Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
01 листопада 2012 року справа №2а/1270/6152/2012
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
головуючого Сіваченка І.В.
суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.
секретар судового засідання Казакова Т.М.
за участі представника позивача Юрченка Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/6152/2012 за позовом Виробничо-торгівельного об'єднання «Будівельник» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу, скасування податкового повідомлення-рішення, -
У серпні 2012 року Виробничо-торгівельне об'єднання «Будівельник» (далі - ВТО «Будівельник») звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Державної податкової служби (далі - Ленінська МДПІ) про визнання протиправними дії, скасування наказу, скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наступне.
З 01.03.2012 року по 30.04.2012 року відповідачем було проведено перевірку підприємства позивача, про що складено акт № 341/22-706/31673296 від 23.07.2012 року про результати позапланової невиїзної перевірки ВТО «Будівельник» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Приватним підприємством (далі - ПП) «Укртехносплав» за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року. Не погодившись з висновками акту, ВТО «Будівельник» надіслав відповідачу заперечення від 30.07.2012 року №583. У відповідь на зазначені заперечення, 7 серпня 2012 року позивачем були отримані відповідь на заперечення від 01.08.2012 року № 15344/22-720 та податкове повідомлення-рішення від 02.08.2012 року № 0000342270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 572491,25 грн., з яких 457993,00 грн. за основним платежем та 114498,25 грн. штрафна санкція. Суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 572491,25 грн. було збільшено відповідачем у зв'язку з порушенням ВТО «Будівельник» п.198.1 п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу (далі - ПК) України.
Позивач вважав дії відповідача щодо проведення перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення від 02.08.2012 року №0000342270 незаконними, просив визнати дії відповідача щодо проведення перевірки протиправними, скасувати податкове повідомлення-рішення 02.08.2012 року №0000342270 та наказ про призначення перевірки.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року в цій справі позовні вимоги було задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Ленінської МДПІ щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ВТО «Будівельник» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Укртехносплав» за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року за результатами якої складено акт №341/22/-706/31673296 від 23.07.2012 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.08.2012 року №0000342270, прийняте Ленінською МДПІ на підставі акту №341/22706/31673296 від 23.07.2012 року. В решті позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ВТО «Будівельник» зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується випискою з ЄДРЮОФОП серії ААБ за № 637583 від 05.09.2001 року № 1 382 120 0000 002281 та взятий на податковий облік Ленінської МДПІ 18.09.2001 року № 5980 (Т.1 а.с.7-25).
Відповідач, 22.05.2012 року за № 8023/22-720 та 19.06.2012 року за № 11513/22-720 спрямував на адресу позивача запити про надання пояснень та документальних підтверджень господарських правовідносин із ПП «Укртехносплав» (Т.1 а.с.43, Т.3 а.с.14-16).
26.06.2012 року за вих. № 529 та від 03.07.2012 року за № 536 позивач листами повідомив відповідача про те, що запити не підлягають виконанню, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак відповідно до положень п.73.3 ст.73 ПК України інформація про відповідні господарські відносини із ПП «Укртехносплав» може не надаватися (Т.1 а.с.44,45, Т.3 а.с.12).
16.07.2012 року відповідачем був прийнятий наказ № 473 про призначення позапланової невиїзної перевірки ВТО «Будівельник» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Укртехносплав» за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року (Т.3 а.с.17).
Судом першої інстанції надана правова оцінка позовним вимогам щодо правомірності прийняття відповідачем наказу про проведення перевірки та його діям, що передували цьому, по направленню запитів, а також в частині складання акту перевірки № 341/22-706/31673296 від 23.07.2012 року.
В цій частині судове рішення позивачем не оскаржено.
Відповідно до положень частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відтак, предметом перегляду апеляційного суду в цій справі є частина задоволених місцевим судом позовних вимог.
Розглядаючи обґрунтованість позовної вимоги в частині визнання протиправними дії Ленінської МДПІ щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ВТО «Будівельник» та складання акту № 341/22-706/31673296 від 23.07.2012 року, суд першої інстанції дійшов таких висновків.
Згідно наказу про призначення позапланової невиїзної перевірки ВТО «Будівельник» від 16.07.2012 року № 473, повідомлення про проведення перевірки позивача від 16.07.2012 року № 148 та акту проведення перевірки № 341/22-706/31673296 від 23.07.2012 року, перевірка підприємства позивача повинна бути розпочата з 17.07.2012 року.
Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 79.1 ст.79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2. ст.79 ПК України).
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Однак, як вбачається із повідомлення про перевірку позивача від 16.07.2012 року № 148 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія наказу та повідомлення про проведення перевірки були вручені позивачу лише 18.07.2012 року, тобто після початку проведення перевірки податковим органом (17.07.2012 року), що, на думку місцевого суду, є суттєвим порушенням приписів п.78.4 ст.78 та п.79.1, п.79.2 ст.79 ПК України, а відтак взагалі виключає можливість проведення перевірки ВТО «Будівельник» (Т.3 а.с.17-20).
Проте, з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
Стаття 79 ПК України, яка визначає особливості проведення документальної невиїзної перевірки, не пов'язує можливість розпочати перевірку виключно з фактом вручення платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а дозволяє її проведення за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення зазначених документів. Остання вимога відповідачем була виконана.
Відтак, підстав для задоволення цієї частини позовних вимог не існувало, тому судове рішення підлягає скасуванню в цій частині.
Розглядаючи вимогу позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2012 року № 0000342270, суд вважає, що ця позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з такого.
Так, в період часу з 17.07.2012 року по 23.07.2012 року на виконання наказу від 16.07.2012 року № 473 про призначення позапланової невиїзної перевірки ВТО «Будівельник», відповідачем проведено перевірку позивача, про що складений акт № 341/22-706/31673296 від 23.07.2012 року про результати позапланової невиїзної перевірки ВТО «Будівельник» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Укртехносплав» за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року (Т.1 а.с.24-35).
Не погодившись з висновками акту, позивач надіслав відповідачу свої заперечення від 30.07.2012р. № 583 (Т.1 а.с.36-38).
Відповіддю на заперечення від 01.08.2012 року № 15344/22-720 відповідач спростував заперечення до акту перевірки та зазначив про порушення позивачем вимог податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті всього в розмірі 457993,00 грн., у тому числі: за березень 2012 року на суму 189700,00 грн., за квітень 2012 року на суму 268293,00 грн.(Т.1 а.с.40).
02.08.2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000342270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 572491,25 грн., з яких 457993,00 грн., за основним платежем та 114498,25 грн. штрафна (фінансова) санкція (Т.1 а.с.41).
Суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 572491,25 грн. було збільшено відповідачем у зв'язку з нібито порушенням позивачем п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України.
Суд вважає, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 02.08.2012 року № 0000342270, прийнято необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягатиме скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до висновків акту перевірки господарські взаємовідносини позивача та ПП «Укртехносплав» є такими, що вчинено без реальності господарських операцій та є недійсними.
Однак, відповідно до ст.234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним.
Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.
За таких обставин, диференціювати вину в межах проведення перевірки підприємства податковим органом неможливо, при цьому застосування ст.228 ЦК України можливе за умови наявності обвинувального вироку суду у кримінальній справі.
Тобто, податковим органом в порушення ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, перевищено свої повноваження стосовно надання правової оцінки взаємовідносинам між ВТО «Будівельник» та ПП «Укртехносплав» без достатніх на то підстав.
Крім того, у суду відсутні відомості щодо прийняття податковим органом заходів стосовно визнання вказаних правочинів недійсними відсутні.
Таким чином, в порушення вимог чинного законодавства, поза межами своєї компетенції, податковим органом в акті перевірки зроблені безпідставні висновки щодо визначення правочинів між ВТО «Будівельник» та ПП «Укртехносплав» недійсними.
При цьому, слід зазначити, що ВТО «Будівельник» має необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій та використання отриманих товарів в господарській діяльності ВТО «Будівельник». Такими первинними документами є: Договір купівлі-продажу № 31 від 20.02.2012 року, специфікація до договору № 31 від 20.02.2012 року; належним чином оформлені видаткові накладні (підтверджують отримання товару) № 03/01-1 від 01.03.2012 року, № 03/02-1 від 02.03.2012 року, № 03/05-1 від 05.03.2012 року, № 03/06-1 від 06.03.2012 року, № 03/07-1 від 07.03.2012 року, № 03/12-1 від 12.03.2012 року, № 03/13-1 від 13.03.2012 року, № 03/14-1 від 14.03.2012 року, № 03/15-1 від 15.03.2012 року, № 03/16-1 від 16.03.2012 року, №03/19-1 від 19.03.2012 року, № 03/20-1 від 20.03.2012 року, № 03/21-15 від 21.03.2012 року, № 03/22-8 від 22.03.2012 року, № 03/23-43 від 23.03.2012 року, № 03/26-4 від 26.03.2012 року, № 03/27-17 від 27.03.2012 року, № 03/28-14 від 28.03.2012 року, № 03/29-14 від 29.03.2012 року, № 03/30-30 від 30.03.2012 року; оформлені належним чином податкові накладні, а саме: № 6 від 01.03.2012 року, № 10 від 02.03.2012 року, № 14 від 05.03.2012 року, № 19 від 06.03.2012 року, № 23 від 07.03.2012 року, № 28 від 12.03.2012 року, № 31 від 13.03.2012 року, № 35 від 14.03.2012 року, № 40 від 15.03.2012 року, № 44 від 16.03.2012 року, № 49 від 19.03.2012 року, № 51 від 20.03.2012 року, № 68 від 21.03.2012 року, № 76 від 22.03.2012 року, № 122 від 23.03.2012 року, № 129 від 26.03.2012 року, № 148 від 27.03.2012 року, № 166 від 28.03.2012 року, № 183 від 29.03.2012 року, № 215 від 30.03.2012 року. Крім того, господарські правовідносини із ПП «Укртехносплав» підтверджуються договором оренди (надання послуг) машин та механізмів № 04/02-4 від 02.04.2012 року, договором купівлі-продажу № 04/02-3 від 02.04.2012 року, додатком № 1 до договору № 04/02-4 від 02.04.2012 року, специфікаціями № 1 та 2 до договору № 04/02-4 від 02.04.2012 року, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 7-26 за квітень 2012 року, видатковими накладними № 298 від 02.04.2012 року, № 308 від 17.04.2012 року, № 314 від 25.04.2012 року, № 315 від 26.04.2012 року, № 316 від 27.04.2012 року, № 317 від 28.04.2012 року, №313 від 24.04.2012 року, № 312 від 23.04.2012 року, № 311 від 20.04.2012 року, № 309 від 18.04.2012 року, № 310 від 19.04.2012 року, № 307 від 13.04.2012 року, № 306 від 12.04.2012 року, № 305 від 11.04.2012 року, № 304 від 10.04.2012 року, № 303 від 09.04.2012 року, № 302 від 06.04.2012 року, № 301 від 05.04.2012 року, № 300 від 04.04.2012 року, № 299 від 03.04.2012 року; оформленими належним чином податкові накладні № 2, 3 від 02.04.2012 року, № 5, 6 від 03.04.2012 року, № 8 від 04.04.2012 року, № 12 від 04.04.2012 року, № 14, 15 від 05.04.2012 року, № 17, 18 від 06.04.2012 року, № 21, 22 від 09.04.2012 року, № 25, 26 від 10.04.2012 року, № 29, 30 від 11.04.2012 року, № 33, 34 від 12.04.2012 року, № 38, 39 від 13.04.2012 року, № 43, 44 від 17.04.2012 року, № 46, 47 від 18.04.2012 року, № 50, 51 від 19.04.2012 року, № 53, 54 від 20.04.2012 року, № 132, 133 від 23.04.2012 року, № 159, 168 від 24.04.2012 року, № 188, 189 від 25.04.2012 року, № 218, 219 від 26.04.2012 року, № 309, 310 від 27.04.2012 року, № 313, 314 від 28.04.2012 року, рахунками-фактурами, а саме: № 1, 2 від 02.04.2012 року, № 6 від 10.04.2012 року, № 1 від 20.02.2012 року (Т.1 а.с.46-173).
Крім того, зазначені господарські відносини підтверджуються: договорами підряду № 8 від 27.03.2012 року, № 41 від 05.03.2012 року, № 1068 від 15.11.2011 року, № 027/1-715 від 24.06.2011 року, контрактами субпідряду № ДСА/Р/П/С/З-177 від 18.11.2011 року, актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1-3 за квітень 2012 року форми № КБ-2в, № 330 за квітень 2012 року, № 331 за квітень 2012 року, № 332 за квітень 2012 року, № 333 за квітень 2012 року, № 4 за квітень 2012 року, № 5 за квітень 2012 року, підсумковими відомостями ресурсів за квітень 2012 року, розрахунками загальновиробничих видатків до локальних кошторисів № 2-1-1, № 4-1-2, № 2-3-1, № 2-3-2, № 5-1-1, № 2-2-1, № 2-2-2, кошторисними розрахунками № П-929, П-912-1, П-94, розрахунками сум затрат на здійснення доставки машин та механізмів до об'єкту за 2012 рік, актами змонтованого та переданого замовнику обладнання від 25.04.2012 року (Т.2 а.с.37-215).
Тобто, отримані від ПП «Укртехносплав» матеріали (послуги) були використані позивачем у своїй подальшій господарській діяльності з контрагентами: ПАТ «Український інноваційний банк», ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго», ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком»,ПАТ «Екоенергія», ПАТ «Алчевський металургійний комбінат».
Отриманні податкові накладні від ПП «Укртехносплав» відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (Т.2 а.с.1-36).
На думку суду, чинним законодавством України на покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог податкового законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податків до бюджету.
Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини «Булвес» АД проти Болгарії» право на податковий кредит особи із статусом платника податків, яка здійснює такі операції, не може бути залежно від того, що в ланцюзі постачань, до якої входять вказані операції, попередня або наступна операція пов'язана з шахрайством по сплаті ПДВ, про яке особа платника податків не знала або не могла знати. Особа не повинна відповідати за невиконання постачальником своїх зобов'язань перед державою стосовно надання звітності з ПДВ та сплати податку.
Таким чином, суд вважає, що підставою для формування податкового обліку платника податків є фактично здійснення господарської операції, підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають її реальність.
Відповідно до ст.1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
3 урахуванням п.2 ст.3 Закону № 996-ХІV, відповідно до якої фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідності до ст.4 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на принципі превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Пунктом 198.1. ст.198 ПК України передбачено виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення господарських операцій.
Дослідженні судом податкові накладні, виписані на адресу ВТО «Будівельник» від імені ПП «Укртехносплав», підтверджують реальності господарської операції - підписані, заповненні без порушенням вищенаведених норм оформлення податкової накладної, тому вони вважаються дійсними, а відтак мають юридичну силу і підлягають включенню позивачем до складу податкового кредиту.
Таким чином, із дотриманням п.198.1, ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України, якими визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 ПКУ). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значені суми, розрахованої згідно пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Таким чином, суд вважає, що податкові накладні, видані ПП «Укртехносплав», на підставі яких ВТО «Будівельник» включив відповідні суми до податкового кредиту, відповідають вимогам ст.201 ПК України, що свідчить про відсутність перешкод для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.
Суд не погоджується із представником відповідача в частині того, що фактичною підставою для зняття податкового кредиту позивача у визначений період по взаємовідносинам із ПП «Укртехносплав» була довідка ДПІ у м. Чернігові ДПС від 14.06.2012 року № 10/22/37972501, оскільки позивач не може нести певну відповідальність за декларування та сплату податків за своїх постачальників.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідно до ч.2 ст.72 КАС України.
Колегія суддів вважає, що постанова місцевого суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
В повному обсязі постанову виготовлено 6 листопада 2012 року.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Державної податкової служби - задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/6152/2012 - скасувати частково.
Абзац 2 резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/6152/2012 - виключити, а в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної перевірки Виробничо-торгівельного об'єднання «Будівельник» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Укртехносплав» за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року за результатами якої складено акт №341/22/-706/31673296 від 23.07.2012 року - відмовити.
В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/6152/2012 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: С.П.Дяченко
О.О.Шишов