Головуючий у 1 інстанції - Заруцька Г. М.
Суддя-доповідач - Старосуд М.І.
01 листопада 2012 року справа №2а-14878/11/0529
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду в складі: судді-доповідача Старосуда М.І., суддів Юрченко В.П., Чебанова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2011 року у справі № 2а-14878/11/0529 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування і виплату допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 01 червня 2011 року по 22 липня 2011 року. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Апелянт посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни», прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та приписів ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до неправильного вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині позовних вимог з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни " , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік…» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цими законами, на 2007 та 2008 роки було зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, а також рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Конституційний Суд України зазначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
В той же час, вирішуючи спір, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 05.12.2011 року, тому позовні вимоги підлягають задоволенню з 05.06.2011 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та задовольнив позов з дотриманням норм матеріального та процесуального права в частині позовних вимог за період з 05 червня 2011 року по 22 липня 2011 року, але припустив порушення норм процесуального права в частині позовних вимог за період з 01 червня 2011 року по 04 червня 2011 року, які є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині з залишенням адміністративного позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 99, 100, 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2011 року у справі № 2а-14878/11/0529- задовольнити частково.
Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2011 року у справі № 2а-14878/11/0529 - скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 01 червня 2011 року по 04 червня 2011 року, залишивши адміністративний позов в цій частині без розгляду.
Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2011 року у справі № 2а-14878/11/0529 в частині задоволених позовних вимог з 05 червня 2011 року по 22 липня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий М.І. Старосуд
Судді В.П. Юрченко
О.О. Чебанов