05.11.2012Справа №5002-26/286-2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Кримкурортсервіс», м. Севастополь АР Крим
до відповідача Державного підприємства «Санаторно - курортний лікувальний центр «Феміда», м. Євпаторія АР Крим
про стягнення 2289258,53 грн.
Суддя Медведчук О.Л.
Представники:
від позивача - Сарваніді М.В., довіреність №б/н від 01.01.2012р., представник,
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Кримкурортсервіс» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Феміда» суми заборгованості в розмірі 2236400,64 грн, неустойки у вигляді пені (інфляційні витрати) в розмірі 39569,33 грн та штрафних санкцій (3% річних) у розмірі 13288,56 грн.
Рішенням суду від 27.02.2012 р. позовні вимоги задоволені повністю.
13.03.2012р. у виконання рішення виданий відповідний наказ.
24.10.2012р. до Господарського суду Автономної Республіки Крим звернулось Державне підприємство «Санаторно - курортний лікувальний центр «Феміда» з заявою в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить суд надати Державному підприємству «Санаторно - курортний лікувальний центр «Феміда» розстрочку виконання рішення суду у справі №5002-26/286-2012 згідно до графіку погашення заборгованості, а саме: березень 2013р. - 233504,37 грн, квітень 2013р. - 233504,37 грн, травень 2013р. - 233504,37 грн, червень 2013р. - 233504,37 грн, липень 2013р. - 233504,37 грн, січень 2013р. - 233504,37 грн, вересень 2013р. - 233504,37 грн, жовтень 2013р. - 233504,37 грн, листопад 2013р. - 233504,37 грн, грудень 2012р. - 233504,37 грн.
У судове засідання з'явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Кримкурортсервіс», проти розстрочки виконання рішення заперечував та надав суду відповідні пояснення по справі, які приєднано судом до матеріалів справи.
05.11.2012р. від Державного підприємства «Санаторно - курортний лікувальний центр «Феміда» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з хворобою представника.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає, що ст. 121 Господарського процесуального кодексу України передбачений десятиденний строк розгляду заяви про розстрочку виконання рішення, а тому, враховуючи сплив вказаного строку, суд позбавлений можливості відкласти розгляд поданої відповідачем заяви про розстрочку виконання рішення.
Крім цього необхідно зазначити, що так як заявник посилається на хворобу свого представника, Державне підприємство «Санаторно - курортний лікувальний центр «Феміда» не було позбавлено можливості забезпечити явку будь-якого іншого представника з метою здійснення ним представництва інтересів підприємства у господарському суді.
Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, представником юридичної особи може бути особа, повноваження якої підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
З огляду на викладене, суд відмовляє Державному підприємству «Санаторно - курортний лікувальний центр «Феміда» у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Що ж до заяви Державного підприємства «Санаторно - курортний лікувальний центр «Феміда» про надання розстрочки виконання рішення, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення в зв'язку з наступним.
Згідно з п. 7.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
У пункті 7.2 зазначеної постанови вказано, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При обґрунтуванні заяви щодо надання розстрочки виконання рішення Державне підприємство «Санаторно - курортний лікувальний центр «Феміда» зазначає, що виконати рішення не має можливості, оскільки на теперішній час підприємство перебуває у складному фінансовому становищі так як санаторій працює тільки у літній період і на сьогоднішній день має загрузку лише на 30%. Також це пов'язано з низьким балансом за 2011 рік та півріччя 2012 року.
Заявник зазначає, що санаторієм вжито заходів щодо покращення фінансового становища підприємства, зокрема, приймається активна участь у процедурах закупівлі товарів та послуг за державні кошти (тендерах) щодо реалізації оздоровчих путівок відпочинку. Так, за результатами одного із торгів укладений договір про надання послуг санаторно-курортного лікування у жовтні-грудні місяці, розрахунки з яких буде проведено після закінчення надання послуг. Погашення заборгованості згідно графіку дозволить не тільки виконати постанову державного виконавця та рішення суду, а й допоможе не зупиняти господарсько-фінансову діяльність санаторію.
Аналізуючи обставини, на які заявник посилається в частині обґрунтування розстрочення виконання рішення, суд звертає увагу на те, що п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, який не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів або скрутного фінансового становища.
Твердження заявника про вжиття заходів щодо покращення фінансового становища підприємства, зокрема, приймання участі у процедурах закупівлі товарів та послуг за державні кошти (тендерах) щодо реалізації оздоровчих путівок відпочинку підтверджується договором №24/119 від 02.07.2012р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Здравіє» та Державним підприємством «Санаторно - курортний лікувальний центр «Феміда» про надання платних послуг по санаторно-курортному лікуванню, однак доказів реального виконання боржником своїх обов'язків суду не надано.
Як зазначає позивач, відповідачем не було здійснено жодних заходів для погашення боргу, вимога про сплату якого була надіслана йому ще у грудні 2011р. З моменту винесення судового рішення 27.02.2012р. відповідач мав достатньо часу для того, щоб розпочати сплачувати заборгованість в період літнього курортного сезону 2012 року.
В цей же час, відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Тобто, зазначена норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
В той же час, наведені заявником підстави для розстрочення виконання судового рішення зводяться в цілому до важкого фінансового становища підприємства відповідача.
Враховуючи наведене, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування заявленої ним заяви про розстрочку, не можна вважати винятковими і такими, що є підставою для розстрочки виконання судового рішення, у розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, а тому підстави для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду від 27.02.2012р. по справі №5002-26/286-2012 у суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Державного підприємства «Санаторно - курортний лікувальний центр «Феміда» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2012р. у справі №5002-26/286-2012 відмовити.
Суддя О.Л. Медведчук