номер провадження справи 18/90/12
Запорізької області
31.10.12 Справа № 5009/3650/12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі»(72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61)
до квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вулиця Жовтнева, 4)
про стягнення 924 980,75 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники:
від позивача: Левченко Н.О., довіреність № 1182 від 09.08.2012 р., паспорт серії СЮ №189249 від 07.10.2010 р.;
від відповідача: Матюшко Е.В., довіреність № 2671 від 18.09.2012 р., паспорт серії СЮ №009815 від 04.10.2006 р.;
Господарським судом Запорізької області 27.09.2012 року отримано позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі»до відповідача квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя про стягнення 1 169 577,29 грн., які складаються з 1 094 390,35 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, на підставі договору № 917 про закупівлю послуг за державні кошти від 21.03.2012 р. та 75 186,94 грн. пені за неналежне виконання умов договору. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на умови договору № 917 від 21.03.2012 р., ст. ст. 509, 525, 526, 527 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 28.09.2012 року порушено провадження у справі № 5009/3650/12. Справі присвоєно номер провадження 18/90/12, судове засідання призначене на 17.10.2012 р.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 17.10.2012 р. представник позивача заявив про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем 21.09.2012 р. суми заборгованості в розмірі 244 596,54 грн., та просив суд стягнути з КЕВ м. Запоріжжя 849 793,81 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, на підставі договору № 917 від 21.03.2012 р. та 75 186,94 грн. пені. Заява про зменшення позовних вимог відповідала приписам ст. 22 ГПК України, не суперечила правам і охоронюваним законом інтересам сторін та була прийнята судом до розгляду.
З урахуванням зазначеного, судом розглядалися позовні вимоги про стягнення з КЕВ міста Запоріжжя 849 793,81 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію та 75 186,94 грн. пені за неналежне виконання умов договору.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив. Звернув увагу суду на той факт, що КЕВ м. Запоріжжя є бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету, відповідно до кошторисних призначень на поточний рік. Крім того, зазначав, що сума боргу на спожиту теплову енергію складає 30 597,68 грн., оскільки відповідачем була здійснена часткова оплата, а відтак і сума пені повинна бути меншою, ніж заявлена позивачем до стягнення.
З метою з'ясування фактичних обставин справи для повного та всебічного розгляду спору в судовому засіданні оголошувалась перерва до 31.10.2012 р.
В судовому засіданні 31.10.2012 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням їх уточнення.
Представник відповідача проти наявності заборгованості у розмірі 30 597,68 грн. не заперечив. В той же час, надав суду клопотання про зменшення розміру пені, яким просив вимоги щодо стягнення пені не задовольняти, оскільки КЕВ м. Запоріжжя є розпорядником коштів 3-го ступеня і грошові кошти надходять на його рахунки не завжди і не в повному обсязі, що призводить до ускладнення виконання умов договору.
Представник позивача заперечив проти зменшення штрафних санкцій та звільнення відповідача від господарської відповідальності, пояснивши суду, що внаслідок невчасного та неналежного виконання споживачами своїх господарських зобов'язань перед позивачем, останній також невчасно виконує зобов'язання перед своїми контрагентами, в тому числі перед НАК «Нафтогаз України», і не звільняється від відповідальності та вимушений також сплачувати штрафні санкції.
Клопотання відповідача судом відхилено, як необґрунтоване.
В судовому засіданні 31.10.2012 р. розгляд справи був закінчений, судом у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі»(Учасник, позивач у справі) та квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя (Замовник. Відповідач у справі) 21.03.2012 р. уклали договір про закупівлю послуг за державні кошти, за умовами якого Учасник зобов'язується у 2012 році надати Замовникові послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (центральне опалення в/ч А3840) вчасно та відповідної якості, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги своєчасно, і за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що для нарахування плати за опалення встановлено двоставковий тариф, який містить дві складові: тариф за одиницю фактично спожитої теплової енергії -598,08 грн., 177,15 Гкал; абонентської плати 1,00 грн. за одиницю приєднаного теплового навантаження в місяць протягом року в розрахунку на 1 кв.м для населення, та 4,68 грн. за 100 ккал/год приєднаного теплового навантаження в місяць протягом опалювального сезону для інших споживачів. Тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються органами місцевого самоврядування і в разі їх зміни, у встановленому законом порядку, застосовуються сторонами в обов'язковому порядку без узгодження сторонами договору з моменту прийняття такого рішення.
Згідно з п. 4.1 договору, розрахунок проводиться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Учасником рахунка-акта здачі-приймання наданих послуг. Розрахунок виконується щомісяця. Розрахунковий період оплати послуг -один календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим згідно наданого Учасником рахунку.
Відповідно до п. 4.2 договору, облік відпущеної теплової енергії проводиться за приладами обліку, встановленим на тепловому вводі Замовника. Прилади обліку пломбуються в установленому порядку. Щомісячно, не пізніше 30 числа Замовник надає показання приладів Виконавцю. При відсутності або знятті приладів обліку на ремонт та повірку, кількість відпущеної теплової енергії Замовнику нараховується учасником розрахунковим способом. У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку, додаються втрати на дільницях тепломережі, що перебувають на балансі Замовника, від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що, плата за надані послуги вноситься Замовником на підставі платіжного документа в готівковій або безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ «Мелітопольські теплові мережі».
Судом встановлено, що свої зобов'язання за договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу за період з січня 2012 р. по серпень 2012 р. надавалися послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
У відповідності до умов договору уповноваженому представнику відповідач (капітану Малашевич В.М.) були вручені рахунки-акти наданих послуг щодо оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання на загальну суму 1 094 509,24 грн.: №854 за січень 2012 р. на суму 344 873,14 грн.; № 1544 за лютий 2012 р. на суму 421 420,44грн.; № 2381 за березень 2012 р. на суму 292 580,00 грн.; № 2641 за квітень 2012 р. на суму 31 961,62 грн.; № 3262 за травень 2012 р. на суму 1 185,05 грн.; № 3337 за червень 2012 р. на суму 1 185,05 грн.; № 3422 за липень 2012 р. на суму 1 185,05 грн.
Вказані рахунки-акти наданих послуг підписані з боку обох сторін, а тому є погодженими із Замовником.
Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений договором строк в повному обсязі не здійснив, сплативши позивачу за спірний період 244 775,43 грн., чим порушив умови договору; з урахуванням чого, сума заборгованості склала 849 793,81 гривень.
Разом з тим, на день розгляду спору, суду надані докази часткової сплати відповідачем заборгованості за спірний період в розмірі 818 011,08 грн. (банківські виписки за період з 19.10.2012 р. по 22.10.2012 р., платіжні доручення № 1481329 від 19.10.2012 р. на суму 1 185,05 грн., № 1481327 від 19.10.2012 р. на суму 1 185,05 грн., № 1481325 від 19.10.2012 р. на суму 1 185,05 грн., № 1489420 від 22.10.2012 р. на суму 292 580,00 грн. № 1489422 від 22.10.2012 р. на суму 100 276,60 грн., № 1502293 від 23.10.2012 р. на суму 421 599,33 грн.).
Таким чином, сума боргу відповідача за період з січня 2012 р. по липень 2012 р. на час розгляду справи судом становить 31 782,73 грн.
Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відповідач оплату боргу в сумі 818 011,08 грн. здійснив після звернення із позовом до суду, провадження у справі, в цій частині, підлягає припиненню на підставі пункту 11 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позову, з віднесенням на відповідача судових витрат в цій частині, оскільки спір доведений до суду з його вини.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічні приписи містить ст. 526 ЦК України.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт наявності заборгованості у розмірі 31 782,73 грн. підтверджується матеріалами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.
На день розгляду спору відповідач оплату боргу в повному обсязі не довів, будь-яких претензій щодо надання теплової енергії позивачу не пред'явив, тому вимогу позивача про стягнення заборгованості у сумі 31 782,73 грн. суд визнає документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Доводи відповідача про сплату 19.10.2012 р. ще 1 185,05 грн. в рахунок погашення боргу, який на думку відповідача складає 30 597,68 грн., спростовуються наданими доказами, а саме: банківська виписка та платіжне доручення № 1220 від 12.10.2012 р. (проведено банком 19.10.2012 р.) про сплату 1185,05 грн. свідчить, що оплату проведено за теплоенергію за серпень 2012 р. по договору від 21.03.12 № 917 згідно рахунку-акту від 14.09.2012 р. № 3488.
В частині стягнення 818 011,08 грн. основного боргу провадження у справі припиняється на підставі пункту 11 ст. 80 ГПК України.
За порушення виконання зобов'язань за договором позивач просив суд стягнути з відповідача 75 186,94 грн. пені за період часу з 21.02.2012 р. по 10.09.2012 р.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За несвоєчасне внесення плати із Замовника стягується пеня у розмірі, встановленому законом, 1% від суми боргу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.7.5 договору).
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно із ст. ст. 252, 253 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, стаття 232 Господарського Кодексу України передбачає, за який період може бути нарахована пеня, статті 252, 253 визначають загальний порядок обчислення строків.
З огляду на зазначені норми права, наданий позивачем розрахунок суми пені є невірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки щодо зазначення кількості днів прострочення виконання зобов'язань за договором (період з 23.03.2012 по 10.09.2012 дорівнює 172 дні) та кількості днів у році (2012 рік є високосним роком, тобто складається з 366 днів). Перерахувавши заявлену до стягнення суму пені, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення із відповідача пені у сумі 75 186,94 грн. за період з 21.02.2012 р. по 10.09.2012 р. підлягає частковому задоволенню -в розмірі 74 635,76 грн., в іншій частині позову, а саме у стягненні 551,18 грн. пені, суд відмовляє в його задоволенні.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на вищевикладене, позов задовольняється частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4, код ЄДРПОУ 07809992, р/р 35217001002835 в ГУ ДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі»(72312, Запорізька область, місто Мелітополь, вул. Луначарського, 61, код ЄДРПОУ 05541114, р/р 26033301000528 в АТ «Ощадний банк України», МФО 313957) 31 782,73 грн. (тридцять одну тисячу сімсот вісімдесят дві грн. 73 коп.) основного боргу, 74 635,76 грн. (сімдесят чотири тисячі шістсот тридцять п'ять грн. 76 коп.) пені, 18 488,59 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім грн. 59 коп.) судового збору. Видати наказ.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 818 011,08 грн. основного боргу.
4. В часті стягнення 551,18 грн. пені, в позові -відмовити.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 10 днів із дня його оформлення і підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 05 листопада 2012 р.