ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-71/13287-2012 31.10.12
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі - Страхування»
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
про здійснення страхового відшкодування в розмірі 2 267,22 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Лавренко Н.О., довіреність № 02/02-12_Л від 02.02.2012 р.
від відповідача: не з'явився.
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі - Страхування»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі - відповідач) про здійснення страхового відшкодування в розмірі 2 267,22 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 2 267,22 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/13287-2012, розгляд справи призначено на 11.10.2012 р.
У судове засідання 11.10.2012 р. представник позивача з'явився та надав уточнення до позовних вимог. Вимоги ухвали від 24.09.2012 р. про порушення провадження у справі
№ 5011-71/13287-2012 позивач не виконав.
Представник відповідача у судове засідання 11.10.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 24.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13287-2012 відповідач не виконав.
Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 11.10.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/13287-2012 розгляд справи відкладено на 31.10.2012 р.
У судове засідання 31.10.2012 р. представник позивача з'явився, надав документи для долучення до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 31.10.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
29 червня 2011 року між Лободою Ольгою Ростиславівною (далі - страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі - Страхування»(далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортну № 0005266 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Форд», державний номерний знак СА 4535 ВС.
Аккая О.О. 02.12.2011 р. о 08 год. 18 хв., керуючи автомобілем марки «Деу», державний номерний знак АА 2313 АР, на перехресті вулиць Дніпровська набережна -Серафимовича, в місті Києві, в залежності швидкості руху, дорожньої обстановки, стану транспортного засобу, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Форд», державний номерний знак СА 4535 ВС, під керуванням водія Лободи О.Р., чим заподіяв транспортним засобам технічні пошкодження та завдав матеріальних збитків.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.12.2011 р. Аккая О.О. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до Звіту (вих. № 361) про визначення вартості матеріального збитку, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Форд», державний номерний знак СА 4535 ВС, внаслідок пошкодження при ДТП, яка сталась 02.12.2011 р. о 08 год. 18 хв. на перехресті вулиць Дніпровська набережна -Серафимовича, в місті Києві, складає 2 350,96 грн.
Вказана у Звіті вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Форд», державний номерний знак СА 4535 ВС, підтверджена електронним розрахунком системи «Аудатекс», рекомендованої методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № АС-004106 від 17.01.2012 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Форд», державний номерний знак СА 4535 ВС, внаслідок ДТП, яка сталась 02.12.2011 р. о 08 год. 18 хв. на перехресті вулиць Дніпровська набережна -Серафимовича, в місті Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 2 267,22 грн.
На підставі сформованого страхового акту № АС-004106 від 17.01.2012 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 2 267,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4994 від 19.01.2012 р.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Део», державний номерний знак АА 2313 АР, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6386724.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АА/6386724 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Део», державний номерний знак АА 2313 АР.
Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Део», державний номерний знак АА 2313 АР, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АА/6386724, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування вих. № 15/04/8.04/043-12 від 07.02.2012 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповіді на зазначену заяву не надав, відшкодування не здійснив.
11.10.2012 р. представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України подав через відділ діловодства господарського суду міста Києва письмові уточнення позовних вимог, якими фактично зменшив заявлений ним розмір позовних вимог на суму франшизи, передбаченої Полісом № АА/6386724.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Судом встановлено, що подані представником позивача письмові уточнення позовних вимог, якими останній фактично зменшив заявлений ним розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача, на розмір франшизи, не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
У відповідності з абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Полісом № АА/6386724 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.
Позивачем враховано франшизу, встановлену Полісом № АА/6386724, при зменшенні заявленого розміру страхового відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 1 757,22 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код: 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»(08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, ідентифікаційний код: 35429675) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 1 757 (одна тисяча сімсот п'ятдесят сім) грн. 22 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
Повне рішення складено 05.11.2012 р.
Суддя О.В. Нечай