Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко Л.В.
Суддя-доповідач - Василенко Л. А.
01 листопада 2012 року справа №2а/0522/2583/2012
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,
секретар судового засідання Куленко О.Д.,
з участю представника відповідача Березіна Д.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 26 липня 2012 року у справі № 2а/0522/2583/2012 за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 - представник позивача ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька (далі УПФУ в Калінінському районі м. Донецька), в якому просив визнати протиправними дії УПФУ в Калінінському районі м. Донецька щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком; зобов'язати відповідача прийняти рішення про поновлення виплати пенсії за віком; зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати пенсію, на підставі визначених пенсійним законодавством, починаючи з дня звернення, тобто з 27.11.2011 року.
Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 26 липня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до УПФУ в Калінінському районі м. Донецька відмовлено.
Представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невірне застосування норм матеріального права, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату а місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення на апеляційну скаргу, просив постанову суду залишити без змін, як закону та обґрунтовану.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги з врахуванням письмових заперечень на неї і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є громадянкою України, що підтверджується паспортом для виїзду за кордон, виданий 11.06.1998 року, постійно мешкає не території Ізраїля (а. с. 6). ОСОБА_4 є пенсіонером за віком, до виїзду за кордон проживала в Калінінському районі м. Донецька.
27.11. 2011 року позивач звернулася до УПФУ в Калінінському районі м. Донецька з письмовою заявою про відновлення виплати пенсії, виплату якої їй було припинено в зв'язку з виїздом до Ізраїлю 19.10.1999 року. До заяви позивач додала копію трудової книжки, копію пенсійного посвідчення, копію ідентифікаційного номеру (а.с.4). Представник відповідача під час апеляційного розгляду справи пояснив, що позивачем також направлена копія закордонного паспорту ( відсутній в переліку документів, доданих до заяви позивача)
Управлінням Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька від 16.12.2011 року № 975/Ф-19-01-08 на вказану заяву надано відповідь, в якій зазначено, що функції з призначення та виплати пенсії Управлінням прийняті з 1 березня 2001 року, тобто до виїзду на постійне місце проживання виплата ОСОБА_4 пенсії здійснювалась управлінням праці та соціального захисту населення Калінінського району м. Донецька відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» і зазначено, що станом на грудень 2011 року будь-які закони або нормативно-правові акти, які б регламентували виплату пенсії громадянам, які постійно проживають за кордоном відсутні (а. с. 5).
Спірним у даній справі є правомірність дій відповідача, а саме, відмови в поновленні виплати пенсії позивачу.
Представник позивача обґрунтував позов тим, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.10.2009 року №1-32/2009, яким визнанні неконституційними положення пункту другого частини першої статті 49, другого речення статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і відповідач - управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька враховуючи загальнообов'язковість, публічність та загальнодоступність рішень Конституційного Суду України повинен був здійснити відновлення виплати пенсії позивачеві. В позові зазначив, що, оскільки відповідач самостійно не вирішив питання про відновлення виплати пенсії, позивач звернувся з заявою про відновлення виплати пенсії, але УПФУ в Калінінському районі м. Донецька протиправно відмовив в поновленні виплати пенсії.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058) заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
За положеннями п. 3 та п. 16 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок (поновлення) пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником особисто за місцем проживання (реєстрації) далі Порядок 22-1).
Частиною ч. 2 ст. 49 Закону №1058 визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Колегія суду погоджує висновок суду про відмову в задоволенні позову і вважає звернення позивача до суду з позовом щодо неправомірності відмови відповідача в поновленні виплати пенсії передчасним, оскільки позивач не дотримався процедури особистого звернення до пенсійного органу з заявою ( встановленого зразку) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально про поновлення пенсії, передбаченого п.3 Порядку 22-1, який узгоджується з положенням ч.1 ст. 44 Закону №1058. Крім того, надані копії документів, зокрема копія паспорту позивача не засвідчена нотаріально. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що питання про поновлення виплати пенсії з наданням документів пенсійному органу вирішувалося особисто позивачем або представником позивача, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, тобто зі зверненням до відповідача особисто, а не через засоби поштового зв'язку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вирішив справу, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Ухвала в повному обсязі складена 5 листопада 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 26 липня 2012 року у справі № 2а/0522/2583/2012 за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді М.М. Гімон
О.В. Карпушова