01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"18" вересня 2012 р. Справа № 20/102-07/3
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Олто" м. Київ
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Соснова",
с. Соснова
про стягнення 162614,03 грн.
суддя Лопатін А.В.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи:
В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Олто" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Соснова" про стягнення
162 614,03 грн., з яких: 75000,00, грн. основний борг, 18189,88 грн. пеня, 7425,00 грн. інфляційні втрати, 2599,15 грн. 3 % річних та 59400,00 грн. штраф.
У судовому засіданні 03.05.2007 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, а саме розміру пені до 9178,77 грн. Вказана заява мотивована арифметично невірно здійсненим розрахунком.
Рішенням господарського суду Київської області від 03.05.2012 р. позовні вимоги ТОВ "Фірма "Олто" задоволено повністю, стягнуто з СВК "Соснова" 75000,00, грн. основного боргу, 9178,77 грн. пені, 7425,00 грн. інфляційних втрат, 2599,15 грн. 3 % річних та 59400,00 грн. штрафу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.01.2008 р. апеляційну скаргу СВК "Соснова" на рішення господарського суду Київської області від 03.05.2007 р. залишено без задоволення, а вказане рішення -без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2008 р. касаційну скаргу СВК "Соснова" на рішення господарського суду Київської області від 03.05.2007 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.01.2008 р. задоволено, вказані рішення та постанову скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Постанова Вищого господарського суду України від 08.04.2008 р. мотивована тим, що судами не звернуто уваги на те, за порушення яких зобов'язань договором передбачені пеня та штрафна санкція, та, відповідно, правомірність стягнення з відповідача пені і штрафної санкції; судами не звернуто уваги на кількість товару, зазначеного у договорі та ціну за голову, та на кількість товару та ціну за товар, зазначені у накладній та податковій накладній. Відповідно не звернуто увагу на розбіжності у кількості товару та ціні товару та не з'ясовано належним чином чи був проданий товар згідно умов договору (зокрема, пункту 2 договору). Крім того, судами не звернуто уваги на кількість зазначеного у накладній товару та на кількість товару, зазначеного у довіреності від 03.03.2006 р.
Згідно резолюції Голови господарського суду Київської області ОСОБА_1, ухвалою від 05.05.2008 р. справу № 20/102-07 прийнято до провадження суддею Лопатіним А.В., справі присвоєно номер № 20/102-07/3-08.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2008р. провадження у справі №20/102-07/3-08 було зупинено до вирішення господарським судом м. Києва пов'язаної з нею справи № 48/81 про визнання недійсним договору, який є підставою заявлених позовних вимог у даній спарві.
Ухвалою від 16.01.2012 р., керуючись ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, судом було призначено розгляд справи на 15.02.2012р.
В судове засідання 15.02.2012 р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, хоча про день, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У зв'язку з цим розгляд справи відкладено на 29.02.2012 р.
29.02.2012 р. господарським судом Київської області, у зв'язку з систематичною неявкою представників сторін у судове засідання та ненадання суду інформації про результати розгляду справи №48/81 у господарському суді міста Києва та вступу відповідного рішення у силу, направлено запит до Господарського суду міста Києва про надання копії процесуального документу, яким розгляд справи № 48/81 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Соснова" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Олто" про визнання недійсним договору було завершено.
19.03.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшла відповідь на судовий запит, з якої вбачається, що позовну заяву СВК "Соснова" у справі № 48/81 залишено без розгляду.
Зробивши спеціальний витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.03.2012 р. № 13446474, судом встановлено, що СВК "Соснова" було змінено організаційно-правову форму на Приватне підприємство "Соснова", яке є правонаступником СВК "Соснова".
Оскільки обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі було усунуто, суд вирішив поновити провадження у справі № 20/102-07/3-08 та призначити її до розгляду на 10.04.2012 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2012 р., з метою надання сторонам часу для ознайомлення з матеріалами справи, розгляд справи відкладено на 15.05.2012 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.05.2012 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 05.06.2012 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2012 р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 20.06.2012 р.
20.06.2012 р. на адресу господарського суду надійшла телеграма, в якій зазначається, що у зв'язку з хворобою представник відповідача не може з'явитися у судове засідання та просить про відкладення розгляду справи. Дана телеграма взята судом до уваги. Крім того, присутній у судовому засіданні представник позивача подав письмові пояснення щодо різниці між кількістю товару визначеного договором та зазначеного у видатковій накладній, які взяті судом до уваги.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2012 р., у зв'язку з неявкою у судове засіданні представника відповідача, розгляд справи відкласти на 10.07.2012 р.
Ухвалою господарського суду київської області від 10.07.2012 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 30.07.2012 р.
У зв'язку з тим, що учасниками судового процесу не подано акт звірки взаєморозрахунків за договором № 03-3 від 03.03.2006 р., ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2012 р. розгляд справи відкладено на 29.08.2012 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2012 р. продовжено строк вирішення спору у порядку ст. 69 ГПК України та, у зв'язку з необхідністю часу для дослідження поданих представниками сторін доказів, розгляд справи відкладено на 18.09.2012 р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, врахувавши вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2008 р., суд
встановив:
03 березня 2006 року між ТОВ фірмою "Олто" (продавець, позивач) та
СВК "Соснова" (покупець, відповідач, правонаступником якого є Приватне підприємство "Соснова" що підтверджується спеціальним витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.03.2012 р. № 13446474) було укладено договір № 03-3 (надалі договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує корів, телиць та телят, що надалі іменується товар (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 2.1 договору продавець зобов'язується передати покупцеві наступний товар по вказаних у таблиці цінах:
№Назва ВРХКількістьЦіна за голову, грн.. Сума, грн.
1Корови126 голів3500,00441000,00
2Корови тощі10 голів1750,0017500,00
3Телиці20 голів3000,0060000,00
4Телиці27 голів2000,0054000,00
5Телята до одного року45 голів311,1114000,00
6Телята до 1 місяця26 голів288,467500,00
Всього сума594000,00
Згідно з п. 2.2. договору загальна сума договору становить 594000,00 грн.
Відповідно до п. 2.4 договору, викладеного в новій редакції, відповідач зобов'язався розрахуватися за отриманий товар шляхом сплати 200000,00 грн. до 18.03.2006 р. та сплати 394000,00 грн. до 31.03.2006 р.
Покупець разом з продавцем має право сам відбирати худобу, яка його задовольняє (п. 3.1. договору).
Пунктом 6.1. договору встановлено, що останній вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків. Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток юридичних осіб.
На виконання умов вказаного договору позивачем було передано відповідачеві товар, що підтверджується накладною № 3/03-01 від 03.03.2006 р. на суму
594000,00 грн. у т.ч. ПДВ.
Товар було отримано СВК "Соснова" через його представника ОСОБА_2 -який діяв на підставі довіреності від 03.03.2006 р. № 541250 (т. 1, а.с. 12).
Факт отримання відповідачем -СВК "Соснова" товару через його представника підтверджується наявною у матеріалах справи копією згаданої накладної, яка містить підписи повноважного представника відповідача в графі "одержав".
Порядок використання доручень регулюється наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р. «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей»(зареєст. у Мін'юсті України 12.06.96 р. N 293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.
Крім того, факт отримання відповідачем товару відповідно до умов договору
№ 03-3 від 03.03.2006 р. підтверджується здійснення останнім часткової оплати поставленого товару , а саме у розмірі 519000,00 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача.
У позовній заяві представник ТОВ фірми "Олто" зазначає, що у відповідача перед позивачем, за поставлений товар, факт поставки якого підтверджується вказаною вище накладною, утворилась заборгованість у розмірі 75000,00 грн.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами частини другої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Дослідивши умови договору від 03.03.2006 р. № 03-3, накладну № 3/03-01 від 03.03.2006 р. на суму 594000,00 грн. у т.ч. ПДВ та довіреність від 03.03.2006 р.
№ 541250 на отримання товару, судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачеві товар у кількості, яка не відповідає п. 2.1. договору, а саме: передано на одиницю більше голів тощих корів та на одиницю більше голів телиць, а телят до одного року на десять голів менше.
Відповідно до п. 2.4 договору, викладеного в новій редакції, відповідач зобов'язався розрахуватися за отриманий товар шляхом сплати 200000,00 грн. до 18.03.2006 р. та сплати 394000,00 грн. до 31.03.2006 р.
Враховуючи вказівки Вищого господарського суду України та той факт, що відповідно до умов договору позивач мав передати відповідачеві 10 голів тощих корів та 27 голів телиць, а ТОВ фірмою "Олто" фактично було передано СВК "Соснова"
11 голів тощих корів та 28 голів телиць, що підтверджується вказаною вище накладною та відповідною податковою накладною, а термін здійснення розрахунків за поставлений товар вказано у п. 2.4. договору від 03.03.2006 р. № 03-3, термін сплати заборгованості за 1 корову тощу та 1 телицю на загальну суму у розмірі 3750,00 грн. у т. ч. ПДВ, станом на дату судового засідання, не настав, оскільки договором не передбачено поставку вказаних голів великої рогатої худоби.
Відповідно до приписів частини другої ст. 530 ЦК України, позивач мав звернутись з вимогою до відповідача про сплату заборгованості у розмірі 3750,00 грн.
Присутній у судовому засіданні 29.08.2012 р. представник позивача усно зазначив, що з зазначеною вимогою ТОВ фірма "Олто" до ПП "Соснова" не зверталось. Вказане підтверджується протоколом судового засідання.
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів, які підтверджують виникнення у відповідача зобов'язання по оплаті за поставлений необумовлений договором № 03-3 від 03.03.2006 р. товар на суму
3750,00 грн. позивачем суду не надано.
З огляду на вищевказане, суд відмовляє у задоволені вимог позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 3750,00 грн.
Пояснення позивача щодо поставленої необумовленої договором від 03.03.2006 р. № 03-3 кількості товару з посиланням на п. 3.1. договору, судом оцінюються критично, оскільки у вказаному пункті зазначено, що сторони мають право відбирати худобу, яка їх задовольняє, маючи на увазі якість товару, а не заміну одного виду корів на інший.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 71250,00 грн., то ТОВ фірмою "Олто" подані усі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед позивачем у розмірі 71250,00 грн.
Заява відповідача про те, що зазначену заборгованість останнім було сплачено СВК "Нива", що підтверджується квитанцією до прибуткового ордера від 19.03.2009 р. на суму 76000,00 грн., судом до уваги не береться, оскільки СВК "Нива" не є стороною у договорі купівлі-продажу від 03.03.2006 р № 03-3.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 71250,00 грн. заборгованості за переданий товар підлягає задоволенню.
Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача -9178,77 грн. пені, 59400,00 грн. штрафу, 7425,00 грн. інфляційних втрат та 2599,15 грн. 3 % річних за непогашення існуючої заборгованості за договором від 03.03.2006 р.
№ 03-3.
Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зробивши розрахунок 3% річних, за період з 01.04.2006 р. по 27.03.2007 р. (вказаний у розрахунку позивача), з урахуванням незадоволених вимог позивача, суд встановив, що відповідний розрахунок, виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за несплату боргу за договором від 03.03.2006 р. № 03-3 суд задовольняє частково, а саме у розмірі
2508,59 грн.
Зробивши розрахунок інфляційних втрат, за період з 01.04.2006 р. по
27.03.2007 р. (за весь час прострочення), з урахуванням незадоволених вимог позивача, суд встановив, що відповідний розрахунок, виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за несплату боргу за договором за договором від 03.03.2006 р. № 03-3 суд задовольняє частково, а саме у розмірі 7056,25 грн.
Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У новій редакції п. 4.1. договору від 03.03.2006 р. № 03-3 встановлено, що у разі невиконання умов зазначених у п. 2.4. цього договору (зміненого в додатку) покупець виплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від недоплаченої суми та штрафні санкції в розмірі (десять %) вартості цього договору.
Зробивши розрахунок пені, за період з 01.04.2006 р. по 30.09.2006 р. (вказаний у розрахунку позивача), з урахуванням незадоволених вимог позивача, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несплату боргу за договором від 03.03.2006 р. № 03-3 суд задовольняє частково, а саме у розмірі 8844,76 грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав у повному обсязі умови п. 2.4. договору. Зробивши розрахунок штрафу, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10 % штрафу за несплату боргу за договором від 03.03.2006 р. № 03-3 суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 59400,00 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 71250,00 грн. основного боргу, 2508,59 грн. -3% річних,
8844,76 грн. пені, 59400,00 грн. штрафу та 7056,25 грн. інфляційних втрат, загалом 149059,60 грн.
Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Соснова" (08432, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Соснова; код ЄДРПО України 03753450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Олто" (25013,
м. Кіровоград, Кіровський район, вул. Глинки, буд. 3; код ЄДРПО України 24744314) -71250 (сімдесят одну тисячу двісті п'ятдесят гривень) 00 коп. основного боргу, 59400 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста гривень) 00 коп. штрафу, 8844 (вісім тисяч вісімсот сорок чотири гривні) 76 коп. пені, 7056 (сім тисяч п'ятдесят шість гривень)
25 коп. інфляційних втрат 2508 (дві тисячі п'ятсот вісім гривень) 59 коп. 3 % річних, 1490 (одну тисячу чотириста дев'яносто гривень) 60 коп. державного мита та 108 (сто вісім гривень) 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 06.11.2012 р.
Суддя А.В. Лопатін