Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "01" листопада 2012 р. Справа № 15/5007/1064/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Процюк В.П. - представник за довіреністю №08/14591-003223
від 20.12.2011р.,
від відповідача: ОСОБА_2 - підприємець,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (смт. Ємільчино, Житомирська область)
про розірвання договору.
Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулось до господарського суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про розірвання договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачам №73 від 01.06.2009р. Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005р. №910 про внесення змін до Правил користування електричною енергією №28 зобов'язано суб'єктів господарювання, на яких поширюється дія правил, протягом трьох років від дати набрання чинності цією постановою привести свої взаємовідносини у відповідності до вимог правил. З метою приведення договору №73 від 01.06.2009р. у відповідність до вимог законодавства України позивач посилається на направлення 20.08.2012р. відповідачу листа за №984 з вимогою про надання документів, передбачених п.5.4.Правил користування електричною енергією, який позивачем залишено поза увагою. Вказана обставина, на думку позивача, свідчить про те, що договір №73 від 01.06.2009р. укладено з порушенням встановлених норм, у зв'язку з чим, посилаючись на норми ч.3 ст.215, ст. 615 та ч.3 ст.651 ЦК України, просить суд розірвати зазначений вище договір.
Ухвалою господарського суду від 18.09.2012р. позовну заяву ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №15/5007/1064/12; розгляд справи призначено на 04.10.2012р.
04.10.2012р. на адресу господарського суду Житомирської області від відповідача надійшла заява (а.с.34, т.1), згідно якої підприємець ОСОБА_2 у задоволенні позову ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" про розірвання договору №73 від 01.06.2009р. просить відмовити повністю, у зв'язку з тим, що постанова НКРЕ №910 від 17.10.2005р., на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, набрала чинності з 28.11.2005р. Враховуючи норми ст.ст. 256, 257 та 267 ЦК України термін оскарження не виконання вимог вказаної постанови, на думку відповідача, закінчився через три роки, тобто 28.11.2008 року. Зазначає, що строк позовної давності по даній справі сплинув.
Також, 04.10.2012р. до суду від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заву від 02.10.2012р. (а.с.35, т.1), відповідно до яких підприємець ОСОБА_2 вважає вимоги позивача безпідставними та не обґрунтованими. Зокрема, зазначає, що укладання договору 01.06.2009 року було погоджено спеціалістами позивача, що підтверджується їх підписами на договорі. Вказує, що ним виконувалися всі умови договору, жодних приписів чи зауважень з боку постачальника не надходило, підприємцем не допущено жодних порушень при виконанні умов договору №73, тому відсутні будь-які підстави для розірвання даного договору. Також звертає увагу на те, що позивачем не дотримано та не враховано вимоги ст.11 ГПК України щодо надіслання пропозиції другій стороні за договором у разі необхідності зміни чи розірванні договору. Станом на 11.09.2012р. відповідної пропозиції зі сторони позивача не надходило. Водночас зазначає, що 21.08.2012р. від позивача було отримано лист №984 від 20.08.2012р. з попередженням про розірвання договору. В порушення умов п.10.2. договору, згідно з якими при виникненні у будь-якої із сторін пропозицій щодо дострокового розірвання договору, вона повідомляє про це іншу сторону за 30 днів до запланованої дати розірвання, та забезпечує виконання умов цього договору у повному обсязі, позивач через 10 днів - 11.09.2012р. звернувся до суду позовною заявою про розірвання договору, тим самим позбавивши відповідача можливості надати відповідь на лист №984 від 20.08.2012р. Стверджує, що позивач не обґрунтував у позовній заяві, у який спосіб відповідачем порушені інтереси та права позивача, не вказав в чому саме полягає недійсність господарського зобов'язання та його невиконання відповідачем.
В судовому засіданні 04.10.2012р. представником позивача подано правове обґрунтування позовних вимог (вх.№12763/12 від 04.10.2012р.), згідно якого позивач посилається на те, що Ємільчинському РЕМ стали відомі обставини, за яких подальше виконання умов договору №73 від 01.06.2009р. про постачання електричної енергії стає неможливим. Зазначає, що не надання відповідачем документів в підтвердження наявності у підприємця ОСОБА_2 права власності на об'єкт торгівлі порушує умови договору та Правила користування електричною енергією. Таким чином, на думку позивача, договір №73 укладено з порушенням встановлених норм, у зв'язку з чим, договір №73 від 01.06.2009р. підлягає розірванню повністю (а.с.46-58, т.1).
Ухвалою від 04.10.2012р. розгляд справи відкладено на 18.10.2012р.
На адресу господарського суду 10.10.2012р. від відповідача надійшли письмові пояснення від 08.10.2012р. з клопотанням про приєднання доказів (а.с.70-96, т.1).
В судовому засіданні 18.10.2012р. представником позивача подано правове обґрунтування позовних вимог (вх.№13593/12 від 18.10.2012р.), згідно якого позивач посилається на те, що з урахуванням норм ст.ст. 203, 215, 615, 638, 651 ЦК України, а також ст.188 ГК України договір №73 від 01.06.2009р. підлягає розірванню повністю (а.с.99-123, т.1).
Ухвалою від 18.10.2012р. розгляд справи відкладено на 01.11.2012р.
01.11.2012р. на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання про допит ОСОБА_3 в якості свідка по даній справі, з посиланням на те, що остання може надати відповідні пояснення по суті спору (а.с.1, т.2).
Також 01.11.2012р. від ОСОБА_3 надійшла заява, згідно якої остання вказує, що її інтереси буде представляти ОСОБА_4 за нотаріально засвідченою довіреністю, у зв'язку з тим, що вона не обізнана в юридичних питаннях щодо права власності (а.с.2, т.2).
Розглянувши клопотання відповідача від 01.11.2012р. про допит свідка - фізичної особи ОСОБА_3, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного клопотання, оскільки діючі норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають у складі учасників судового процесу свідків (ст. 18 ГПК) та не визначають такий вид доказу, як покази свідків (ст. 32 ГПК).
01.11.2012р. на адресу господарського суду від підприємця ОСОБА_3 надійшла заява, згідно якої підприємець ОСОБА_3 просить дозволу надати суду пояснення щодо обставин справи (а.с. 35, т.2).
Вказане клопотання підприємця ОСОБА_3 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.
Проте, згідно наявних у справі доказів, підприємець ОСОБА_3 не є тією особою, щодо якої може бути застосовано судом положення ст.30 ГПК України та викликано для дачі пояснень.
01.11.2012р. на адресу суду від відповідача надійшли копії документів, які останній просить приєднати до матеріалів справи в якості доказів (а.с.6-34,т.2).
В судовому засіданні 01.11.2012р. представником позивача подано правове обґрунтування позовних вимог (вх.№14481/12 від 01.11.2012р.), згідно якого позивач посилається на те, що договір №73 від 01.06.2009р. підлягає розірванню на підставі ч.4 ст.188 ГК України та ч.2 ст.652 ЦК України, оскільки вважає, що колишній власник торгівельного павільйону ОСОБА_5 та ОСОБА_2 порушили вимоги п.2.3 та п.2.4 договору (а.с. 36-37,т.2). Також зазначає, що у відповідності до норм ст.6 ЦК України та ст.2 ГПК України, які передбачають захист порушених, оспорюваних або не визнаних прав, а також захист охоронюваних законом інтересів, позов, на його думку, про зміну чи розірвання договору може бути поданий і за відсутності відповідних на те підстав за законом та за відсутності у сторони такого повноваження за умовами договору.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та правових обґрунтуваннях позовних вимог, наданих в судових засіданнях 04.10.2012р., 18.10.2012р. та в судовому засіданні 01.11.2012р. Представник позивача зазначив, що відмовляючись надати позивачу перелік документів, передбачених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №910 від 17.10.2005р., відповідач порушує умови договору та Правила користування електричною енергією. Також зазначає, що договір №73 укладено з порушенням вставлених норм.
В судовому засіданні відповідач надав письмові пояснення від 01.11.2012р. (виступ у справі), згідно яких останній вважає, що, оскільки спірний договір виконується ним належним чином, а позивачем підстав, визначених ст.652 ЦК України, не доведено, відсутні правові підстави для розірвання вказаного договору (а.с.38, т.2).
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву, поясненнях від 08.10.2012р. та від 01.11.2012р. Зазначив, що договір на постачання електричної енергії споживачам був укладений між сторонами 01.09.2003р., а в подальшому договір на постачання електричної енергії 01.06.2009р. був переукладений з урахуванням вимог п.5.4. Правил користування електричною енергією. Вважає, що відсутні підстави для розірвання договору №73 від 01.06.2009р., оскільки відповідачем виконувались всі умови договору. Зазначає, що викладені позивачем в обґрунтуваннях позовних вимог обставини не є підставою для розірвання договору. Вказує, що вимоги п.5.4 ПКЕЕ визначені для надання документів щодо укладення договорів стосовно об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше. Звертає увагу суду на ту обставину, що закон пов'язує можливість розірвання договору за рішенням суду не безпосередньо з істотною зміною обставин, а із наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, додатково подані документи, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2003р. між Ємільчинським РЕМ (енергопостачальна організація) та підприємцем ОСОБА_2 (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №73 у відповідності з яким енергопостачальна організація постачає споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (а.с.124-143, т.1).
Нормою статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р. (далі - правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до додатку №3.1 "Перелік об'єктів, що живляться електроенергією від мереж енергосистеми" до договору про постачання електричної енергії №73 від 01.09.2003р., зокрема, об'єктами електроспоживання є магазин по АДРЕСА_1 (смт.Ємільчине), та магазин в с.Середи.
Цей договір укладається на строк до 31.12.2003р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строк не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п.9.4 договору).
Термін дії договору №73 від 01.09.2003р. продовжувався на до 31.12.2004р., 31.12.2005р., 31.12.2006р., 31.12.2007р., 31.12.2008р., 01.06.2009р.
Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" та Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.95 №213 (із змінами), Національна комісія регулювання електроенергетики України 17.10.2005р. прийняла постанову №910, якою внесла зміни до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 №28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за №417/1442 (із змінами), виклавши Правила в новій редакції.
Згідно постанови НКРЕ України №910 від 17.10.2005р. "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" суб'єктам господарювання, на яких поширюється дія Правил, протягом трьох років від дати набрання чинності цією постановою привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог Правил.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2009р. між Ємільчинським РЕМ, який є виробничим підрозділом ПАТ "ЕК "Житомиробленего" (постачальник) та підприємцем ОСОБА_2 (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №73, у відповідності з яким постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (а.с.8-23, т.1).
Згідно п.2.4 договору споживач зобов'язується у разі звільнення займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у т.ч. шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення повідомляти постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник зобов'язується припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.
Електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником без попередження у випадках передбачених у розділі 6 договору, зокрема, у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках постачальника, споживання електроенергії споживачем після закінчення терміну дії цього договору, приєднання споживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж постачальника поза розрахунковими засобами обліку, самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії, пошкоджень приладів обліку, зриву пломб та інших пошкоджень, самовільного приєднання або підключення споживачем струмоприймачів до мережі постачальника.
Цей договір укладається на строк до 31.12.2009р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п.10.1 договору).
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відмову сторін від договору про постачання електричної енергії споживачам №73 від 01.06.2009р. Отже, зазначений договір, у відповідності до п. 10.1 вважається таким, що продовжувався до 31.12.2010р., 31.12.2011р., 31.12.2012р.
Об'єктами електроспоживання за даним договором є: магазин по АДРЕСА_1, смт.Ємільчине та магазин в с.Середи (додаток №3.1 "Перелік об'єктів, що живляться електроенергією від мереж енергосистеми" до договору про постачання електричної енергії №73 від 01.06.2009р.).
Згідно із п.10.2 договору, при виникненні в будь-якої із сторін пропозицій щодо дострокового розірвання договору, вона повідомляє про це іншу сторону за 30 днів до запланованої дати розірвання, та забезпечує виконання умов цього договору в повному обсязі.
Слід зазначити, що договір про постачання електричної енергії №73 від 01.06.2009р. відповідає типовому договору про постачання електричної енергії, затвердженому постановою НКРЕ України №910 від 17.10.2005р. "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" (додаток № 3 до Правил користування електричною енергією) та містить усі істотні умови, які є необхідними для укладення договорів даного виду.
Як вбачається з матеріалів справи, в період дії договору від 01.06.2009р. позивачем направлено на адресу відповідача листа з вимогою про надання в строк до 31.08.2012р. Ємільчинському РЕМ документів, а саме:
1) заяви щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківські реквізити заявника;
2) актів про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів , які вводяться в експлуатацію вперше);
3) однолінійної схеми електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів . які вводяться в експлуатацію вперше);
4) відомостей щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів які вводяться в експлуатацію вперше);
5) заявки на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідністю), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;
6) актів екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);
7) копії свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців);
8) копії документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа , що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку;
9) копії належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;
10) копії акту допуску про підключення електроустановки.
Цим же листом позивач попередив відповідача про те, що у разі ненадання останнім вищевказаних документів Ємільчинський РЕМ залишає за собою право на розірвання договору в односторонньому порядку згідно чинного законодавства України (а.с.24, т.1).
В обґрунтування позовних вимог про розірвання договору позивач посилається на постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005р. №910 "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією", відповідно до якої суб'єктам господарювання, на яких поширюється дія правил, протягом трьох років від дати набрання чинності цією постановою мають привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог правил (а.с.24, т.1). Зазначає, що у зв'язку з прийняттям постанови НКРЕ України №910 від 17.10.2005р. постало питання про переукладення даного договору і приведенням його у відповідність до вимог п.5.4 Правил. Вказує, що з метою приведення договору №73 від 01.06.2009р. у відповідність до вимог законодавства (зокрема Правил), у відповідача були запитані документи, зазначені у п.5.4 Правил (лист позивача №984 від 20.08.2012р.), проте пропозиція позивача була залишена відповідачем поза увагою. Посилаючись на те, що договір №73 від 01.06.2009р. укладено з порушенням встановлених норм, та положень ст.ст. 215, 615, 651, 652 ЦК України, ст.ст. 2, 188 ГК України, позивач просить розірвати вказаний договір повністю.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на належне виконанням ним умов договору та зазначає, що при укладенні спірного договору останнім вже було надано позивачу документи, передбачені п.5.4 Правил. Зокрема, вказує, що копія акта розмежування балансової належності та копія заявки на очікуваний обсяг споживання електричної енергії знаходяться у самому договорі. Документи в підтвердження наявності у відповідача права власності на об'єкти електропостачання такі як копія квитанції до прибуткового касового ордеру №293 від 05.07.1993р. за сплату вагон-столової, яка засвідчує право власності, копія накладної на відпуск вагон-столової №302 від 02.07.1993р., що засвідчує придбання вагона, копія договору купівлі-продажу побутового вагона від 03.01.2001р., копія договору між відповідачем та ОСОБА_6 спільного використання малої архітектурної форми від 02.01.2001р., копія паспорта прив'язки торгового павільйону, копія заяви ОСОБА_6 Середівському сільському голові про передачу торгового павільйону ОСОБА_2, завірена нотаріально, копія заяви ОСОБА_6 ОСОБА_2 про передачу торгового павільйону ОСОБА_2, завірена нотаріально також надавались позивачу 01.06.2009р. при переукладені договору. Звертає увагу, що такі документи, як однолінійна схема, відомості щодо розрахункових засобів обліку та акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача не надавалися, оскільки вказані документи надаються у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше.
При розгляді даного господарського спору, визначенні обґрунтованості позовних вимог, судом враховується наступне.
Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у статтях 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.
Так, внаслідок укладення 01.06.2009р. між Ємільчинським РЕМ, який є виробничим підрозділом ПАТ "ЕК "Житомиробенего" та підприємцем ОСОБА_2 договору про постачання електричної енергії №73, згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.
При цьому, слід зазначити, що цивільне законодавство базується також на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.
За загальним правилом, закріпленим у ч.1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 3 статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Нормами ст.188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч.2 ст.188 ГК України).
Таким чином, встановлюючи наявність обставин для розірвання договору в односторонньому порядку однією із сторін відповідного договору, визначальним є обумовлення права сторін на одностороннє розірвання договору, а також встановлену договором процедуру такого розірвання.
Пунктом 1.13 ПКЕЕ визначено, що укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих правил, в той же час п.5.23 ПКЕЕ передбачено, що зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.
Правилами користування електричною енергією не передбачено обов'язку електропередавальної організації ініціювання розірвання договору про постачання електричної енергії зі споживачем у разі відсутності документів, визначених п.5.4. Правил, у тому числі документів, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення), а лише передбачено, що у разі звільнення займаного приміщення споживач зобов'язаний повідомити енергопостачальну організацію не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, а енергопостачальна організація зобов'язана припинити постачання електричної енергії за договором, з заявленого споживачем дня звільнення приміщення.
Крім того, у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.
Зі змісту договору №73 від 01.06.2009р. вбачається, що сторони обумовили випадки, коли електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником без попередження споживача (розділі 6 договору).
Проте, умовами договору №73 від 01.06.2009р. не передбачено право позивача на одностороннє розірвання договору у разі наявності такої обставини як неподання відповідачем документів, передбачених п.5.4 Правил, та не встановлено договором процедури такого розірвання.
Відповідно до частини 4 статті 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, законодавчо визначено, що лише істотне, а не будь-яке, порушення умов договору є достатньою підставою для розірвання договору.
Відповідно до п.5.2. Правил при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Пунктом 5.4 Правил передбачено, що для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача заявник має надати відповідній організації такі документи:
1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;
2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;
3) однолінійну схему електропостачання об'єкта;
4) відомості щодо розрахункових засобів обліку;
5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;
6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);
7) копію свідоцтва про державну реєстрацію для фізичних осіб - підприємців;
8) копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України для юридичних осіб;
9) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача;
10) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;
11) копію установчих документів (статут, положення тощо);
12) копію акта підтвердження готовності до роботи (подачі напруги) електроустановок або акт допуску подачі електричної енергії на електроустановки (для нових та реконструйованих електроустановок);
13) довідку про перелік територіально відокремлених площадок вимірювання (об'єктів споживача) із зазначенням величин приєднаної потужності електроустановок на цих об'єктах;
14) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності);
15) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані розрахункових засобів обліку субспоживачів.
Разом з тим, сторонами в договорі жодним чином не обумовлено, що наслідком неподання зазначених в пункті 5.4 Правил документів є підставою для розірвання договору. Крім того, позивачем не доведено, що неподання відповідачем вказаних документів на вимогу Ємільчинського РЕМ завдало останньому значної шкоди, внаслідок якої воно в значній мірі позбавлено того, на що розраховувало при укладенні договору, оскільки відповідачем належним чином та своєчасно виконувались зобов'язання щодо оплати постачальнику електричної енергії її вартості, що підтверджується відповідними платіжними документами та не заперечувалось представником позивача в судових засіданнях.
За таких обставин, наведена позивачем підстава - ненадання відповідачем документів, передбачених п.5.4. Правил - не може бути розцінена судом в якості підстави для розірвання договору у відповідності до положень статті 651 Цивільного кодексу України.
Статею 652 Цивільного кодексу України, на підставі якої, у тому числі, позивачем заявлено вимогу про розірвання договору №73 від 01.06.2009р., передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто, суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони щодо розірвання або зміни договору має встановити існування одночасно чотирьох встановлених ч.2 ст.652 ЦК України умов.
Проте, у даному випадку, позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність передбачених статтею 652 ЦК України умов у їх сукупності, які могли б бути підставою для розірвання договору між сторонами.
При цьому, судом враховується, що станом на час укладення між сторонами договору про постачання електричної енергії №73 від 01.06.2009р., Правила користування електричною енергією затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. діяли у редакції постанови НКРЕ №910 від 17.10.2005р.
Зміст п.5.4 Правил у вказаній редакції вже на момент укладення договору між сторонами передбачав, що заявник повинен надати відповідній організації перелік документів, необхідних для укладення договору про постачання електричної енергії.
Отже, перед укладенням договору з відповідачем саме постачальник (у даному випадку - позивач) мав право вимагати від відповідача надання документів, перелік яких визначений п.5.4 Правил та наявність яких є підставою для укладення договору про постачання електричної енергії із споживачем. За відсутності ж передбачених п.5.4 документів, постачальник мав право не укладати із споживачем договір про постачання електричної енергії.
Остання сторінка укладеного між сторонами договору від 01.06.2009р. містить підписи посадових осіб позивача, а саме: директора Ємільчинського РЕМ Барановського П.М., головного інженера Ємільчинського РЕМ Сауха М.М., заступника директора Ємільчинського РЕМ Шевчука А.І., інспектора Ємільчинського РЕМ Денисюка М.Є, юрисконсульта Ємільчинського РЕМ Процюка В.П., що свідчить про перевірку фахівцями позивача, у тому числі юрисконсультом відповідності укладеного договору вимогами діючого на той час законодавства та документів, необхідних для його укладення. Будь-яких зауважень та претензій до відповідача при укладенні договору позивач не мав.
Суд зауважує, що пункт 5.4 Правил, на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, визначає необхідний перелік документів для укладення договору про постачання електричної енергії, разом з тим, вимоги зазначеного пункту не регулюють відносини сторін в процесі виконання договору після його укладання.
При цьому, щодо виконання спірного договору суд враховує, що як вбачається з наданих відповідачем документів, зокрема, рахунків, квитанцій про сплату за використану електроенергію, а також не заперечується представником позивача в судових засіданнях, відповідач своєчасно та в повному обсязі здійснював платежі за спожиту електроенергію, тобто, належним чином виконував свої зобов'язання перед позивачем згідно діючого договору. Отже, не мало місце у даному випадку й порушення співвідношення майнових інтересів сторін та позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Разом з тим, як вбачається з вищевикладеного, позивач жодним чином не підтвердив обґрунтованість заявленого позову та наявність будь-яких правових підстав для розірвання договору про постачання електричної енергії №73 від 01.06.2009р.
Крім цього, суд зауважує, що оскільки предметом спору є вимога про розірвання договору про постачання електричної енергії №73 від 01.06.2009р., не заслуговують на увагу посилання позивача на застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 203, 215 ЦК України, які визначають загальні правові засади визнання правочину недійсним.
З огляду на наведене, судом встановлено відсутність усієї сукупності умов, необхідних для розірвання укладеного сторонами договору про постачання електричної енергії №73 від 01.06.2009р. на підставі статті 652 ЦК України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд,
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 06.11.12
Суддя Кравець С.Г.