01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"07" листопада 2012 р. Справа № 2/075-12
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Київ
до відповідача дочірнього підприємства «Вортекс»,с. Щасливе Бориспільського району
про стягнення 19163,71 грн.
Суддя О.В. Конюх
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, уповноважений, довіреність від 31.08.2012 № 1792;
від відповідача: не з'явився;
позивач -фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 10.09.2012р. б/н до відповідача -дочірнього підприємства «Вортекс», с. Щасливе Бориспільського району в якому просить стягнути з відповідача 19163,71 грн. з яких: 17923,00 грн. грн. заборгованість за отриманий але не оплачений товар, 206,78 грн. три проценти річних, 1033,93 грн. пені та покласти на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати за отриманий від позивача товар згідно до умов договору купівлі-продажу від 03.01.2012р. №3, а саме не сплатив залишок боргу в сумі 17923,00 грн. У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню та передбачені ст. 625 ЦК України 3% річних.
В судових засіданнях представник позивача в усних поясненнях підтримав позов та просив суд його задовольнити.
Відповідач вимоги ухвал суду від 18.09.2012р., від 03.10.2012р. та від 24.10.2012р. не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, представник відповідача в судові засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив. Залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень свідчать про те, що відповідач був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце проведення судових засідань. У зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням ним витребуваних судом документів суд ухвалами від 03.10.2012р. та від 24.10.2012р. відкладав розгляд справи.
Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.
Враховуючи обмежений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Київ (далі по тексту -ФОП ОСОБА_1.) до відповідача -дочірнього підприємства «Вортекс»,
с. Щасливе Бориспільського району (далі по тексту -ДП «Вортекс») вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).
Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 03.01.2012р. між ФОП ОСОБА_1 та ДП «Вортекс»Договір купівлі-продажу № 3 (далі -Договір), відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 (продавець) зобов'язується передати у власність ДП «Вортекс»(покупець) товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах Договору. Згідно умов Договору:
- загальна кількість і асортимент товару в обсязі кожної партії визначається сторонами в рахунку-фактурі і видатковій накладній на підставі попередніх замовлень Покупця (пункт 2.1 Договору);
- продавець постачає покупцю товар своїм транспортом не пізніше 3-х днів з моменту замовлення (пункти 4.1, 4.2 Договору);
- ціна на товар визначається сторонами для кожної партії поставки товару в рахунку-фактурі і видатковій накладній (пункт 5.1 Договору);
- оплата має бути перерахована покупцем не пізніше 5 банківських днів з моменту поставки товару, вид розрахунків - безготівковий (розділ 6 6.1 Договору);
- у випадку порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність, визначену договором та відповідним чинним законодавством ( розділ 8 Договору);
- Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до моменту остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2012р. (пункт 11.1 Договору).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.
Позивач твердить, що на виконання своїх зобов'язань за Договором поставив відповідачу за період з 28.03.2012р. по 11.05.2012р. товар на загальну суму 17923,00 грн. згідно наступних видаткових накладних, підписаних та скріплених печатками обох сторін (копії залучені до матеріалів справи):
від 28.03.2012р. № 51 на суму 6223,00 грн.;
від 11.04.2012р. № 21 на суму 3900,00 грн.;
від 20.04.2012р. № 33 на суму 3900,00 грн.;
від 11.05.2012р. № 15 на суму 3900,00 грн.
Крім того, згідно видаткової накладної від 28.02.2012р. №36 позивач поставив відповідачу товар на суму 3750,00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили, що оплата в розмірі 100% має бути перерахована продавцю не пізніше п'яти банківських днів з моменту поставки товару покупцю.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з поданих позивачем копій банківських виписок, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково, а саме сплатив платіжним дорученням від 10.05.2012р. 6250,00 грн. в рахунок оплати за отриманий товар згідно накладних від 28.02.2012р. №36 та від 28.03.2012р. №51, що вбачається з призначення платежу зазначеного платіжного доручення.
Як вбачається з поля «призначення платежу» інших платіжних доручень згідно поданих позивачем банківських виписок (від 20.04.2012р. № 1962, від 18.04.2012р. № 1953, від 10.04.2012р. № 1904, від 27.03.2012р. № 1806, від 27.02.2012р. № 1633) кошти відповідачем сплачувались в оплату товару, отриманого за іншими накладними за інший період, а саме за накладними №24 від 13.12.2011р., № 4 від 01.12.2011р., №13 від 21.11.2011р., що не може бути прийнято судом в якості належного виконання відповідачем свого зобов'язання за заявлений позивачем до стягнення період - з 28.03.2012р. по 11.05.2012р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Частиною 2 ст. 614 ЦК України обов'язок щодо доведення відсутності вини законом покладено на особу, яка порушила зобов'язання. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором суду не надав, доводи позивача не спростував.
За таких обставин судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання перед позивачем за договором купівлі-продажу №3 від 03.01.2012р., який полягає у несплаті позивачу коштів в сумі 17923,00 + 3750,00 -6250,00 = 15423,00 грн. у строк, встановлений пунктом 4.1 Договору.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму основного боргу 17923,00 грн. За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості обґрунтованими, законними, такими, що підтверджуються дійсними обставинами та матеріалами справи та задовольняє вимогу про стягнення з відповідача основного боргу частково в сумі 15423,00 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1033,93 грн. виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, та 206,78 грн. річних, передбачених ст. 625 ЦК України.
Щодо вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Оскільки сторонами купівлі-продажу №3 від 03.01.2012р. не передбачено сплату пені у випадку прострочення оплати за отриманий товар, суду не подано доказів укладення сторонами письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання неустойкою (пенею). За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1033,93 грн. задоволенню не підлягає.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).
Отже враховуючи:
- строк оплати товару, встановлений в Договорі;
- спосіб захисту майнового права, передбачений ст. 625 Цивільного кодексу України,
- виходячи з наступного розрахунку:
Назва та дата документуСума поставки, грн.Строк оплати (пункт 6.1 Договору)Фактично сплачено, грн.Основний борг, грн. Кількість днів простроченняРічні, грн.
видаткова накладна від 28.02.2012р. № 36 3750,0006.03.2012 3750,007 (28.03.12* -03.04.2012)2,16
видаткова накладна від 28.03.2012р. № 51 6223,0004.04.2012 9973,0014 (04.04.2012 -17.04.2012)11,48
видаткова накладна від 11.04.2012р. № 213900,0018.04.2012 13873,009 (18.04.2012 -26.04.2012)10,26
видаткова накладна від 20.04.2012р. № 333900,0027.04.2012 17773,0013 (27.04.2012 -09.05.2012)18,99
платіжне доручення від 10.05.12р. №2046 6250,0011523,001 (10.05.2012)0,95
видаткова накладна від 11.05.2012 № 153900,0018.05.2012р. 15423,00181 (11.05.2012 -07.11.2012)**229,44
всього 21673,00 6250,0015423,00 273,28
* за заявлений позивачем період ;
** на день розгляду справи
судом встановлено, що з відповідача на користь позивача на день розгляду справи належить до стягнення сума 3% річних в розмірі 273,28 грн.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 206,78 грн. і заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалась. Суд приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню в заявленій сумі 206,78 грн.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 частково та приймає рішення про стягнення з дочірнього підприємства «Вортекс»
15423,00 грн. основного боргу, та 206,78 грн. трьох процентів річних.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно від розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір»подана ФОП ОСОБА_1 позовна заява мала бути оплачена судовим збором в сумі 1609,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2012 року). Як вбачається з доданої до позовної заяви платіжної квитанції від 10.09.2012р. №ПН1877529, позивач сплатив судовий збір в сумі 1609,50 грн., однак, додатково платіжною квитанцією від 14.09.2012р. № 269 помилково сплатив ще зайвих 44,00 грн. судового збору. За таких обставин зайве сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 16, 179, частиною 1 ст. 509, частиною 1 ст. 530, ст. 526, частиною 1 ст. 546, ст.ст. 547, 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, частиною 2 ст. 625, ст.ст. 627, 629, частинами 1 та 2 ст. 692, частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Стягнути з дочірнього підприємства «Вортекс» (08325, Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г, код ЄДРПОУ 33088417)
на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
15423,00 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять три гривні нуль копійок) заборгованості,
206,78 грн. (двісті шість гривень сімдесят вісім копійок) 3% річних,
1312,70 грн. (одну тисячу триста дванадцять гривень сімдесят копійок) судового збору.
3. Повернути на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
з державного бюджету України (ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ 37955989, банк ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок 31214206783001, МФО 821018)
зайве сплачений платіжною квитанцією від 14.09.2012р. № 269 судовий збір в сумі 44,00 грн. (сорок чотири гривні нуль копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення.
Суддя О.В. Конюх