"05" листопада 2012 р. Справа № 7/405
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Капацин Н.В. -головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С.
за участю представників:
позивачаСкородєлов С.В., представник
відповідачаПетрук В.П., представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФермерського господарства "Вишневий сад"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 року
у справі№ 7/405 господарського суду міста Києва
за позовомФермерського господарства "Вишневий сад"
доПриватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
простягнення суми,
Фермерське господарство "Вишневий сад" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" суми страхового відшкодування в розмірі 273845,95грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2012 року (суддя Якименко М.М.) позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь Фермерського господарства "Вишневий сад" 237845,95грн. страхового відшкодування та 5476,92грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 року (судді: Остапенко О.М. -головуючий, Скрипка І.М., Зубець Л.П..) рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012 року скасовано; прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю; стягнуто з позивача на користь відповідача 2738,50грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Фермерське господарство "Вишневий сад" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить дану постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012р. залишити в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 26 Закону України "Про страхування ", пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України.
Відзив на касаційну скаргу не надано.
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 27.05.2011 року між ПрАТ "СГ "ТАС", як страховиком, та ФГ "Вишневий сад", як страхувальником, було укладено договір №А0197379 добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур (далі за текстом -Договір), за умовами якого страхова сума становить 391208,50грн., франшиза -30% і становить 117362,55грн., строк дії договору з 28.05.2011р. по 0.11.2011р. (п.11, 12, 16).
27.09.2011 року позивач звернувся до відповідача з листом №48, яким повідомив останнього про настання страхової події, передбаченої п. 10.6 Договору, а саме, загибель врожаю внаслідок посухи. На підтвердження настання страхового випадку позивачем надано акти про наявність (дію) страхових ризиків від 31.05.2011 року, від 14.06.2011 року, від 05.08.2011 року та від 20.09.2011 року; акт про обстеження та списання загиблих посівів від 29.08.2011 року на площі 30га.; лист Харківського обласного центру з гідрометеорології № 05-05/919 від 07.09.2011 року.
Відповідно до п. 27.4.3 Договору при настанні страхового випадку страховик повинен прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.
При цьому листом від 19.10.2011 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.
За правилами частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до частини 2 статті 8 цього Закону страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Приписами статті 26 Закону України "Про страхування" та статті 991 Цивільного кодексу України передбачені випадки, коли страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати. Разом з тим, частиною 2 статті 991 Цивільного кодексу встановлено, що договором можуть бути передбачені також інші підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, якщо це не суперечить закону.
Згідно із статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та вирішуючи питання щодо підстав для виплати страхового відшкодування, господарський суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що позивачем не були надані відповідачеві документи, які необхідні для виплати страхового відшкодування.
Так, пунктом 28 Договору сторони передбачили, що при настанні події, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник зобов'язаний здійснити такі дії: 28.1.1. у випадку, якщо спостерігаються несприятливі погодні умови або інші події, що можуть привести до загибелі або пошкодження посівів застрахованих сільськогосподарських культур, протягом доби сповістити страховика про це будь-яким доступним способом; 28.1.2. протягом наступних трьох робочих днів з дати початку дії несприятливих погодних умов або інших подій, направити страховику письмове повідомлення про початок дії будь-якого ризику згідно п. 10 Договору; 28.1.3. протягом двох робочих днів будь-яким доступним способом сповістити страховика про факт загибелі або пошкодження застрахованих посівів сільськогосподарських культур та протягом семи робочих днів із дня встановлення факту загибелі або пошкодження посівів у письмовому вигляді, згідно затвердженої страховиком форми, заявити про подію страховику; 28.1.6. надати страховику документи, передбачені п. 30 Договору.
Згідно п.30.2 Договору протягом п'ятнадцяти календарних днів після настання страхового випадку надати страховику документи, що необхідні для розрахунку страхового відшкодування.
При цьому на підставі зібраних у справі доказів суд апеляційної інстанції встановив, що позивач, в порушення вищенаведених умов Договору, документи, які підтверджують настання страхового випадку та необхідні для виплати страхового відшкодування, надав відповідачу невчасно та не в повному обсязі. Зокрема, не надав відповідачу заяву про настання страхового випадку, облікові листи тракториста-машиніста, акт витрат насіння, акт про використання добрив, накладну на посівний матеріал, податкові та видаткові накладні на отримання засобів захисту рослин, накладні на нарахування зарплат працівникам, що передбачені п.30 Договору.
Також повідомлення про настання страхової події, акти про наявність (дію) страхових ризиків від 31.05.2011 року, від 14.06.2011 року, від 05.08.2011 року та від 20.09.2011 року, акт про обстеження та списання загиблих посівів від 29.08.2011 року на площі 30га та лист Харківського обласного центру з гідрометеорології №05-05/919 від 07.09.2011 року позивач надіслав відповідачу лише 27.09.2011 року, тобто з порушенням строків, встановлених п.28 Договору.
Пунктом 27.2.9 Договору обумовлено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених Договором та Правилами страхування.
При цьому сторони у п.28.2, 32.1.1 Договору погодили, якщо страхувальник не виконав вимог п.28.1 Договору, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування повністю. Також виплата страхового відшкодування, згідно п.30.4, не проводиться, якщо не надано в повному обсязі документи, передбачені п.30 Договору.
За таких обставин, з урахуванням норм наведеного законодавства, встановлених обставин щодо спірних правовідносин, господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Згідно імперативних вимог ст.ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Таким чином, твердження заявника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, а відтак підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фермерського господарства "Вишневий сад" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 року у справі № 7/405 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий Н.Капацин
Судді Ж.Бернацька
Д.Кривда