виконавчого провадження є постановлення постанов. Поряд з цим, скаржник не оскаржує такі у даній скарзі ( в тому числі , не оскаржує і постанову від 30.12.08 р про повернення виконавчого документа стягувачу. Саме прийняття зазначеної постанови пояснює відсутність на виконанні у ВДВС виконавчого документа.
Щодо скерування ВДВС постанови від 30. 12.08 р про повернення стягувачу виконавчого документа простою кореспонденцією, то суд не вбачає в таких діях ВДВС порушення норм Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ст.27 зазначеного Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Посилання скаржника на лист Міністерства юстиції України від 31.03.08 р №25-32/303 є безпідставним, оскільки останній носить рекомендаційний характер, а порядок відіслання документів чітко виписано в Законі.
За результатами розгляду скарги господарський суд виносить ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною або визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов»язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.121-2, 86 ГПК України, господарський суд,
1.Визнати доводи скаржника неправомірними і скаргу відхилити.
2. Надіслати дану ухвалу скаржнику, боржнику та органу Державної виконавчої служби.
Суддя Кітаєва С.Б.