79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.11.12 Справа№ 5015/3718/12
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Калуш
до відповідача:Приватного підприємства «Політеп», м. Львів
про: стягнення 3 022,44 грн.,
Суддя Долінська О.З. При секретарі Вашкевич Н.
За участю представників:
позивача:ОСОБА_1
відповідача:не з'явився.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Політеп»про стягнення 3 022,44 грн.Ухвалою від 07.09.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.10.2012 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Заявки на транспортно- експедиторське обслуговування, не здійснив оплати у повному обсязі за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 3 000,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 22,44 грн. -3% річних.
В судове засідання 01.10.2012 р. позивач з'явився, вимоги ухвали суду від 07.09.12р. не виконав, позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
В судове засідання 01.10.2012 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином та завчасно був повідомлений про час і місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення №0749337 від 10.09.2012 р., причин не прибуття в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 07.09.12р. не виконав. В судовому засіданні із-за неявки відповідача і невиконання сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено на 15.10.2012 р.
В судове засідання 15.10.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Вимоги ухвали суду виконав.
В судове засідання 15.10.2012 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений, про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвал суду не виконав. Розгляд справи відкладено на 05.11.2012 р.
В судове засідання 05.11.2012 р. позивач з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві просить позов задоволити.
В судове засідання 05.11.2012 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду справи судом за адресою згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців: 79034, Львівська область, м. Львів, Сихівський район, вул. Листопадна, будинок 1, квартира 33.
На виконання вимог ГПК України, як в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі так і в ухвалах про відкладення розгляду справи, окрім подання відзиву на позовну заяву, відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.
Згідно ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази і вправі витребовувати такі, виключно за клопотанням сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Проте, будучи повідомленим належним чином про дати, час та місце проведення судових засідань (як зазначено вище, відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, ухвали вручені належним чином), Відповідач своїм правом на захист чи заперечення позову не скористався.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Між сторонами у справі підписано Заявку на транспортно- експедиторське обслуговування (надалі -Заявка). За умовами цієї Заявки, виконавець (позивач у справі) надав замовнику (відповідач у справі) транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу з м. Львів (Україна) до м. Гандаслебен (ФРН).
Згідно заявки, вартість наданих послуг складає 600,00 Євро (що на день розвантаження вантажу за офіційним курсом НБУ еквівалентно 6 141,07 грн.), яку сторонами погодили.
На виконання умов даної Заявки позивач здійснив перевезення бетонних виробів. Перевезення здійснено за маршрутом м. Львів (Україна) до м. Гандаслебен (ФРН), що підтверджується актом здачі -прийняття робіт (надання послуг) №ГО-0000004 від 20.07.2010 р., підписаний сторонами і скріплений печатками сторін.
Підписаним з обох сторін Актом виконаних робіт №ГО-0000004 від 20.07.2010 р. сторони ствердили, що позивачем надані послуги на загальну суму 6 141,07 грн. (ПДВ 0,00 грн.).
Відповідачем частково оплачено за надані послуги, про що свідчать банківські виписки на загальну суму 3 141,07 грн., в тому числі згідно виписки від 27.07.2010 р. -1 641,07 грн., від 18.08.2010 р. -1000,00 грн., від 10.08.2012 р.- 500,00 грн. Залишилась непогашеною сума 3 000,00 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензії № 01/12 від 14.05.2012 р. про оплату заборгованості на здійснення перевезення по вказаній Заявці, на які відповідач не відповів
Станом на день розгляду справи судом, відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, заборгованість в розмірі 3 000,00 грн. не погасив, доказів погашення вказаної заборгованості позивачу суду ним не представлено, відповідач у визначеному Законом порядку не заперечив проти позову.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як встановлено судом, між сторонами у справі виникли відносини з Заявки про надання транспортно-експедиційних послуг.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України вказує на те, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, позивач виконав взяті на себе обов'язання передбачені Заявкою на транспортне -експедиторське обслуговування, а відповідач прийняв виконані роботи на суму 6 141,07 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт №ГО-0000004 від 20.07.2010 р., який підписаний сторонами і скріплений печатками сторін. Однак оплату наданих послуг відповідачем проведено тільки частково в сумі 3 141,07 грн., що вбачається із зазначених вище банківських виписок. Таким чином, непогашеною залишилась сума заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 3 000,00 грн. Факт надання послуг позивачем підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями накладної, рахунком - фактури №РЕ1009 від 15.07.2010 р., рахунком -фактури №ГО- 0000004 від 20.07.2010 р. та іншими матеріалами справи.
А відтак, оскільки відповідачем не виконано свого обов'язку в частині оплати наданих послуг, вимоги позивача про стягнення 3000,00 грн. за надані послуги заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовзання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2012 р. за №01/12 позивачем скеровувалась відповідачу претензія на суму 3000,00 грн., в якій він вимагав у відповідача сплатити заборгованість в сумі 3000,00 грн. і попереджував, що в разі несплати суми, буде звертатись з позом у суд з покладанням на відповідача витрат в тому числі 3% річних. Докази відправки такої долучено позивачем до матеріалів справи.
Однак відповідач проігнорував вимогу позивача, боргу не погасив, відповіді на претензію не дав.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 22,44 грн. -3% річних є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий слід покласти на відповідача, так як спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 49, 66, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 ГК України, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Політеп»(адреса: вул. Чоловського, 5, м. Львів, 79018; ідентифікаційний код 20803793) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3 000,00 грн. -заборгованості, 22,44 грн. -3% річних та 1'609,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. Повернути позивачу - Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 (адреса:АДРЕСА_2;ідентифікаційний код НОМЕР_1) з державного бюджету 30,50 грн. зайво сплаченого ним судового збору по квитанції №480310005 від 03.09.2012 р.
4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Долінська О.З.